Рішення № 9216766, 06.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 64/12-10

вх. № 108/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Строєва О.Є., за довіреністю №1, від 04.01.10р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м. Харків

до Приватного підприємства "Імідж-К", м.Харків

про стягнення 17671,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Харківський завод будівельних матеріалів" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємтсва " Імідж-К" основний борг у розмірі 17671,28грн та судові витрати. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання згідно усної домовленості, а саме не розрахувався в повному обсязі за товар, який був отриман відповідачем згідно підписаних накладних №РН-0004304 від 04.12.2009р., №РН-0004373 від 09.12.2008р., №РН-0004387 від 10.12.2008р.; №РН-0004388 від 10.12.2008р., №РН-0004407 від 15.12.2008р., №РН-0004515 від 24.12.2008р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2010р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

29 січня 2010 року до господарського суду Харківської області надійшла апеляційна скарга від Приватного підприємства "Імідж-К" (вх. №205 від 29.01.2010р.) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14 січня 2010 року.

Господарський суд Харківської області (лист за вих. №002147 від 30.01.2010р.) повідомив відповідача про те, що з огляду на обставини викладені у відповідному листі та враховуючи, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оскарження ухвал про порушення провадження у справі, ця скарга долучається до матеріалів справи № 64/12-10.

15 лютого 2010 року до канцелярії господарського суду Харківської області позивач надав пояснення щодо розрахунку суми позовних вимог.

15 лютого 2010 року до канцелярії господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява (вх. №2766) Приватного підприємства "Імідж-К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" про визнання зобов"язання недійсним.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2010 року розгляд справи 64/12-10 був відкладений на 09 березня 2010 року та ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2010 року зустрічну позовну було повернуто відповідачу без розгляду.

09 березня 2010 року позивач надав до канцелярії суду супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 березня 2010 року розгляд справи 64/12-10 був відкладений на 06 квітня 2010 року.

Враховуючи, що відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць, строк вирішення спору по справі 64/12-10 був продовжений до 12 квітня 2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач, поставив на адресу відповідача товар на суму 29379,43грн., що підтверджується видатковими накладними №№ РН-0004304 від 04.12.2008р. на суму 7396,58грн., РН-0004373 від 09.12.2008р. на суму 6753,60грн., РН-0004387 від 10.12.2008р. на суму 939,41грн., РН-0004388 від 10.12.2008р. на суму 77,04грн., РН-0004388 від 15.12.2008р. на суму 6811,20грн. та РН-0004515 від 24.12.2008р. на суму 7401,60грн. А відповідач прийняв товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідними довіреностями на отримання товару: серія ЯНБ №434896 від 13.12.2008р., серія ЯНБ №434897 від 18.12.2008р., серія ЯПЖ №419034 від 24.12.2008р., серія ЯПЖ №419035 від 02.01.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжних доручень, відповідач частково оплатив товар на суму 11700,20грн. та, окрім того, відповідно до пояснень позивача (вих. №36 від 12.02.2010р.), за результатами розрахунків за попередніми поставками за відповідачем рахувалася переплата у розмірі 7,95грн.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов’язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було –то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.

13 листопада 2009 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу платежу (вих. №431), в якій просив відповідача сплатити суму боргу за отриманий товар у розмірі 17671,29грн.

Вимогу про сплату боргу було отримано відповідачем 21.11.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням, копію якого надано позивачем до матеріалів справи, у зв"язку з чим, 28.11.2009р. у відповідача виник обов"язок щодо оплати поставленого йому товару за накладними №№ РН-0004304 від 04.12.2008р., РН-0004373 від 09.12.2008р., РН-0004387 від 10.12.2008р., РН-0004388 від 10.12.2008р., РН-0004388 від 15.12.2008р. та РН-0004515 від 24.12.2008р.

В порушення положень ст. ст. 530, 655, 692 ЦК України заборгованість за вищевказаними накладними у розмірі 17671,29грн. відповідачем позивачу не сплачена.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно вищеперелічиних накладних та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар за цими накладними, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17671,28грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 176,71грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з Приватного підприємства «Імідж К»(61142, м. Харків, вул. Гарібальді, 26, кв. 225, код ЄДРПОУ 32029738, у т.ч.: п/р 26007295910010 в АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів Астор" (61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3, код ЄДРПОУ 32359553; п/р 2600930127814 в ВАТ Реал Банк, м. Харків, МФО 351588) суму основного боргу у розмірі 17671,28грн.; 176,71 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 08 квітня 2010 року.