Ухвала суду № 92167316, 12.10.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.10.2020

Провадження №1-кп/389/235/18

ЄУН 389/2708/18

У Х В А Л А

12 жовтня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Богданової О.Е.,

за участю: секретаря судового засідання - Баланюк Т.В.,

прокурора - Мороз О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Урсаленко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120160001439 від 29 липня 2018 року, стосовно

ОСОБА_1 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про залучення перекладача ромської мови з тих підстав, що він на достатньому рівні для спілкування володіє лише ромською (циганською) мовою, тому потребує відповідного перекладача.

Суд, вислухавши думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення клопотання обвинуваченого немає, захисника обвинуваченого – адвоката Украсленко К.О., яка підтримала клопотання, встановив наступне.

Згідно ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться гласність і відкритість судового провадження.

Завданням кримінального провадження, зокрема, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.1, 2 ст.8 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.29 КПК України, суд забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуватися у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п.18 ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Згідно з ч.1 ст.68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів, суд залучає відповідного перекладача.

Посилання обвинуваченого на наявність підстави про залучення для нього перекладача на ромську мову, є надуманими та безпідставними, виходячи з наступного.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 є уродженцем м.Красноармійськ Донецької області, громадянин України, з народження проживає на території України, раніше судимий Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області, останній раз - 16.06.2017 ухвалено вирок, за участю захисника, без участі перекладача, даний вирок набрав законної сили.

Таким чином, зазначені вище факти не можуть свідчити про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не розуміє та не володіє державною мовою, оскільки він з народження проживає на території України, має українське громадянство.

Згідно практики Європейського суду з прав людини рішення в справі «Х. проти Австрії» від 29 травня 1975 року, «Камасінскі проти Австрії» від 19 грудня 1989 року, «К. проти Франції» від 07 грудня 1983 року ЄСПЛ з приводу забезпечення права на послуги перекладача, підпункт (е) пункту 3 статті 6 Конвенції вказав, що не вимагається письмового перекладу повністю всіх письмових доказів або офіційних документів, пов`язаних із процесом. Слід вказати, що обвинувальний акт та багато інших документів були викладені мовою, яку розумів адвокат обвинуваченого, а обвинувачений міг сам прочитати. Крім того, 23.07.2020 року, 14.09.2020 року і в цьому засідання суддею обвинуваченому ставилися питання українською мовою, на які він давав відповіді, що вказує на розуміння ним української мови і будь-яких клопотань з приводу нерозуміння української мови від останнього не надходило. Забезпечувана допомога перекладача має надати можливість обвинуваченому ознайомитись з наявними проти нього доводами і здійснювати захист, зокрема, даючи йому змогу викласти свою версію подій. Конвенційне право на допомогу перекладача, очевидно, застосовується тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використаної в суді.

В той же час, як зазначалося вище, обвинувачений в достатній мірі розуміє українську мову, дає відповіді суду на питання поставлені українською мовою. Також, в присутності захисника у судовому засіданні йому роз`яснювались його процесуальні права. Адвокат обвинуваченого володіє українською мовою досконало.

Питання про надання перекладача з української на ромську мову на думку суду є способом захисту від пред`явленого обвинувачення, а також зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

Слід зауважити і те, що обвинувачений не має освіти, можливо є малограмотною людиною, але йому немає необхідності досконально володіти українською мовою, для захисту від пред`явленого обвинувачення - достатньо розуміти українську мову.

Як відомо ромська мова розділяється на численні діалекти, котрі більше чи менше підпадають під вплив тих мов, на теренах поширення яких живуть цигани. Мовою оточення обвинуваченого ОСОБА_1 за умови його тривалого проживання в Україні є українська мова, ромська громада у відповідній місцевості не є відокремленою від решти, відтак роми в Україні достатньою мірою інтегровані у суспільство, а тому суд критично сприймає доводи обвинуваченого з приводу того, що він не розуміє української мови.

Зважаючи на вищевикладені обставини, яким суд вже дав оцінку, дійшовши висновку, що обвинувачений розуміє державну мову, якою ведеться судочинство, суд не вбачає доцільним призначення обвинуваченому ОСОБА_1 перекладача з ромської мови, розцінюючи зазначене клопотання як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, а також зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7,8, 29, 42, 68, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про залучення перекладача ромської мови – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 13 жовтня 2020 року о 10.00 годині.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.Е. Богданова