Рішення № 92171416, 06.10.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/125/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 Справа № 908/1953/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС”, 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – не з`явився;

від відповідача – не з`явився.

Суть спору:

31.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС”, м. Київ до відповідача Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, м. Запоріжжя про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди в порядку суброгації в розмірі 14 261,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Посилаючись на приписи ст. 27 Закону України «Про страхування». ст. 12, 22, 29 Закону України «Про ОСЦПВ», ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 162, 171 Господарського процесуального кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2020, справу № 908/1953/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1953/20, присвоєно справі номер провадження 15/125/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 28.08.2020 о/об 10 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 28.08.2020 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.10.2020 об 11 год 20 хв.

Представники сторін до судового засідання не з`явилися.

Представник позивача надав клопотання від 14.08.2020 про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду скарги на адресу суду не надходило. Вимоги ухвали суду від 03.08.2020 не виконав.

У зв`язку з неявкою сторін, в судовому засіданні 06.10.2020 звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою системи “Оберіг” не здійснювався.

З метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, судом, на юридичну адресу відповідача, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А), рекомендованою кореспонденцією надіслані копії ухвал господарського суду від 03.08.2020 про відкриття провадження у справі та про оголошення перерви від 28.08.2020.

Таким чином, судом дотримано положення частин 2-4 ст. 120 ГПК України та ч. 5 ст. 242 ГПК України щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення сторонам копій ухвал по даній справі в порядку визначеному ГПК України.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

У зв`язку з неявкою всіх учасників процесу у судове засідання, суд відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України приймає судове рішення без його проголошення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

Між позивачем (Страховиком) та ОСОБА_1 (Страхувальником), (Вигодонабувачем) укладено заяву-приєднання (акцепт) добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) № 354757а8ка від 05.12.2018 до Оферти №158 від 24.09.2018 (Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом «Honda Civic», д.р.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску.

17.11.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля марки «Honda Civic», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Ниссан Примьера», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль марки «Honda Civic», д.р.н. НОМЕР_1 .

На виконання умов Договору на підставі заяви страхувальника, Акту огляду транспортного засобу, рахунку ФОП Олійник Д.О. №А-000026022 від 23.11.2019, розрахунку страхового відшкодування, Страхового Акту №ARX2524903 від 05.12.2019, визначено, що сума відшкодування становить 14 261,94 грн.

На підставі страхового акту №ARX2524903 від 05.12.2019, платіжним дорученням № 621357 від 06.12.2019, позивач сплатив Страхувальнику страхове відшкодування в сумі 14 261,94 грн.

Дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).

Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

Так, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.11., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

На виконання Закону України від 17.02.11., Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11. № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, у європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Дослідивши зазначений європротокол, суд зазначає, що європротокол є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.

Із даного євпропротоколу вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 17.11.2019 в місті Києві на вул. Північна, 6, за участю автомобіля «Honda Civic», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ниссан Примьера», д.р.н. НОМЕР_2 яким керував під час скоєння ДТП ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм «Ниссан Примьера», д.р.н. НОМЕР_2 , під час експлуатації вказаного автомобіля.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Суд за змістом Європротоколу встановив обставини скоєння ДТП та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.

Дослідивши пункти европротоколу, які заповненні учасниками дорожньо-транспортної пригоди та містять інформацію про вказану подію, суд дійшов висновку про наявність страхового випадку.

Отже, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню.

Страховим актом №ARX2524903 від 05.12.2019 дорожньо - транспортна пригода, яка мала місце 17.11.2019, визнана страховим випадком.

Згідно із умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Прямий захист» Оферти « 158 від 24.09.2018 заяви-приєднання (акцепт) добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) № 354757а8ка від 05.12.2018 на рахунок ФОП Олійников Д.О. було виплачено страхове відшкодування в розмірі 14261,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням №621357 від 06.12.2019.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Предметом даного спору є зворотна вимога страховика до особи, відповідальної за завдану шкоду, про стягнення компенсації страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності (полісу) № АМ/006866689, цивільно - правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу «Ниссан Примьера», д.р.н. НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, франшиза за полісом № АМ/006866689 складає 0,00 грн., Ліміт за шкоду майну складає 100 000,00 грн, поліс діючий станом на 17.11.2019.

Відповідно до рахунку ФОП Олійник Д.О. №А-000026022 від 23.11.2019, розрахунку страхового відшодування , страхового Акту №ARX2524903 від 05.12.2019 сума страхового відшкодування складає 14 261,94 грн.

Відповідальність за шкоду, заподіяну діями винної особи несе ПрАТ “УАСК АСКА”, обов`язок відшкодувати ПрАТ СК “АРКС" виплачене страхове відшкодування покладається на ПрАТ “УАСК АСКА”.

Позивач звернувся до відповідача ПрАТ “УАСК АСКА” із заявою про страхове відшкодування від 03.02.2020 за вих. № ЕЛ_00010473 про виплату 14261,94 грн страхового відшкодування, яка залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Пунктом 22.1 ст. 22 зазначеного Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом №АМ/006866689 встановлено, що розмір франшизи становить 0,00 грн.

Позивачем сплачене страхове відшкодування в сумі 14 261,94 грн. Франшиза встановлена полісом №АМ/006866689 дорівнює 0,00 грн., ліміт за шкоду майну - 100000,00 грн. Таким чином, до стягнення з відповідача позивачем заявлено сума страхового відшкодування в розмірі 14 261,94 грн.

Таким чином, відповідач, як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахування зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для фототехніки.

Винятком, стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки «Honda Civic», д.р.н. НОМЕР_1 2011 року випуску, дорожньо-транспортна пригода сталася 17.11.2019., тобто строк експлуатації перевищував 7 років.

З наданого позивачем рахунку-фактури СТО ФОП Олійник Д.О. №А-000026022 від 23.11.2019, Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та розрахунку страхового відшкодування вбачається, що ремонт пошкодженого автомобіля здійснювався, методом відновлення та заміни ручки двері, що була пошкоджена.

Коефіціент зносу може бути застосований тільки у випадку, якщо замінювались деталі Застрахованого автомобіля (п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки, затв. Наказом МЮУ та ФДМУ від 24.11.2009 №142/5/2092), тоді як з описаної вище ремонтної калькуляції вбачається ремонт з відновлення деталей з використанням матеріальних складників, а не заміна вузлів та деталей Застрахованого автомобіля.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як відзначалось судом, розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АМ/006866689 становить 0,00 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу АМ/006866689, та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 261,94 грн страхового відшкодування, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А; ідентифікаційний код юридичної особи 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код юридичної особи 20474912) суму страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 14 261,94 грн (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня 94 коп), судовий збір у розмірі 2102,00грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов