Ухвала суду № 92163440, 12.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 жовтня 2020 року м. Київ № 640/20658/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.09.2018 №942/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві поновити реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку III групи (ставка 5%) з 01.01.2016 та включити до реєстру платників єдиного податку.

Позивачем до суду також подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.09.2018 №942/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначила, що своєчасна сплата податків в установленому розмірі не могла потягнути за собою виникнення податкового боргу, а тому є очевидні ознаки протиправності спірного рішення. Окрім того, стверджувала, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до зростання розміру податків, які вона буде змушена сплачувати, з огляду на необхідність переходу на загальну систему оподаткування, внаслідок чого може бути призупинена або припинена її підприємницька діяльність.

Суд, розглянувши подану заяву зазначає, що відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, заявник має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем не наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист її прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано заявником і належних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або доказів того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.09.2018 №942/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 , то такі ознаки повинні існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 12.02.2020 у справі №640/17408/19, від 27.02.2020 у справі №640/16242/19.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак