Рішення № 92161688, 13.10.2020, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/986/20

Провадження номер № 2/0186/355/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демиденко С.М.

при секретарі – Фадєєва Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2020 року позивач - Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство звернувся до Першотравенського міського суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги

В обґрунтування позову зазначив, що між Першотравенським МЖКП та відповідачами встановлені фактичні цивільно-правові відносини з приводу надання комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку. Боржник не відмовлялася від споживання послуг у встановленому порядку, але не виконує зобов`язання з оплати.

Відповідачі у справі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які надаються Першотравенським міським житлово-комунальним підприємством.

Згідно даних бухгалтерського обліку абонентського відділу позивача сума заборгованості станом на 01 липня 2020 року становить 64 664,81 грн.

Послуги були надані в повному обсязі та належної якості. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідачів на адресу підприємства не надходило. Отже, споживач зобов`язана оплатити спожиті послуги, а виконавець має право вимагати від боржника виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач повинен оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до вимог статті 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з положеннями статті 68 Житлового кодексу України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Позивачем неодноразово здійснювались заходи досудового врегулювання спору: щомісячно на адресу відповідача надсилається рахунок з детальним поясненням нарахувань за поточний місяць, де зазначена сума накопиченої відповідачем заборгованості. Вказані заходи не дали жодних результатів. Відповідач продовжує ігнорувати свої зобов`язання.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства суму боргу за спожиті комунальні послуги в розмірі 64 664,81 гривень, з яких: 25 549,45 гривень - за опалення, 8,66 гривень – внески за обслуговування ВКО, 26 792,54 гривень - за водопостачання, 10 190,79 гривень - за водовідведення та 2 123,37 гривень - за вивіз ТПВ, а також стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала та просить їх задовільнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилася, надали відзив на позовну заяву, в якому просять суд застосувати загальний строк позовної давності для вирішення справи по суті. Також зазначили, що позивач звернувся до суду у серпні 2020 року, таким чином заборгованість у межах строку давності липень 2017 року – липень 2020 року становить загалом 37 614,76 гривень.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що дійсно, довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №7262 від 16 липня 2020 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Затрати на утримання та обслуговування вказаного будинку по наданню комунальних послуг, а саме: централізованої подачі питної води, централізованого опалення, водовідведення та вивіз ТПВ несе Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство.

Розрахунком по абоненту 00344 - квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 підтверджується, що заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг: опалення, водопостачання та водовідведення, вивіз ТПВ становить 64 664,81 гривень. Розрахунок надано за період: з травня 2011 року по липень 2020 року.

Відповідач не відмовлялася від споживання вказаними послугами у встановленому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст.1, ч. 2 ст.3, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, збору та вивозу твердих побутових відходів за місцем проживання відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України по справі 20 квітня 2016 року по справі 221/515/15-а.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача, як споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Така позиція суду кореспондується з висновком Верховного суду України викладеним у постанові від 30 жовтня 2013 року по справі 6-59цс13, який підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні аналогічних норм права у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, про те що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, в силу ч.ч. 1,3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно зі ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, газ, електрична, теплова енергія і інші послуги) підлягають до оплати крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення тарифів на комунальні послуги відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач повинен своєчасно у встановлений термін сплачувати надані послуги.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідність ст.ст.256, 257 та 267 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Першотравенське МЖКП звернулося до суду з позовом 30 липня 2020 року, просить стягнути заборгованість за спожиті комунальні послуги з відповідачів за період з травня 2011 року по липень 2020 року включно, відповідачем подано заяву про застосування до вказаної позовної вимоги строку позовної давності, позивачем не надано ніяких доказів поважності причин пропуску позовної давності, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 27 354,09 гривень, нарахованих на початок липня 2017 року, в зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу ч. 3 цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

В той же час до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу (правова позиція Верховного Суду України у справі за № 6-43цс17).

Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу встановити, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу».

Останній платіж на користь МЖКП відповідач здійснив в травні 2012 року в сумі 100 грн, що на думку суду свідчить про здійснення лише поточної оплати за травень 2012 року в сумі яка не покривала вартості комунальних послуг за травень 2012 року. Таким чином, переривання строку давності стосовно інших частин щомісячних платежів не відбулося.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості в межах строку позовної давності, тобто за період з липня 2017 року по липень 2020 року, суд вважає за необхідне стягти з відповідачів на користь Першотравенського МЖКП борг за спожиті комунальні послуги.

Таким чином, заборгованість відповідачів перед позивачем за спожиті комунальні послуги в межах строку позовної давності становить 64 664,81 грн. - 27 354,09 грн. = 37 310,72 грн. З них: 12 600,73 гривень - за опалення, 8,66 гривень – внески за обслуговування ВКО, 17 277,20 гривень - за водопостачання, 6 267,77 гривень - за водовідведення та 1 156,36 гривень - за вивіз ТПВ.

Суд вважає за необхідне стягти солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Першотравенського МЖКП борг за спожиті комунальні послуги в розмірі 37 310,72 гривень, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Згідно ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 гривень за вимогу майнового характеру (стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з ціною позову - 64 664,81 гривень).

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, судом частково задоволено позовні вимоги позивача то відповідно ст.141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1212,82 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264, 280-282 ЦПК України, ст.ст.509, 526, 256, 257, 267 ЦК України, ч.1 ст.64, ст.ст. 67,68 ЖК України, ЗУ " Про житлово - комунальні послуги", - суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги – задовольнити частково.

Солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка, Донецької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (ЄДРПОУ 32598423) борг за спожиті комунальні послуги за період з 01 липня 2017 року по 31 липня 2020 року: за опалення - 12 600,73 гривень; за водопостачання - 17 277,20 гривень; за водовідведення - 6 267,77 гривень; за вивезення ТПВ - 1 156,36 гривень, внески за обслуговування ВКО - 8,66 гривень, а всього в розмірі 37 310 (тридцять сім тисяч триста десять) гривень 72 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка, Донецької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , судовий збір на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства в розмірі 606 (шістсот шість) гривень 41 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , судовий збір на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства в розмірі 606 (шістсот шість) гривень 41 копійку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: С.М. Демиденко