Рішення № 92163666, 13.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 року м. Київ № 640/3976/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс»

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.02.2019р. № 01692615140105 та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.02.2019р. № 01702615140105.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими та спростовуються наданими позивачем первинними документами, а відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, оскільки надані позивачем первинні документи містять істотні недоліки змісту та форми, а відтак не можуть вважатись таким, що підтверджують реальність господарської операції позивача з контрагентами. З огляду на викладене вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 06.12.2018р. № 17823 проведено планову виїзну документальну перевірку позивача за результатом проведення якої складено акт від 24.01.2019р. № 38/26-15-14-01-05/38180530 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс» податкового законодавства за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р., валютного - за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017р. по 30.09.2018р.» у висновках якого, серед іншого, зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.14.1.36, ст. 14, пп.14.1.54, пп.14.1.55, пп. 14.1.56, п. 14.1.138, пп. 14.1.228 ст. 14, п. 36.1, п. 36.3, п. 36.5 ст. 36, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у розмірі 148 536, 00 грн., а саме за 3 квартал 2017р. - 148 536, 00 грн.

- п. 185.1 ст. 185, ст. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 ПК України, підприємством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 125 825, 00 грн., а саме за січень 2018р. - 125 825, 00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 14.02.2019р.:

- № 01692615140105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за порушення пп.14.1.36, ст. 14, пп.14.1.54, пп.14.1.55, пп. 14.1.56, п. 14.1.138, пп. 14.1.228 ст. 14, п. 36.1., п. 36.3, п. 36.5 ст. 36, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України на суму 222 804, 00 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 148 536, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 74 268, 00 грн.;

- № 01702615140105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за порушення п. 185.1ст. 185, ст. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.6 ст. 201 ПК України на суму 157 281, 25 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 125 825, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 31 456, 25 грн.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення від 14.02.2019р. № 01702615140105, суд зазначає таке.

Так, в акті перевірки зазначено, що на порушення вимог п. 185.1 ст. 185, ст. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ у розмірі 125 825, 00 грн., які не підтверджені належним чином оформленими первинними документами та не доведено факт здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками.

Так, до вказаного висновку відповідач прийшов з огляду на його доводи про те, що надані до перевірки ТТН оформлені не належним чином, так як не містять в повному обсязі заповненої інформації.

Більше того в акті зазначено, що податкові накладні складені ТОВ «Автобудкомплкс-К» на адресу ТОВ «Оріон-Транс» зазначено номенклатуру товару, яка не відповідає номенклатурі товарів зазначеній у накладних та ТТН, що призвело до порушення п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Суд проаналізувавши вищезазначені висновки контролюючого органу, приходить до висновку про їх необґрунтованість та помилковість, з огляду на таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.01.2018р. ТОВ «Автобудкомплекс-К» на адресу ТОВ «Оріон-Транс» виписана податкова накладна № 476 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В30 Р4 F200 W6 (M 5)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 120 з обсягом постачання без урахування ПДВ 137 808, 00 грн.

Так, на підтвердження реальності господарської операції по вказаній податковій накладній позивачем надано:

- накладну від 28.01.2018р. № 3/00350 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В30 Р4 F200 W6 (M 5)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 98 з сумою без ПДВ 112 543, 20 грн.;

- накладну від 28.01.2018р. № 5/01244 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В30 Р4 F200 W6 (M 5)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 14 з сумою без ПДВ 16 077, 60 грн.;

- накладну від 28.01.2018р. № 2/00634 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В30 Р4 F200 W6 (M 5)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 8 з сумою без ПДВ 9 187, 20 грн.

- ТТН.

Також, 20.01.2018р. ТОВ «Автобудкомплекс-К» на адресу ТОВ «Оріон-Транс» виписана податкова накладна № 22 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В25 Р4 F200 W6 (3)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 59, 3 з обсягом постачання без урахування ПДВ 60 927, 19 грн.

Так, на підтвердження реальності господарської операції по вказаній податковій накладній позивачем надано:

- накладну від 20.01.2018р. № 5/00183 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В25 Р4 F200 W6 (3)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 59, 3 з сумою без ПДВ 60 927, 19 грн.;

- ТТН.

27.01.2018р. ТОВ «Автобудкомплекс-К» на адресу ТОВ «Оріон-Транс» виписана податкова накладна № 481 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В30 Р4 F200 W6 (M 10, 15)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 196, 8 з обсягом постачання без урахування ПДВ 230 397, 70 грн.

Так, на підтвердження реальності господарської операції по вказаній податковій накладній позивачем надано:

- накладну від 27.01.2018р. № 3/00353 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В30 Р4 F200 W6 (M 10, 15)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 196, 8 з сумою без ПДВ 230 397, 70 грн.;

- ТТН.

Одночасно, 27.01.2018р. ТОВ «Автобудкомплекс-К» на адресу ТОВ «Оріон-Транс» виписана податкова накладна № 493 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В25 Р4 F200 W6 (M 10, 15)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 185, 3 з обсягом постачання без урахування ПДВ 199 990, 58 грн.

Так, на підтвердження реальності господарської операції по вказаній податковій накладній позивачем надано:

- накладну від 27.01.2018р. № 5/01321 з номенклатурою товарів/послуг «БСГ В25 Р4 F200 W6 (M 10, 15)», код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824, у кількості 185, 3 з сумою без ПДВ 199 990, 58 грн.;

- ТТН.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Згідно підп. «е» п.201.1 ст.201 ПК України, одним із обов`язкових реквізитів, який зазначається в податковій накладній, є, серед іншого, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Таким чином, обов`язковий реквізит «Номенклатура товарів/послуг» має відповідати формулюванню в первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг. Однак, як підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, номенклатура товару у видаткових накладних не відповідає номенклатурі товару в податкових накладних.

Згідно з п.п.201.1 і 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін. При цьому податкова накладка, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою дія нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

З вищевикладеного вбачається помилковість доводів податкового органу про невідповідність номенклатури товарів зазначеної в податкових накладних номенклатурі накладних.

Водночас, доводи відповідача щодо нереальності операцій позивача з контрагентами, оскільки ттн містять недоліки змісту, а саме не заповнені у повному обсязі, суд вважає помилковими, оскільки судом врахований факт того, що транспортні послуги виконувались товариством самостійно, кошти за них не сплачувались іншому підприємству та не враховувались до складу податкового кредиту, перевезення товару власним транспортом не може бути підставою для визнання господарської операції з придбання товару нереальною.

Недоліки складання товарно-транспортних накладних не можуть слугувати підставою невідбуття певних господарських операцій, оскільки метою складання зазначених документів є підтвердження правомірності відображення в податковому обліку витрат, пов`язаних із транспортуванням, проте, зазначені документи не впливають на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з приводу постачання товарно-матеріальних цінностей. Висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися в залежності від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної, технічних документів або паспортів на отримані товари.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 25.06.2019р. у справі №1240/1982/18, адміністративне провадження №К/9901/13245/19.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Крім того, відсутність окремих первинних документів, як і їх дефектність, не є свідченням нереальності господарських операцій, якщо зі змісту та сукупності інших документів можливо встановити зміст та обсяг виконаних господарських операцій.

Одночасно, суд наголошує, що навіть відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 23.04.2019р. у справі №813/4956/17, адміністративне провадження №К/9901/64861/18.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак наявність підстав для його скасування.

Так, щодо податкового повідомлення-рішення від 14.02.2019р. № 01692615140105, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що 14.09.2017р. між ТОВ «НІКО ЦЕНТР КИЇВ» (продавець) та ТОВ «ОРІОН-ТРАНС» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1409-14001 за умовами якого продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця новий автомобіль марки MITSUBISHI, надалі товар. Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.2 договору, назва товару: автомобіль марки MITSUBISHI, модель Pajero Sport 2.4 TD AT Intense, комплектації S83, КПП - автомат, колір - С17 (коричневий металік). Рік випуску - 2017. Кількість - 1 шт.

Згідно з п. 1.3 договору, документи, що продавець передає покупцю: акт приймання-передачі товару, відпускну накладну, транзитні номери, вантажно-митну декларацію, сертифікат відповідності (копія), сервісну книжку, керівництво по експлуатації.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість одиниці товару складає: 825 200, 83 грн., крім того ПДВ 20 %, що складає 165 040, 17 грн., всього з урахуванням ПДВ вартості одиниці товару складає: 990 241, 00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору, датою поставки товару вважається дата, яка вказується в акті приймання-передачі товару.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано такі документи: копію договору купівлі-продажу від 14.09.2017р. № 1709-14001, копію специфікації на автомобіль, копію наряда-замовлення від 15.09.2017р. № НН058834, копію акта приймання-передачі від 15.09.2017р. № 170515-003, копію акта огляду реалізованого транспортного засобу від 15.09.2017р. № 7145/17/000246, копію видаткової накладної від 15.09.2017р. № НЦ014847,.

Як зазначено в акті перевірки, що в 3 кварталі 2017р. відповідно до бухгалтерського рахунку 943 «Собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв» підприємством було відображено витрати по придбанню автомобiля марки MITSUBISHI Pajero Sport 2.4 TD АТ AT Intense у розмiрi 825 201,00 грн. без ПДВ.

