Ухвала суду № 92158912, 12.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4452/20 Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Військової частини А3384 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А3384 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини А3384 (надалі також - відповідач), у якій просив: визнати протиправною бездіяльність військової частини А3384 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 21.07.2018; зобов`язати військову частину А3384 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 21.07.2018; визнати протиправною бездіяльність військової частини А3384 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018; зобов`язати військову частину А3384 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4452/20, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду /а.с. 56-58/, в обґрунтування якого зазначено, що позовні вимоги стосуються проходження позивачем військової служби, що відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є публічною службою, а отже для звернення позивача до суду з даним позовом визначено місячний строк, який обчислюється з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, ОСОБА_1 стало відомо про порушення його прав з 20.07.2018, а отже граничним строком звернення до суду із зазначеними позовними вимогами є 20.08.2018, однак до суду позивач звернувся лише у серпні 2020 року, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з цим, Конституційним Судом України у рішенні від 15.10.2013, № 8-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до приписів статті 1 якого індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до положень Закону України "Про оплату праці" та Кодексу законів про працю України грошова компенсація за невикористані дні відпустки є частиною заробітної плати, а тому звернення до суду з вимогами про зобов`язання її виплатити не обмежується будь-яким строком.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04 травня 2018 року по справі №808/858/16.

Підсумовуючи все вищевикладене та враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, суд дійшов висновку, що звернення до суду з даними вимогами не обмежується будь-яким строком, а відтак позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Таким чином, клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду необґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А3384 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Ясиновський