Ухвала суду № 92170073, 12.10.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2460/20

Провадження №2/226/865/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.10.2020 суддя Димитровського міського суду Донецької області Салькова В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості із заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА:

12.10.2020 до суду надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати у сумі 101815,70 грн, компенсацію за затримку розрахунку у розмірі його середнього заробітку по день фактичного розрахунку і моральну шкоду в сумі 20000 грн.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, виходячи з такого.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Однак до позову ОСОБА_1 не додано такого документу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем крім вимоги про стягнення заробітної плати заявлено ще дві вимоги майнового характеру – про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування моральної шкоди.

За змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа №910/4518/16, провадження №12-301гс18).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні.

Розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

В даному випадку, виходячи з того, що точна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні наразі не може бути обрахована, позивачеві належить сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру в сумі 840,80 грн

За приписами ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.185,260,261,353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості із заробітної плати – залишити без руху для виправлення зазначених недоліків – надання документу про сплату судового збору.

Надати позивачеві строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме, надання судові документу, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі за вимогу майнового характеру в сумі 840,80 грн на рахунок: UA 878999980313191206000005034, отримувач: Мирноградське УК/м.Мирноград/, код платежу: 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37803436, банк отримувача: Казначейство України.

Роз`яснити позивачеві, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dmm.dn.court.gov.ua/sud0513/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 12.10.2020 та щодо визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя: В.С. Салькова