Вiдповiдно до бухгалтерського облiку за 3 квартал 2017 року, а саме, бухгалтерських рахунків 31 «Рахунки в банках», 361 «Розрахунки з вiтчизняними покупцями», 703 «Дохiд вiд реалізації робiт i послуг», 71 «Інший операційний дохiд», 73 «Іншi фiнансовi доходи», 74 «Iншi доходи», 79 «Фiнансовий результат», тощо, не встановлено реалiзацiї даного автомобiля марки MITSUBISHI Pajero Sport 2.4 TD АТ AT Intense.

З огляду на вищевикладене, контролюючий орган приходить до висновку про те, що позивачем занижено фiнансовий результат до оподаткування в 3 кварталі 2017 року у розмірі 825 201, 00 грн., що є порушенням пп.14.1.36, ст. 14, пп.14.1.54, пп.14.1.55, пп. 14.1.56, п. 14.1.138, пп. 14.1.228 ст. 14, п. 36.1., п. 36.3, п. 36.5 ст. 36, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України.

Одночасно, в акті перевірки наголошено, що підприємством не надано акту приймання-передачi (внутрiшнього перемiщення) (форма № 03-1) основного засобу автомобiля марки MITSUBISHI Pajero Sport 2.4 TD АТ AT Intense в яком у визначено метод амортизації автомобiля, строк його корисного використання, лiквiдацiйну вартiсть, в разi введення об`єкта основних засобiв в експлуатацію, зарахування основного засобу на баланс підприємства та акту (форма № 03-4) у разi списання автотранспортних засобiв, який скдається для оформлення списання автомобiля вантажного чи легкового, причепа чи напiвпричепа при їх ліквідації.

Відповідно до п.п. 14.1.138 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Одночасно, суд зазначає, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності регламентовані Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затверджені Наказом Міністрства фінансів України ВІД 27.04.2000р. № 92 (далі - П(С)БО 7).

Так, згідно з п. 4 П(С)БО 7, основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до п. 7, 8 П(С)БО 7, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс

підприємства/установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об`єкт основних засобів.

Первісна вартість об`єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв`язку з придбанням (отриманням) прав на об`єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв`язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов`язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати".

Первісна вартість об`єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов`язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об`єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

Згідно з п. 22-23 П(С)БО 7, об`єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Відповідно до п. 26, 29 П(С)БО 7, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких

методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об`єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об`єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об`єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об`єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об`єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об`єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об`єкта основних засобів.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Усі витрати, пов`язані з придбанням автомобіля, обліковуються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

Підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів.

Автомобiль який став придатним до використання, його зараховують до складу основних засобiв на рахунок 105 «Транспортнi засоби». Процедуру зарахування здiйснює комiсiя, призначена керiвником підприємства, що оформляється актом приймання-передачi (внутрiшнього перемiщення) 03 (типова форма № 03-1 ).

В актi, як правило, зазначають метод амортизацiї автомобiля, строк йога корисного використання, лiквiдцацiйну вартiсть. Акт затверджується керiвником підприємства i передасться nв бухгалтерію для відображення господарської операції в бухгалтерському облiку.

Фактично акт виконує в тому числi функцiї разпорядчого документа.

На пiдставi акта в бухгалтерському облiку вiдображається операція Дт 105 «Транспортнi засоби» Кт 152.

Судом встановлено, що позивачем вищезазначену операцію в бухгалтерському обліку відображено таким чином:

- Дт субрахунку 631, Кт субрахунку 313 - сплата за автомобіль (14.09.2017р.);

- Дт субрахунку 631, Кт субрахунку 631 - відображення суми ПДВ (15.09.2017р.);

- Дт субрахунку 152, Кт субрахунку 631 - оприбуткування автомобіля (підписання акта прийому-передачі № 170915-003) (15.09.2017р.);

- Дт субрахунку 105, Кт субрахунку 152 - введення ОЗ в експлуатацію (акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення)№ ВЭ 0000042) (30.09.2017р.);

- Дт субрахунку 823, Кт субрахунку 131 - нарахування амортизації (з 31.10.2017р.).

З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач не відносив до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, витрати по придбанню автомобіля марки MITSUBISHI Pajero Sport 2.4 TD АТ AT Intense у розмірі 825 201, 00 грн. без ПДВ, а відтак висновки контролюючого органу у вказаній частині, є помилковими.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.

З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов має бути задоволено.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Керуючись ст. 77, 122, 123, 139, 242, 243, 251, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс» - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.02.2019р. № 01692615140105 та податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14.02.2019р. № 01702615140105.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 5 701, 28 грн. (п`ять тисяч сімсот одна гривня 28 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська