Рішення № 92171864, 01.10.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1799/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Усик Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “С.К.С.” (03134, м. Київ, просп. Академіка Корольова, буд. 1, оф. 12 код 38591109)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астерс Груп” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г, код 35995595)

про стягнення 1941440,54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лайтаренко О.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “С.К.С.” (позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Астерс Груп” (відповідач) про стягнення 1941440,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару за укладеним між сторонами договором № 1І037460.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 23.07.2020.

15.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що видаткові накладні, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, не можуть вважатися належними доказами поставки товару, оскільки оформлені неналежним чином, в зв`язку з чим у відповідача виникло право затримати розрахунки з позивачем.

20.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому останній просить приєднати до матеріалів справи копії роздрукованих паперових електронних доказів та CD диск з електронними доказами, які підтверджують відправлення електронних документів відповідачу.

23.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача було подано відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує щодо доводів відповідача з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2020 постановлено закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2020.

В судове засідання 01.10.2020 представник відповідача не з`явився.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представник позивача виступив з промовою (заключним словом), в яких посилався на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

01.10.2020 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.К.С» (Постачальник) було укладено договір №1І037460.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності з замовленням Покупця поставити товар, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару Постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через мережу магазинів "Фуршет".

Відповідно до пунктів 3.1 договору, товар поставляється постачальником у відповідності з погодженим сторонами замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що місцем поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс “Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати”, введених в дію з 01.01.2000.

Відповідно до п. 3.6 договору, постачальник при поставці відповідної партії товару передає покупцю наступну супровідну документацію: - накладні, в яких повинно бути чітко зазначена кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ, а також номер податкової накладної, сформованої під дану поставку. Одиницею виміру кількості товару вважається одиниця виміру товару для продажу його кінцевому споживачеві в магазинах покупця ("шт", для штучного товару, "кг" для вагового). Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки в накладних; - товарно-транспортні накладні; - належним чином завірені копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що не підлягають обов`язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі; - погоджений з покупцем примірник замовлення. Податкова накладна повинна бути зареєстрована в ЕРПН протягом 15 календарних днів. Зазначені документи мають бути складені українською мовою та надані в оригіналах чи належним чином посвідчених копіях.

Згідно з пунктами 3.7.1 та 3.7.2 договору, у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продажу у роздрібній мережі покупця для вказаної категорії товару, або, якщо товар не був реалізований на протязі строку його придатності, або товар виявився не якісним при тестуванні, покупець направляє на адресу уповноваженого представника постачальника повідомлення про обсяг та причини повернення товару, а також перелік торгівельних точок з яких постачальник зобов`язаний протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення від покупця вивезти такий товар. Покупець оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця (п. 5.1. договору).

Відповідно до пункту 7.9 Договору (протоколу розбіжностей) оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Постачальника щосереди кожні 30 (тридцять) днів після реалізації товару. У випадку якщо день оплати (середа) випадає на вихідний або святковий день, то оплати здійснюються найближчої середи, яка є робочим днем. При цьому сторони домовились про те, що Покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн. з кожного магазину. У випадку не оплати Покупцем товару Постачальник має право, повідомивши Покупця за 14 (чотирнадцять) календарних днів, призупинити прийняття замовлень/поставку товару, в тому числі по прийнятим замовленням до моменту повного погашення Покупцем простроченої заборгованості за договором.

Відповідно до пункту 7.10 Договору покупець має право затримати розрахунки з постачальником:

- при несвоєчасній оплаті постачальником товарів, робіт, послуг по іншим договорам, укладеним між постачальником та покупцем;

- у випадку ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації, передбаченої п. 3.6 договору до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації;

- у випадку невиконання/неналежного виконання п.п. 7.12, 7.13 (із підпунктами) або 7.14 (із підпунктами) цього договору.

Зобов`язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку (пункт 7.11 Договору).

Згідно з пунктом 10.1 Договору даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 2791440,54 грн., на підтвердження позивачем надано копії товарно-транспортних накладних.

За твердженням позивача відповідачем було частково сплачено за поставлений позивачем товар на загальну суму 850000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 01.01.2018 по 05.03.2020 та довідкою АТ "Райфайзен Банк Аваль" № Д1-563/5909 від 07.04.2020.

Отже, позивач посилається на те, що в порушення своїх договірних зобов`язань, відповідачем була здійснена лише часткова оплата вартості поставленого товару, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 1941440,54 грн, претензія № 0503/13 від 05.03.2020 відповідачем залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до статей 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та статті 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

З огляду на сутність укладеного сторонами договору № 1І037460 від 25.01.2018, він за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Так, в матеріалах даної справи не містяться та відповідачем не надано належних та допустимих доказів виконання своїх зобов`язань за договором щодо сплати коштів за поставлений товар у повному обсязі, не надано і доказів пред`явлення позивачу претензій чи зауважень щодо кількості, якості та вартості товару або накладних на повернення товару.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач посилаючись на статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема вказує на те, що подані позивачем видаткові накладні не можуть вважатись належними доказами поставки товару, як такі, що оформлені в порушення вимог узгодженим сторонами у договорі, оскільки неможливо ідентифікувати особу представника покупця (нерозбірливо написано прізвище) та встановити повноваження особи, яка отримала товар (не зазначено посаду, відсутні документи). Проте, в подальшому, відповідач не заперечував факту отримання товару згідно товарно-транспортних накладних, зазначаючи, що позивачем не надано відповідачу супровідної документації, що передбачено пунктом 3.6 договору, в зв`язку з чим відповідач твердить, що у останнього виникає право затримки розрахунків з постачальником в порядку пункту 7.10 договору.

Судом відхиляються дані твердження відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

На підтвердження наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, останнім долучено до матеріалів справи первинні документи - товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції не проведеною або недійсною, а тому сприймаються судом належними та допустимими доказами отримання відповідачем товару, визначеного цими накладними та на суму, що в них зазначено.

Як зазначено у пункті 9 частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, відсутність у видатковій накладній назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності її підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки/штампу самої юридичної особи, відсутність реквізитів довіреності на цю особу не може свідчить про те, що така особа є неуповноваженою чи що така видаткова накладна є неналежним доказом у справі. Відтиск печатки/штампу на видатковій накладній є свідченням участі юридичної особи, у здійсненні господарської операції за цією накладною.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів у спростування того факту, що товар не отримано або не отримано його разом із пакетом документів, визначеним п. 3.6 договору.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань, до матеріалів справи позивачем надано прибуткові накладні, які підписані сторонами за допомогою електронних цифрових підписів, що мають таку саму юридичну силу, як і власноручні підписи відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", а також податкові накладні.

Також, судом встановлено, що всі надані до матеріалів справи податкові накладні на кожну поставку товару зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчить наявна на них відповідна відмітка.

Суд звертає увагу, що будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з вимогою надати визначені договорами належним чином оформленні документи, встановивши при цьому, розумний строк для їх передання, доказів відмови відповідача від договорів та повернення отриманого товару чи вчинення інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов`язань за договорами поставки у повному обсязі у відповідності до вимог законодавства та умов укладених між сторонами договорів, відповідачем не надано.

За таких обставин, посилання відповідача на ненадання позивачем супровідної документації, визначеної п. 3.6 договору та доказів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, спростовується матеріалами справи та за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати зазначену господарську операцію.

Вказане дає суду підстави дійти обґрунтованих висновків про підтвердження факту постачання товару та існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1 941 440,54 грн., а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у зазначеному розмірі є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача, у зв`язку із повним задоволенням позовним вимог.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" (08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С" (03134, місто Київ, проспект Корольова Академіка, будинок 1, офіс 12, код 38591109) 1 941 440 (один мільйон дев`ятсот сорок одну тисячу чотириста сорок) грн 54 коп. основної заборгованості та 29 121 (двадцять дев`ять тисяч сто двадцять одну) 62 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.10.2020

Суддя Т.Д. Лилак