Рішення № 92171496, 12.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2020Справа № 910/7921/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення 276 500,55 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Управління) заборгованості в загальному розмірі 276 500,55 грн., з яких: 251 943,31 грн. - основний борг, 12 593,45 грн. - три проценти річних, 11 963,79 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 25 січня 2019 року, зокрема, відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань щодо сплати вартості спожитої електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту електроенергію за період з 1 січня 2019 року по 31 квітня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 червня 2020 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

24 вересня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду надійшов відзив відповідача від 22 вересня 2020 року № 687/125/13/-2020, в якому останній заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, а у разі їх задоволення, зменшити розмір штрафних санкцій. Крім того, Управління вказало, що не пропустило строк для подачі відзиву на позовну заяву, оскільки на його думку, строк дії карантину не закінчився.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦК України), пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим законом.

Вищевказаний закон набрав чинності 17 липня 2020 року. Отже, строк для подачі відзиву, з автоматичним його продовженням на період карантину, закінчився 7 серпня 2020 року. Однак відповідач відповідну заяву про його продовження не подав.

Відтак, Управління у встановлений строк відзив на позов не подало та не скористалося наданими йому процесуальними правами щодо його продовження у встановленому законом порядку.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2019 року Управління шляхом подання підписаної заяви-приєднання (процедура публічних закупівель) приєдналося до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної про позиції "Бюджет" постачальника універсальних послуг Товариства. Відповідачу присвоєно особовий рахунок № 43440020 .

Відповідно до пункту 2.1 договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до договору, та повинні передбачати таке: ціни на електроенергію для споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором; споживач має право змінювати постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого постачальника у разі дострокового розірвання договору.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (пункт 3.4 спірного правочину).

Згідно з пунктом 5.1 цього правочину відповідач розраховується з позивачем за електричну енергію за цінами (тарифами), згідно з розділом 5 договору "Ціна, порядок обліку та оплата електричної енергії" (у редакції, викладеній у додатковій угоді від 25 січня 2019 року № 43440020ПУ-Т119 про закупівлю електричної енергії на умовах універсальної послуги).

Пунктом 5.8 угоди визначено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Відповідно до розділу 5 "Термін оплати" додаткової угоди № 3 до договору перший платіж здійснюється відповідачем протягом 5 робочих днів з дати початку дії договору. В наступних періодах споживач здійснює 100 % попередню оплату заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію, якщо інший строк оплати не буде врегульований сторонами у додатковій угоді до договору. Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Додатковою угодою від 13 грудня 2020 року до договору сторони продовжили його дію до 31 грудня 2020 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначало, що обсяг споживання електричної енергії за розрахунковий період за січень 2020 року - березень 2020 року підтверджуються даними комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі", відповідно до вимог пунктів 4.3, 4.12, підпункту 31 пункту 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та пункту 16.1 Розділу IV, та пункту 16.1 розділу IV, пункту 7 розділу ХІІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311. Згадана інформація підтверджена у листі приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" від 18 травня 2020 року № 01/3/04/13802.

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії Товариством сформовано рахунки: від 28 січня 2019 року № 43440020/1/1 на суму 380 774,28 грн., від 20 лютого 2019 року № 434440020/2/1 на суму 224 393,10 грн., від 21 березня 2019 року № 43440020/3/1 на суму 241 197,16 грн., від 25 квітня 2019 року № 43440020/4/1 на суму 194 681,04 грн., від 14 травня 2019 року № 43440020/5/1 на суму 223 075,32 грн., від 24 червня 2019 року № 43440020/6/1 на суму 168 681,30 грн., від 17 липня 2019 року № 43440020/7/1 на суму 161 178,30 грн., від 13 серпня 2019 року № 43440020/8/1 на суму 133 522,20 грн., від 12 вересня 2019 року № 43440020/9/1 на суму 137 505,84 грн., від 24 жовтня 2019 року № 43440020/10/1 на суму 213 835,68 грн., від 18 листопада 2019 року № 43440020/11/1 на суму 241 348,44 грн., від 19 грудня 2019 року № 43440020/12/1 на суму 256 606,86 грн., від 15 січня 2020 року № 43440020/1/1 на суму 221 933,64 грн., від 12 лютого 2020 року № 43440020/2/1 на суму 224 745,50 грн., від 12 березня 2020 року № 43440020/3/1 на суму 200 217,12 грн., а також від 12 квітня 2020 року № 4344020/4/1 на суму 179 239,98 грн. Вказані рахунки наявні у матеріалах справи.

Оплати відповідачем проводилися відповідно до умов додаткової угоди № 3 до договору, але без чіткого призначення платежів відносно періодів їх сплати.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.24 ПРРЕЕ при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Отже, оплати Управління, з урахуванням вищезазначених приписів Правил, зараховувались як погашення існуючої заборгованості за найдавнішим терміном її виникнення.

Таким чином, за період з 1 січня 2019 року по 31 квітня 2020 відповідачу було нараховано за спожиту електроенергію 3 403 935,76 грн., а сплачено ним 3 151 992,45 грн. (неповністю погашено нарахування за розрахунковий період - березень 2020 року, та повністю не сплачено борг за квітень 2020 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за наведеним договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору.

У той же час всупереч умовам вищенаведеної угоди, відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості використаної (купованої) електричної енергії у встановлений строк виконав лише частково, сплативши позивачу 3 151 992,45 грн. та заборгувавши таким чином позивачу 251 943,31 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 25 січня 2019 року в розмірі 251 943,31 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Управління на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вищенаведених послуг позивач також просив суд стягнути з Управління три проценти річних у загальному розмірі 12 593,45 грн., нарахованих за період з лютого 2019 року по лютий 2020 року, а також інфляційні втрати в розмірі 11 963,79 грн., нараховані за вищевказаний період на зазначену суму боргу згідно розрахунку Товариства.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас при досліджені матеріалів справи судом було встановлено, що при здійсненні позивачем розрахунку заявлених до стягнення з відповідача сум трьох процентів річних та інфляційних втрат останнім було допущено арифметичні помилки та вказано, що суми цих компенсаційних виплат становлять 12 593,45 грн. та 11 963,79 грн. відповідно, тоді як обґрунтованою, арифметично вірною сумою трьох процентів річних є 12 126,76 грн. а інфляційних втрат - 10 631,44 грн.

Відтак, стягненню з Управління на користь Товариства підлягає сума трьох процентів річних у розмірі 12 126,76 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10 631,44 грн., тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 466,69 грн. трьох процентів річних та 1 332,35 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. У той же час суд позбавлений можливості розглянути клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки дане клопотання міститься у відзиві на позовну заяву від 22 вересня 2020 року № 687/125/13/-2020, що був поданий з пропущенням строку на його подачу.

За таких обставин вимоги Товариства підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; ідентифікаційний код 40108583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31; ідентифікаційний код 41916045) 251 943 (двісті п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот сорок три) грн. 31 коп. основного боргу, 10 631 (десять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 44 коп. інфляційних втрат, 12 126 (дванадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 76 коп. трьох процентів річних, а також 4 120 (чотири тисячі сто двадцять) грн. 52 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко