Ухвала суду № 92163662, 13.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 жовтня 2020 року м. Київ № 640/22453/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до1) Старшого виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича, 2) Начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)про визнання бездіяльності протиправною, визнання нечинними рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до старшого виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центральногго міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомона Артема Андрійовича, начальника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про:

- визнання бездіяльності та дії відповідача неправомірними у межах виконавчого провадження № 61565759,

- визнання постанов у виконавчому провадженні № 61565759 нечинними або такими, що втратили чинність та зобов`язати відповідальний орган винести відповідні постанови про скасування попередніх,

- зобов`язати відповідача зняти арешт на зарплатний рахунок в банку АТ "Райффайзен Банк Аваль" по зарплатному проекту, зареєстрованому на фізичну особу № НОМЕР_1 в UAH ІПН НОМЕР_2 .

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Разом з тим, у пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивачем не конкретизується, які саме дії та бездіяльність відповідачів він просить визнати протиправними. Крім того, у пункті 4 позивач не конкретизує, які саме постанови у виконавчому провадженні № 61565759 він вважає протиправними, та не зазначає їх реквізитів, а саме назви та дати їх прийняття.

Також, частиною третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець

Водночас, позивач визначив відповідачів по справі посадових осіб відповідного органу державного виконавчої служби, що не відповідає приписам зазначеної статті, а отже позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад відповідачів по справі.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даному випадку, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, а отже належить до сплати судовий збір у розмірі 2522,40 гривень.

Позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору, натомість, у тексті позовної заяви позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", а також посилається на практику Верховного Суду у постанові від 14.02.2018 по справі № 589/6044/2013.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Таким чином, зазначена норма не стосується предмета спору у даній позовній заяві, а отже судовий збір за її пред`явлення має сплачуватись на загальних підставах.

Суд також відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 589/6044/2013, у якій зазначено, що судовий збір за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця не сплачується.

З цього приводу суд зазначає, що рішення Верховного Суду, на яке посилається позивач, прийнято у порядку цивільного судочинства.

На відміну від цивільного та господарського судочинств, в яких передбачено інститут розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність органу державної виконавчої служби, адміністративне судочинство, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Така форма є єдиною.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Зокрема, визначено право та порядок звернення до суду з позовною заявою, строки відкриття провадження у такій справі, порядок її розгляду.

Водночас, жодних положень щодо звільнення позивачів від сплати судового збору за подання позовної заяви щодо оскарження дій та рішень органів виконавчої служби у Кодексі адміністративного судочинства України не визначено.

Отже, оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу здійснюється шляхом подання до адміністративного суду саме позовної заяви, а не скарги.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №1.380.2019.002641 (адміністративне провадження №К/9901/28255/19).

Наведене свідчить про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за пред`явлення даної позовної заяви.

Крім того, частиною п`ятою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Поивачем не долучено до позовної заяви оригінал чи копію оскаржуваного рішення, як і не заявлено клопотання про його витребування.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути шляхом подання до суду:

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України,

- документа про сплату судового збору у розмірі 2522,40 гривень,

- оригінал чи копію оскаржуваного рішення або клопотання про його (їх) витребування.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

4. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов