Рішення № 92163408, 09.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 року м. Київ № 640/14967/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податових

повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04635, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.04.2019 № 0109411304;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.04.2019 № 01094313304.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомленя-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті камеральної перевірки №151/26-15-13-04-28 від 28.01.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначив, що відповідно до пункту «с» статті 9 Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара, який ратифікований Законом №1429- IV від 04.02.2004 року, звільняються від будь-якого податку чи зборів з прибутку «Алкантара Циклон Спейс» та його платежів будь-які фізичні чи юридичні особи, коли за сплату зазначених платежів «Алкантара Циклон Спейс» несе юридичну відповідальність. Таким чином, відповідно до зазначеного Договору звільняються від будь-якого податку чи зборів платежі саме бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс», а не фізичні чи юридичні особи - отримувачі таких платежів, зокрема, громадянка ОСОБА_1 . Відповідач наголошував, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи №147214 від 29.12.2018 року ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки було складено Акт від 28.01.2019 року №151/26-15-13-04-28 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:

- п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, відповідно до якого ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків визначених у пунктах 167.2-167.5 статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, і нараховуються платнику у зв`язку з трудовими відносинами за цивільно-правовими договорами;

- п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Кодексу, відповідно до якого ставка військового збору становить 1,5 % об`єкта оподаткування;

- п.п.5 п. 6 та п.п.7 п.6 Розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №859 від 02.10.2015 року.

01 квітня 2019 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0109411304, яким згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення встановлені п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 70542,77 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 56434.22 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14108.55 грн.;

№0109431304, яким згідно з п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення встановлені п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового за платежем військовий збір на загальну суму 5878.56 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 4702.85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1175.71 грн.

Не погоджуючись з вказаним вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач їх оскаржив до суду.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до чинних норм Податкового кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які одержують іноземні доходи. Підпункт 14.1.55 п.14.1 ст.14 ПК передбачає, що «дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам».

Згідно підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи в якій, зокрема, задекларовано дохід (винагорода члену фінансової ради компанії), отриманий від Бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс», місцезнаходження: Федеративна Республіка Бразилія розміром 313523 грн.

Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення посилається на п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, відповідно до якого ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Проте, позивач зазначила, що 21 жовтня 2003 року між Україною та Федеративною Республікою Бразилія укладено Договір про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара, ратифікований Законом України від 04 лютого 2004 року № 1429ІУ .

Згідно з п. 1 ст. 4 Договору, Українська Сторона та Бразильська Сторона призначають відповідно Національне космічне агентство України (НКАУ) та Бразильське космічне агентство (БКА) уповноваженими органами, відповідальними за здійснення довгострокового співробітництва у використанні ракети-носія «Циклон-4 на пусковому центрі Алкантара.

Відповідно до п. 8 Положення ДКА, ДКА України в межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Згідно з п. 5 ст. 10 Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія щодо захисту технологій, пов`язаних з участю України в запусках з пускового центру Алкантара, Уряд України уповноважує Національне космічне агентство України контролювати виконання положень цієї Угоди. Уряд Федеративної Республіки Бразилія уповноважує Бразильське космічне агентство контролювати виконання положень цієї Угоди.

Відповідно до п. «с» ст.9 Договору звільняються від будь-якого податку чи зборів з прибутку "Алкантара Циклон Спейс" та його платежів будь-якій фізичній чи юридичній особі, у разі, коли за сплату зазначених платежів "Алкантара Циклон Спейс" несе юридичну відповідальність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено здійснювати функції з управління (частками, паями), що належить державі та представляти інтереси держави у Фінансовій раді «Алкантара Циклон Спейс» спільним наказом Фонду державного майна України та Державного космічного агентства України від 20.10.2015 року №1532/180 «Про призначення членів Ради директорів та Фінансової Ради українсько-бразильської Бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс».

Відповідно до статуту компанії, членам Фінансової ради виплачується винагорода до 10% від місячної заробітної плати Генерального директора.

Як вбачається з виписок банківських рахунків, винагороду отримано позивачем від Бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс».

Разом з тим, як зазначалось вище, згідно з нормами п. «с» ст.9 Договору звільняються від будь-якого податку чи зборів з прибутку "Алкантара Циклон Спейс" та його платежів будь-якій фізичній чи юридичній особі, у разі, коли за сплату зазначених платежів "Алкантара Циклон Спейс" несе юридичну відповідальність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2020 року витребувано від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві інформацію щодо понесення юридичної відповідальності (сплату відрахувань) Бінаціональною компанією «Алкантара Циклон Спейс» за ОСОБА_1 ) в частині отриманого доходу (винагороди) в розмірі 313523 грн.

01 липня 2020 року від Головного управління ДПС у м. Києві надійшли пояснення, з яких вбачається, що в інформаційному фонді Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби України відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 з І кварталу 1998 року по І квартал 2020 року від податкового агента Бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс» відсутні.

Оскільки судом вчинено всі можливі дії, визначені приписами Кодексу адміністративного судочинства України щодо збирання та дослідження доказів, які б стосувалися предмета розгляду справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість висновків, викладених в акті перевірки від 28.01.2019 року №151/26-15-13-04-2, оскільки не надано суду доказів, які б підтверджували те, що позивачем порушено вимоги п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України та інших належних доказів на спростування позиції позивача.

При цьому суд зазначає, що відповідно пп. 47.1.3 п. 47.1 ст.47 Податкового кодексу України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, зокрема несуть податкові агенти.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Згідно пп. 1.1, 1.2 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Обєктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу

Підпунктом 1.4 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України передбачено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 1.3 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від обєкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту

Таким чином, з контексту вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідною умовою для утримання податку та військового збору з доходів фізичної особи є наявність факту отримання доходів.

З огляду на зазначене, враховуючи необгрунтованість висновків акта перевірки, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2019 року №0109431304, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір", також підлягає скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Як наслідок, з урахуванням викладеного в сукупності, в суду є підстави для висновків про те, що відповідачем в рамках даної адміністративної справи не доведено в цілому належними та допустимими доказами правомірності винесених та оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 01.04.2019 № 0109411304 та № 01094313304.

Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.04.2019 № 0109411304.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.04.2019 № 01094313304.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа