Рішення № 9216352, 22.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.10           Справа № 3/47-10. Господарський суд Сумської області у складі:

головуючого судді Левченко П. І.

секретаря судового засідання Литвиненко Ю. В.

розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Хорольський механічний завод», м. Хорол, Полтавської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк „Володимирський”, м. Суми

про зобов’язання виконати умови договору

представники:

від позивача: Цуперяк В.П. (довіреність від 24.06.2009 року)

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач просить суд зобов’язати відповідача перерахувати на поточний рахунок Відкритого акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» у Полтавському відділенні ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошову суму в розмірі 3554275,30 грн., а також стягнути з відповідача сплачені позивачем судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повернутим на адресу господарського суду поштовим повідомленням. Тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа слухається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд встановив:

Між ВАТ «Хорольський механічний завод» та ПАТ «КБ «Володимирський» 30 березня 2009 року був укладений договір банківського рахунку (мультивалютного) № 28/ПЮ/09/45. За умовами п. 2.1.2. договору, банк зобов’язаний здійснювати для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду чинним законодавством України. Станом на 24.03.2010 року, залишок коштів позивача на рахунку в Банку складає 4235628,83 грн. (а.с. 14).

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Згідно із п. 1.12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.01.2004р. № 22 банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов’язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причин; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Позивачем 19 березня 2010 року було подано, а банком зареєстровано платіжне доручення № 1 на перерахування коштів на інший поточний рахунок позивача, грошової суми в розмірі 3554275,30 грн. Відділенням банку не було здійснено перерахування коштів ні в установлений законом строк, ні до цього часу. До того ж, всупереч вимог п. 1.12 Інструкції НБУ № 22, Банк не повідомив позивача про причини невиконання платіжного доручення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем були порушені як загальні норми закону щодо виконання зобов’язань (ст. 198 ГК України, ст. 526 ЦК України), а також і спеціальні норми щодо порядку, часу та інших елементів виконання доручень клієнта (п. 8.1. ст. 8 ЗУ «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні»), так і умови укладеного між сторонами договору.

Згідно ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, способами захисту порушеного права може, зокрема, бути примусове виконання обов’язку в натурі. Враховуючи суть порушення договору відповідачем та його наслідки, способом захисту порушеного права позивача має бути зобов’язання відповідача виконати договірний обов’язок, а саме перерахувати зазначену вище суму на поточний рахунок, визначений в платіжному дорученні, залишеному без виконання відповідачем.

Обставинами, що підтверджують обґрунтованість вимоги позову є факт наявності на поточному рахунку позивача достатньої для переказів суми коштів та факт невиконання відповідачем розпорядження клієнта щодо їх перерахування.

Відповідно до п. 2.1.2. договору № 28/ПЮ/09/45 від 30.03.2009р відповідач зобов’язаний здійснювати для позивача операції, які передбачені для рахунків даного виду чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та цим договором.

Пунктом 3.2.1. вказаного договору встановлено, що позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком примусового списання, арешту коштів у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч.7 ст.193 ГК України).

Ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Позивач є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності в силу ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, є непорушним.

Частиною 1 ст.1068 ЦК України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 1074 ЦК України встановлює, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином дії відповідача, що виражаються у невиконанні умов договору банківського рахунку № 28/ПЮ/09/45, а саме: неперерахуванні коштів на інший поточний рахунок позивача, порушують конституційні та законні права позивача, позбавляючи його можливості вільно здійснювати право власності на належне йому майно.

Відповідачем не надано суду обґрунтованих заперечень проти позову чи доказів здійснення перерахунку коштів за платіжним дорученням № 1 від 19.03.2010 року, тому вимоги позивача є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 8 Закону України «Про платіжні системи і перекази грошей», ст. ст. 3, 15, 16, 317, 319, 321, 526 ЦК України, ст. ст. 20, 193 ГК України, ст. ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський» (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 10, код ЄДРПОУ 26120084) перерахувати на поточний рахунок Відкритого акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» (37800, Полтавська область, м. Хорол, вул. Леніна, 106, код ЄДРПОУ 14311353) відкритий в Полтавському відділенні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошову суму в розмірі 3554275,30 грн. (реквізити платежу: отримувач – ВАТ «Хорольський механічний завод», код 14311353, банк отримувача – Полтавське відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», код банку – 331605, рахунок № 26000100002822).

3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 10, код ЄДРПОУ 26120084) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хорольський механічний завод» (37800, Полтавська область, м. Хорол, вул. Леніна, 106, код ЄДРПОУ 14311353) витрати по державному миту в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення надіслати сторонам.

Повний текст рішення підписаний суддею 22.04.2010р.

Суддя