Рішення № 92161846, 05.10.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1730/20

Провадження 2/206/650/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради, третя особа - управління – служби у справах дітей при органі опіки та піклування виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю:

представника позивача – Адигезалова М.А,,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

представника третьої особи – Воднєвій Н.В.,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Адигезалов Мехман Адалед огли звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд визнати рішення Самарської районної у місті Дніпрі ради Виконавчого комітету від 20.12.2019 № 404 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на реєстрацію за місцем реєстрації підопічної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , протиправним та скасувати його, а також зобов`язати Самарську районну у місті Дніпрі раду Виконавчого комітету надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на реєстрацію за фактичним місцем проживання та реєстрації підопічної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21 грудня 2018 року ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Самарської районної у місті Дніпрі ради Виконавчого комітету № 412, визначено місце проживання її з малолітньою та призначено відповідальною за збереження права користування житлом малолітньої. Мати малолітньої ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько малолітньої ОСОБА_5 також помер. Позивач ОСОБА_1 фактично з 2017 року опікується над малолітньою ОСОБА_3 яка доводиться їй племінницею та відтоді проживає з нею за зазначеною адресою. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 була надана сім`ї позивача 14.03.1979 згідно ордеру № 334 виданого Виконавчим комітетом Самарської районної Ради народних депутатів міста Дніпропетровська. Позивач мешкала у зазначеній квартирі з самого дитинства та була прописана навіть після одруження зі своїм чоловіком, якого також прописали у цій квартирі за згодою матері. Зняті з реєстраційного обліку були з 2003 року. Всі члени сім`ї, окрім позивача померли, а саме: батько ОСОБА_6 , брат ОСОБА_7 , сестра ОСОБА_4 , мати ОСОБА_8 . Наразі у зазначеній квартирі зареєстровані діти померлої сестри ОСОБА_4 : ОСОБА_3 та її брат ОСОБА_9 . Рішенням Самарської районної у місті Дніпрі ради Виконавчого комітету № 412 від 21.12.2018 встановлено, що умови проживання за місце мешкання опікуна за адресою АДРЕСА_1 задовільні, тобто позивач мешкає разом з малолітньою, користується та розпоряджається цим майном в інтересах малолітньої і ніяким чином не порушує її права. Зазначені обставини стали причиною звернення до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року, у зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року до участі у цивільній справі в якості третьої особи залучено управління – службу у справах дітей при органі опіки та піклування виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради.

Ухвалою суду від 09 липня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Адигезалов М.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що позивач не виписується з дійсної адреси реєстрації оскільки не може отримати дозвіл у виконавчого комітету на реєстрацію за місцем проживання малолітньої ОСОБА_3 .

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала щодо задоволення позову у повному обсязі, надала до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що рішення про відмову у наданні дозволу на реєстрацію прийнято відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.34-35).

Представник третьої особи ОСОБА_10 в підготовчому засіданні заперечувала щодо заявлених позовних вимог, а в судове засідання не з`явилась та думки відносно позову не висловила.

Заслухавши пояснення учасників справі, дослідивши письмові матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради № 412 від 21.12.2018 ОСОБА_1 призначено опікуном малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначено з опікуном ОСОБА_1 . ОСОБА_1 призначено відповідальною за збереження права користування житлом малолітньої ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9).

Рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради №404 від 20.12.2019 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на реєстрацію за місцем реєстрації підопічної ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Опікуну ОСОБА_1 вжити заходів щодо приватизації житла за адресою АДРЕСА_1 на ім`я малолітньої ОСОБА_3 та її брата ОСОБА_9 , який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с.7-8).

Також, відповідно до копії ордеру № 334 від 14 березня 1979 року виконавчим комітетом Самарської районної Ради народних депутатів міста Дніпропетровська ОСОБА_6 надано право на зайняття 3 кімнатної квартири АДРЕСА_2 , жилою площею 43,38 кв.м. До складу сім`ї входять: ОСОБА_6 основний квартиронаймач, ОСОБА_8 дружина, ОСОБА_7 син, ОСОБА_11 дочка, ОСОБА_4 дочка (а.с.12).

Згідно наявних в матеріалах справи копій свідоцтва про смерть: ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13-16).

В судовому засіданні також встановлено та сторонами не оспорювалось, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані малолітня ОСОБА_3 та її брат ОСОБА_9 , який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Відповідно до копії паспорта позивач ОСОБА_1 з 06 лютого 2003 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 (а.с.10-11).

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.

Аналогічні положення містяться у Постанові КМУ від 02.03.2016 №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».

Таким чином, позивач ОСОБА_1 звертаючись до виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради з метою отримання дозволу на реєстрацію її за адресою реєстрації підопічної ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4 , мала зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується копією її паспорту, а тому рішення Самарської районної у місті Дніпрі ради № 404 від 20.12.2019 в цій частині являється обґрунтованим

Крім того, ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено, що за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування за місцем знаходження житла дітей несуть відповідальність за збереження зазначеного у частині першій цієї статті житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також особам з їх числа після завершення терміну перебування у сім`ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім`ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Згідно пункту 62 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866, якщо право користування житлом є тільки у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за клопотанням служби у справах дітей за місцем її походження або проживання за заявою опікуна, піклувальника районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем знаходження житла вживає заходів для передачі його у власність дитини.

Статтями 55, 69, 72 Цивільного кодексу України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Піклувальник зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Опікун зобов`язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.

Суд також звертає увагу, що статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, національне законодавство України в цілому та основні міжнародно – правові акти регламентують, в першу чергу, забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що є одним із пріоритетних завдань держави.

Однак, незважаючи на нормативно-правові документи, які діють в українському праві, на сьогодні в Україні дитина залишається найменш захищеною ланкою суспільства, чиї права часто порушуються або не визнаються взагалі. Особливо це стосується дітей, які знаходяться на забезпеченні держави, тобто діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

З огляду на вищезазначене суд враховує, що квартира АДРЕСА_5 , в якій зареєстровані та проживають малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її брат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не приватизована, тому реєстрація позивача ОСОБА_1 за вказаною адресою надасть їй право на приватизацію житла на рівні з дітьми, що може суттєво звузити та порушити права дітей на житло.

Посилання ж представника позивача в судовому засіданні на обставини, встановлені рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради № 412 від 21.12.2018 щодо наявності задовільних умов проживання за адресою АДРЕСА_4 , жодним чином не впливають на зміст спірних правовідносин, а тим більше на права дітей на приватизацію житла, а тому до уваги судом не приймаються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради, третя особа - управління – служби у справах дітей при органі опіки та піклування виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки оскаржуване позивачем рішення виконавчого комітету цілком відповідає інтересам позбавлених батьківського піклування дітей.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у позові судові витрати понесені по сплаті судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10 - 13, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради, третя особа - управління – служби у справах дітей при органі опіки та піклування виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпрі ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук