Ухвала суду № 92171977, 12.10.2020, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року м.Харків Справа № 913/571/20

Провадження №15/913/571/20

Суддя Смола С.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Термоінжиніринг» (вул.Інститутська, буд.16, офіс 1/3, м.Київ, 01021)

до Відділ освіти військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області (вул.Сєвєродонецька, буд.62, м.Лисичанськ Луганської області, 93400)

про стягнення 1 101 391 грн 23 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Термоінжиніринг» (далі – ТОВ «ГК «Термоінжиніринг») 07.10.2020 звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Відділу освіти військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області про зобов`язання відповідача виконати свої зобов`язання по договору від 18.08.2020 №148: прийняти та оплатити проектні роботи згідно акту виконаних робіт від 08.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що у між сторонами 18.08.2020 був укладений договір на виконання проектно-кошторисних робіт №148.

26.08.2020 ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» звернулось до Відділу освіти військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області з листом про узгодження температурного режиму згідно з вихідними даними для проектування, однак в порушення умов договору замовником відповідні на надано.

27.08.2020 виконавцем надіслано повторно лист вже представникам Лисичанськтепломережа, де 31.08.2020 була надана відповідь.

27.08.2020 ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» направлено лист №02-254/2020 Відділу освіти військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області про узгодження креслення основних проектних рішень, відповіддю від 28.08.2020 на який замовник повідомив про неузгодження креслення основних проектних рішень з систем опалення.

31.08.2020 виконавцем направлено лист-відповідь на зауваження за №02-256/2020.

02.09.2020 ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» направило проектно-кошторисну документацію на проведення експертизи до філії ДП «Укрдержекспертиза» у Донецькій області.

04.09.2020 Укрдержбудекспертиза було надано лист-зауваження №0352-1 для внесення змін.

07.09.2020 за вих.№0353.1 на лист виконавця про надання оригіналу експертного звіту від 07.09.2020 №02-287/2020 філією ДП «Укрдержекспертиза» у Донецькій області повідомлено, що для надання оригіналу письмового звіту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 необхідно надати перелік визначених документів, які узгоджені замовником та завірені печатками. Але разом з тим було надано титульну сторінку експертного (позитивного) звіту щодо розгляду проектної документації на будівництво за робочим проектом «Капітальний ремонт системи опалення Лисичанській загальноосвітній школі».

08.09.2020 ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» листом №02-269/2020 направило Відділу освіти військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області проектно-кошторисну документацію., яку останній повернув 29.09.2020 листом №229. Також повідомив про розірвання договору від 18.08.2020 №148.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач – Відділ освіти військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області знаходиться за адресою: вул.Сєвєродонецька, буд.62, м.Лисичанськ Луганської області, 93100.

У той же час позивачем у позовній заяві зазначено, що місцезнаходженням Відділу освіти військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області є: 93100, Луганська область, м.Луганськ, вул.Сєвєродонецька, 62, що є порушенням п.2 ч.3 ст.162 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Суд зауважує, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК України).

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).

У позовній заяві позивачем фактично заявлено дві вимоги: перша – про зобов`язання відповідача прийняти проектні роботи (немайнова) та друга – про зобов`язання оплатити проектні роботи (майнова). При цьому майнова вимога про зобов`язання оплатити проектні роботи сформульована опосередковано, через посилання на акт виконаних робіт від 08.09.2020.

Суд відзначає, що до позовної заяви акт виконаних робіт від 08.09.2020 не доданий, встановлення його змісту є неможливим. Водночас, зі змісту доданого до позовної заяви розрахунку вартості робіт (додаток 1 до договору) випливає, що вартість виконаних проектних робіт складає 76 151 грн 00 коп.

У порушення вказаного припису позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову.

Отже, позовна заява не відповідає приписам п.3 ч.3 ст.162 ГПК України.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта виконаних робіт.

Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, зобов`язання прийняти проектні роботи згідно акта виконаних робіт, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача прийняти проектні роботи згідно акту виконаних робіт від 08.09.2020 не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Крім того, згідно зі ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

За приписами ст.6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов`язання відповідача прийняти проектні роботи згідно акту виконаних робіт від 08.09.2020 не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 12.04.2018 у справі №910/9551/17, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що позовна вимога про зобов`язання відповідача оплатити проектні роботи згідно акту виконаних робіт від 08.09.2020, фактично зводиться до стягнення з відповідача вартості відповідних робіт, проте не містить грошового виразу такої вартості.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позивачем не викладені позовні вимоги, що є порушенням п.4 ч.3 ст.162 ГПК України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п.2 ч.2 вказаної статті передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні.

Отже, враховуючи приписи п.3 ч.1 ст.163 ГПК України, оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги (про зобов`язання прийняти проектні роботи та про зобов`язання оплатити проектні роботи) підлягає сплаті судовий збір у сумі 4 204 грн 00 коп.

Позивачем відповідно до платіжного доручення про сплату судового збору від 24.09.2020 №2648 сплачено судовий збір у сумі 2 102 грн 00 коп.

З огляду на викладене, недоплата судового збору складає 2 102 грн 00 коп., що є порушенням п.2 ч.1 ст.164 ГПК України.

Суд звертає увагу позивача на те, що у відповідності до приписів ч.ч.2, 3 ст.46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вказані недоліки позовної заяви ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» від 02.10.2020 №10/02/01 є підставою для залишення її без руху.

Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» від 02.10.2020 №10/02/01 без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення наведених недоліків.

Позивачеві у вказаний строк слід надати до суду заяву про усунення недоліків у якій зазначити правильне місцезнаходження відповідача, ціну позову та розрахунок заявленої до стягнення суми; конкретно у відповідності до приписів ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України викласти позовні вимоги до відповідача; надати до суду докази сплати судового збору у сумі 2 102 грн 00 коп. (у випадку наполягання саме на двох позовних вимогах майнового та немайнового характеру), а також докази надсилання (вручення) заяви про усунення недоліків відповідачу.

Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 232 - 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» від 02.10.2020 №10/02/01 залишити без руху.

2. Надати ТОВ «ГК «Термоінжиніринг» 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.

3. Роз`яснити ТОВ «ГК «Термоінжиніринг», що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч.3 ст.174 ГПК України); якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 12.10.2020 та оскарженню не підлягає.

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/

Суддя С. Смола