Рішення № 92161844, 07.10.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3429/20

Провадження № 2/206/911/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Відповідно до підписаної 03.06.2008 заяви № б/н, відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг. 04.07.2008 відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21600,00 грн. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19.05.2020 має заборгованість у розмірі 21692,01 грн., яка складається з наступного: 15202,92 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 6489,09 грн. – заборгованість за простроченими відсотками. Вказані суми АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого останній зазначив, що позивачем на підтвердження обставин не надано жодної заяви підписаної 03.06.2008, натомість надано заяву підписано 14.07.2008 та не надано жодної довідки про умови кредитування від 04.07.2008, а замість неї надано довідку від 14.07.2008. Під час підписання документів відповідача не знайомили з будь-якими умовами, правилами та тарифами. Немає підтверджень щодо ознайомлення відповідача з наданою суду редакцією умов, правил та тарифів. Відповідач взагалі не виявив на сайти www.privatbank.ua будь-якої редакції умов та правил надання банківських послуг в редакції, яка діяла станом на 14.07.2008. Виписки по банківському рахунку належним чином не оформлені. В зв`язку із чим, на думку відповідача, позивач необґрунтовано просить стягнути з нього кошти, відтак останній просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, розглядати справу без його участі та без участі його представника.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

29.07.2020 представником позивача подано дану позовну заяву з додатками. Разом з позовною заявою подано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с. 1-46).

03.08.2020 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в тому числі, з підстав не зазначення у позовній заяві обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (а.с. 49).

07.08.2020 представником позивача, на виконання ухвали судді від 03.08.2020, подано заяву про усунення недоліків з додатками (а.с. 51-59).

18.08.2020 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.09.2020 (а.с. 61).

10.09.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній просив розглядати справу без його участі та без участі його представника. (а.с. 65-74).

11.09.2020 було відкладено розгляд справи на 07.10.2020 у зв`язку із неявкою усіх сторін по справі.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

07.10.2020 складено вступну та резолютивна частини рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та докази відхилені судом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2, 3 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Судом встановлено, що 14.07.2008 відповідачем ОСОБА_1 було підписано заяву № б/н, згідно якої відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг. (а.с. 25).

В той же час, надана позивачем копія заяви № б/н від 14.07.2008 відхиляється судом, як належний, достовірний та достатній доказ підписання відповідачем 03.06.2008 заяви № б/н та відповідно укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору від 03.06.2008, а відтак і виникнення між сторонами договірних правовідносин, оскільки надана позивачем копія заяви № б/н підписана 14.07.2008 та не підтверджує викладені у позовній заяві обставини.

Відповідно до наданої позивачем копії довідки про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна, 55 днів пільгового періоду», останню також підписано відповідачем 14.07.2008, відтак вона відхиляється судом, як належний, достовірний та достатній доказ підписання 04.07.2008 довідки про умови кредитування з використанням кредитки «універсальна, 55 днів пільгового періоду» та відповідно ознайомлення відповідача від 04.07.2008 з умовами кредитування, оскільки надана позивачем копія довідки підписана 14.07.2008 та не підтверджує викладені у позовній заяві обставини. (а.с. 26).

Так, згідно долучених позивачем розрахунків заборгованості за договором № б/н від 03.06.2008, виписки за договором № б/н станом на 19.05.2020 відповідач має заборгованість у розмірі 21692,01 грн., яка складається з наступного: 15202,92 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 6489,09 грн. – заборгованість за простроченими відсотками. (а.с. 8-22).

Однак, з огляду на відсутність доказів на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, а саме доказів укладення між позивачем та відповідачем договору № б/н від 03.06.2008, вищезазначені розрахунки та виписки також відхиляються судом, як належні, достовірні та достатні докази наявності у відповідача заборгованості перед позивачем.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача та відповідачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов`язок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В той же час, з огляду на те, що позивачем не доведено фактів укладення договору № б/н шляхом підписання відповідачем заяви № б/н від 03.06.2008, підписання відповідачем 04.07.2008 довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та відповідно наявності заборгованості, яка згідно позовних вимог станом на 19.05.2020 складає 21692,01 грн. та складається з наступного: 15202,92 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 6489,09 грн. – заборгованість за простроченими відсотками, суд приходить до обґрунтованого висновку, щодо відсутності зобов`язання відповідача перед позивачем по сплаті заборгованості за договором № б/н від 03.06.2008, а відтак і відсутності підстав для задоволення позову.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з частинами 1, 3 статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частинами 1, 5 статті 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом частини 2 статті 77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 76-80, 83, 263, 264, 265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованостівідмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.10.2020.

Головуючий суддя: К.С. Маштак