Рішення № 92158840, 13.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6807/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0092415005 від 18 травня 2020 року, прийнятого ГУ ДПС в Одеській області;

визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0092475005 від 18 травня 2020 року, прийнятого ГУ ДПС в Одеській області.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 наголошувала, що на виконання Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нею було сплачено ЄСВ на суму заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 3797,64 гривень за 2016 рік, що підтверджується банківською квитанцією про сплату.

ОСОБА_1 , зазначалося, що нею своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок, а тому, підстави для застосування до неї штрафних санкцій та нарахування пені – відсутні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№35107/20 від 04.09.2020р. на позовну заяву (а.с.56-59).

Відзив обґрунтований наступним.

На підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ГУ ДПС в Одеській області застосовано штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, штрафу у розмірі 3758,43 гривень за період з 29.08.2016 року по 22.10.2018 року та нарахувано пеню у розмірі 2895,44 грн. (0,1 % від суми недоїмки) по рішенню №0092415005 від 18.05.2020 року. А також, застосовано штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штрафу у розмірі 84,84 гривень за період з 21.08.2018 року по 04.10.2018 року та нараховано пеню у розмірі 5.44 гривень (0,1 % від суми недоїмки) по рішенню №0092475005 від 18.05.2020 року.

Головне управління ДПС в Одеській області наголошувало, що ОСОБА_1 не своєчасно сплачено єдиний внесок за себе, як за особу, яка провадить незалежну професійну діяльність та за найманих працівників, а тому, оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій є правомірними та скасуванню не підлягають.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області жодних пояснень, клопотань, заперечень по суті спору не надходило.

Станом на 13 жовтня 2020 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Адвокат Гульчак Олена Вікторівна, є самозайнятою особою, яка веде незалежну професійну діяльність у сфері права та перебуває на обліку, як платник податків в органах державної податкової служби за №16165/29 з 29.07.2010 року (а.с.16).

З 30.11.2011 року, відповідно до повідомлення №1515518000057 від 11.05.2015 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку, як платник єдиного внеску за реєстраційним номером №31025.

Згідно з квитанцією №0.0.755739662.1 від 28.04.2017 року, ОСОБА_1 сплачено єдиний внесок на суми заробітної плати на рахунок №37193201011551 Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у розмірі 3797,64 гривень (а.с.10).

Листом №12485/07 від 24.07.2018 року, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повідомило ОСОБА_1 про наявність заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 3797,70 гривень (а.с.7).

У відповідь на лист Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №12485/07 від 24.07.2018 року, ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку надіслала лист №158 від 07.08.2018 року, у якому зазначила про сплату єдиного соціального внеску за 2016 рік у сумі 3797,64 гривень, згідно з квитанцією №0.0.755739662.1 від 28.04.2017 року (а.с.8).

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №0092415005 від 18.05.2020 року до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, а саме: штраф у розмірі 3758,43 гривень за період з 29.08.2016 року до 22.10.2018 року та пеню у розмірі 2895,44 гривень (а.с.11).

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №0092475005 від 18.05.2020 року до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, а саме: штраф у розмірі 84,84 гривень за період з 21.08.2018 року до 04.10.2018 року та пеню у розмірі 5,44 гривень (а.с.12).

Вважаючи рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ протиправними, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі – Податковий кодекс).

Згідно з п.п.14.1.226 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Водночас, пунктом 178.1 статті 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі статтею 65 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (п.178.6 Податкового кодексу України).

Поряд з цим, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з п.2 частини першої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У силу приписів п.5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

При цьому, приписами частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

За приписами пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001 року, банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 цього ж Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001 року, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Приписами пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001 року, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що з моменту прийняття банком зобов`язання з виконання доручення клієнта на переказ коштів, платник внесків не може нести відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невчасну сплату внесків, за умови, що такий платних звернувся до банку у строк сплати цих внесків.

За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 року по справі №804/505/16, від 07.09.2018 року по справі №823/1985/17 та від 10.06.2020 року по справі №826/111/16.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, факт прийняття банком розрахункового документа ОСОБА_1 зі сплати ЄСВ на виконання, а відтак, платник податку не може нести відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, судом встановлено, що позивач сплатила суму єдиного соціального внеску у розмірі у сумі 3797,64 гривень, що підтверджується квитанцією №0.0.755739662.1 від 28.04.2017 року.

Тобто, ОСОБА_1 виконала зобов`язання зі сплати єдиного внеску у строк, встановлений законодавством, а саме: до 01.05.2017 року за 2016 рік (а.с.10).

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, відповідачем не надано суду жодних доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску з урахуванням обставин встановлених судом, доказів наданих позивачем, аналізу наведених норм чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку, позивач, ОСОБА_1 , виконала обов`язок зі сплати єдиного внеску у сумі 3797,64 гривень у повному обсязі та своєчасно, а тому підстави для застосування до неї штрафних санкцій – відсутні.

Отже, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви, ОСОБА_1 , сплатила судовий збір у розмірі 840,80 гривень, згідно квитанції №СВ03671508/1 від 23.07.2020 року, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0092415005 від 18 травня 2020 року, прийнятого ГУ ДПС в Одеській області; визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0092475005 від 18 травня 2020 року, прийнятого ГУ ДПС в Одеській області – задовольнити.

Рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0092415005 від 18 травня 2020 року – визнати протиправним та скасувати.

Рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0092475005 від 18 травня 2020 року – визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.