Рішення № 92158878, 12.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2762/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про скасування як незаконної (протиправної) постанови,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2020 року через підсистему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Управління Держпраці в Кіровоградській області про скасування як незаконної (протиправної) постанови про накладення штрафу №КР4495/380/АВ/ТД-ФС від 19.02.2020.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що зафіксоване в акті інспекційного відвідування порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України ним не вчинялось, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не виконували трудові обов`язки, не працювала у позивача, а сам факт їх перебування у магазині не може свідчити беззаперечно про допуск позивачем їх до виконання трудових обов`язків. Вказані особи є співробітниками іншого суб`єкта господарювання, що здійснює свою діяльність в одному приміщенні з позивачем. Крім того, посилався на те, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови редакція ст. 265 Кодексу законів про працю передбачала застосування попередження для фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої-третьої груп.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.07.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, наголошував, що спірна постанова відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є безпідставними. В свою чергу, інспекційне відвідування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, яким, у тому числі, завчасне повідомлення роботодавця про здійснення заходів державного нагляду (контролю) чинним законодавством не передбачено. Наголосив, що в ході такого відвідування встановлено факт використання позивачем праці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин /а.с. 56-61/.

08.07.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, представник позивача, наводив аргументи на спростування викладених відповідачем тверджень /а.с. 105-106/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсум-С" (вул. Військова, 37, м. Харків, 61001) належним чином засвідчені копії договору суборенди №101-1/19м від 01.12.2019, укладеного між ТОВ "Юніверсум-С" та ФОП ОСОБА_5 , а також акту прийому-передачі згідно такого договору від 01.12.2019. Витребувані докази зобов`язано надати безпосередньо до суду до 20 серпня 2020 року. Вирішено перейти до розгляду справи №440/2762/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Кіровоградській області про скасування як незаконної (протиправної) постанови - за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26 серпня 2020 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року витребувані додаткові докази від сторін, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

10.09.2020 до суду надані додаткові пояснення представника позивача /а.с. 152/.

Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників, у тому числі у письмовому провадженні.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи положення пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

05.12.2019 заступником начальника відділу Управління Держпраці у Кіровоградській області Пасічник Т.В., під час проведення превентивних заходів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , ТЦ «Плазма» встановлено можливе використання праці без оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 . Інформацію щодо суб`єкта господарювання, який здійснює діяльність за вказаною адресою отримано із куточка споживача, в якому, на момент відвідування, знаходились реєстраційні документи ФОП ОСОБА_1 .

На підставі отриманої інформації було повідомлено Управління Держпраці у Кіровоградській області про необхідність проведення інспекційного відвідування для з`ясування дотримання вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками ФОП ОСОБА_1 , про що начальником відділу Масловською Г.В. складено службову записку /а.с. 62/.

Управлінням Держпраці у Кіровоградській області видано наказ на проведення інспекційного відвідування від 05.12.2019 № 1842 та направлення від 05.12.2019 № 1842/02.1 на проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , копію якого виписано вручну /а.с. 63-65/.

Заступниками начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Пасічник Т.В., Цигульською Т.А. за участю головного державного інспектора ОСОБА_6 05 грудня 2019 року близько 10.30 години дня здійснено вихід за місцем провадження ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності в м. Кропивницькому.

Згідно відзиву на позовну заяву 05 грудня 2019 року представниками відповідача проведено опитування працівників магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в торгівельному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » АДРЕСА_1 під фото і відеозапис, якими зафіксовано наступне:

"Охоронник ОСОБА_7 повідомив, що працює в охоронній фірмі «Легіон», яка уклала договір на охорону.

ОСОБА_8 виконувала роботу касира та повідомила, що трудовий договір укладений, працює «офіційно».

ОСОБА_9 у відділі жіночих сумок повідомила, що працює рік, трудові відносини оформлені.

ОСОБА_2 повідомила, що три дні стажується, при цьому обслуговувала покупців на касі, була одягнена в одяг із логотипом «Smart Store».

ОСОБА_3 також повідомила, що стажується та здійснювала нагляд за кабінками для переодягання.

ОСОБА_4 обслуговувала відділ шкарпеток, повідомила, що стажується, була одягнена у фірмовий жовтий жилет."

Згідно тверджень представника відповідача, копію направлення на проведення інспекційного відвідування 05.12.2019 вручено ОСОБА_10 , яка назвалась довіреною особою ФОП ОСОБА_1

06 грудня 2019 року складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, відповідно до якого, крім іншого, зазначено, що строк проведення відповідного заходу зупинено до 13 грудня 2019 року, а також сформовано вимогу про надання/поновлення документів, відповідно до якої позивача зобов`язано надати повідомлення до фіскального органу про прийняття працівників на роботу, накази про прийом на роботу, трудові договори з найманими працівниками, особові картки /а.с. 66-68/.

Документи надані 12.12.2019 за виключенням особових карток, відповідно до яких представником відповідача встановлено, що: у ОСОБА_10 05.10.2018 укладений трудовий договір з ФОП ОСОБА_11 ; між ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_1 трудовий договір укладений 17.11.2018, повідомлення подане напередодні; ОСОБА_8 прийнята на роботу ФОП ОСОБА_1 з 11.12.2018, повідомлення подане напередодні; відповідно до повідомлення про прийняття працівників на роботу від 05.12.2019, поданого 05.12.2019 о 14.00 годині дня, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 прийняті на роботу ФОП ОСОБА_5 з 06.12.2019. Для перевірки надані заяви зазначених вище працівників про прийняття на роботу до ФОП ОСОБА_5 з 06.12.2019 /а.с.70-84/.

За результатами відповідного заходу складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 16 грудня 2019 року № КР4495/380/АВ, відповідно до висновків якого зазначено, що інспекційним відвідуванням у ФОП ОСОБА_1 , здійсненого за місцем провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 б торгівельний центр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » магазин вживаного одягу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 05.12.2019 близько 11 години дня встановлено виконання роботи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , з якими ФОП ОСОБА_1 трудові відносини не укладено. Зазначене вище перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці. Все вищевикладене свідчить про порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП України щодо укладення трудового договору та вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» /а.с. 85-88/.

17.12.2019 ФОП ОСОБА_1 було подано заперечення до акту інспекційного відвідування. 20.12.2019 Управлінням надано відповідь на вище вказані зауваження /а.с. 92-93/.

Відповідно пункту 16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

21.12.2019 відповідачем винесено припис № КР4495/380/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені під час проведення інспекційного відвідування порушення /а.с. 94/.

11.01.2020 ФОП ОСОБА_1 подано скаргу на припис. 24.01.2020 Управлінням надано лист про розгляд скарги /а.с. 96-97/.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 лютого 2020 року №КР4495/380/АВ/ТД-ФС, якою за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 375570 грн /а.с. 100/.

Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі по тексту - Закону №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

В цьому випадку Управління Держпраці у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Постановою КМ України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" /в редакції станом на момент спірних правовідносин/.

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Згідно з п. 8 Порядку № 823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з п. 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Так, суд зазначає, що законодавець чітко визначив, що до початку проведення інспекційного відвідування інспектор праці зобов`язаний пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення відповідного заходу.

Всупереч викладеним нормам відповідачем не долучено до матеріалів справи належних до допустимих доказів дотримання вказаних вимог Порядку № 823.

Натомість самим актом інспекційного відвідування зафіксовано, що такий захід розпочато без належного вручення саме ФОП ОСОБА_1 , тоді як направлення, заповнене від руки вручено найманому працівникові іншого суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 20 Порядку № 523 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади .

Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу /пункт 8 Порядку № 509/.

З 1 січня 2017 року збільшена фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства з питань оплати праці з метою запобігання "тіньової" зайнятості, легалізації заробітної плати.

Так, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України, згідно з якими, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

На підставі статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року в Україні встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4173 гривні.

Відповідач спірною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.12.2019 за порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосував до ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 375570 грн (4173 х 30 х 3 працівника).

Суд зауважує, що постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 24 КЗпП України виносяться у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до акту та відзиву на позовну заяву, відповідачем наголошено, що в ході інспекційного відвідування 05 грудня 2019 року представниками відповідача проведено опитування працівників магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в торгівельному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » АДРЕСА_1 під фото і відеозапис, якими зафіксовано наступне:

"Охоронник ОСОБА_7 повідомив, що працює в охоронній фірмі «Легіон», яка уклала договір на охорону.

ОСОБА_8 виконувала роботу касира та повідомила, що трудовий договір укладений, працює «офіційно».

ОСОБА_9 у відділі жіночих сумок повідомила, що працює рік, трудові відносини оформлені.

ОСОБА_2 повідомила, що три дні стажується, при цьому обслуговувала покупців на касі, була одягнена в одяг із логотипом «Smart Store».

ОСОБА_3 також повідомила, що стажується та здійснювала нагляд за кабінками для переодягання.

ОСОБА_4 обслуговувала відділ шкарпеток, повідомила, що стажується, була одягнена у фірмовий жовтий жилет."

Як наслідок, відповідач прийшов до висновку, що інспекційним відвідуванням у ФОП ОСОБА_1 , здійсненого за місцем провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 б торгівельний центр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » магазин вживаного одягу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 05.12.2019 близько 11 години дня встановлено виконання роботи ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , з якими ФОП ОСОБА_1 трудові відносини не укладено. Зазначене вище перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці. Все вищевикладене свідчить про порушення вимог ч.1 ст.21 КЗпП України щодо укладення трудового договору та вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Надаючи оцінку викладеному, суд наголошує, що, по-перше, відібрані пояснення не зафіксовані жодними засобами, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом відібрання письмових пояснень у осіб, які на думку інспекторів відповідача працювали у позивача, по-друге, ніби-то отримані в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , що не був належним чином повідомлений про початок такого заходу.

Також, відповідно до відзиву на позовну заяву доказом на підтвердження факту "виконання обов`язків підсобного працівника" перелічених вище громадян зазначено відеозапис, що долучений на дисковому носії до такого відзиву.

Дослідивши такий запис, суд наголошує, що останній не містить належних та допустимих відомостей, що можуть засвідчити відповідний факт, більше того, не містить відомостей про дату та час такої фіксації, не містить будь-якої фіксації та навіть повного зображення осіб, присутніх на ньому. На наданому відеозаписі не зафіксовано пояснень осіб, які з зазначали, що вони працюють (виконують роботу) у ФОП ОСОБА_1 . Крім того, на запитання однієї особи, яку знімали на відео, особа яка це здійснювала відмовилась назвати своє прізвище, ім`я та по-батькові, а також назву посади у відповідача.

Крім того, відповідачем не спростовано факту здійснення іншим суб`єктом господарювання своєї діяльності в межах спільного з позивачем приміщення, що, в свою чергу підтверджено наданими представником позивача та ФОП ОСОБА_5 засвідченими електронним цифровим підписом копіями документів їх права суборенди такого приміщення за однією адресою /а.с. 117-119/.

Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

З урахуванням наведеного вище, суд зауважує, що відповідачем у ході розгляду справи не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску до роботи найманого працівника без укладення з ним трудового договору.

Суд зауважує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження встановлених порушень.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо допущення ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як працівників до роботи у ФОП ОСОБА_1 без укладення з ними трудових договорів, а відтак відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР4495/380/АВ/ТД-ФС від 19.02.2020 - прийнята не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначений законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом визнання протиправною та скасуванню такої постанови.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір, у тому числі за подання позову, у розмірі 3755,70 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією від 29.05.2020 № 80351.

З огляду на те, що судом задоволено позов в повному обсязі, у даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 39808965) про скасування як незаконної (протиправної) постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу №КР4495/380/АВ/ТД-ФС від 19.02.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 39808965) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3755,70 грн /три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять гривень сімдесят копійок/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський