Рішення № 92158802, 13.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3033/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000169/2 від 09.10.2019р. за митною декларацією №UA500060/2019/031350 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500060/2019/00654.

Ухвалою суду від 28.05.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 28.05.2020р. залучено до участі у справі № 420/3033/20 у якості другого відповідача – Одеську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39441717).

03.07.2020р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій відповідач уточнив найменування відповідача відповідно до вимог Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000169/2 від 09.10.2019р. за митною декларацією №UA500060/2019/031350 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500060/2019/00654; стягнути солідарно з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” компенсацію витрат на правову допомогу, відповідно до договору про надання правової допомоги №23-1 від 01.02.2020р. у розмірі 10 000,00грн.; вирішити питання стосовно розподілу судових витрат.

Ухвалою суду від 08.07.2020р. прийнято до провадження уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” від 03.07.2020р.

Ухвалою суду від 27.07.2020р. ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 18.06.2019р. між компанією NOBINA SVERIGE AB позивачем був укладений контракт № 30428941 купівлі-продажу пасажирського автобусу MAN А 21, 2006 року випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , за ціною, встановленою у п. 2.2. Контракту, - 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) евро.05.10.2019р. декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500060/2019/031350 з метою митного оформлення імпортованого товару за контрактом та надано передбачені Митним кодексом України документи та надано на запит відповідача повідомленням за вих. № 278/1 від 07.10.2019р. з обґрунтованими пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, яка підтверджує митну вартість товару. Однак, як зазначив позивач, митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500060/2019/00654 та 09.10.2019р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500060/2019/000169/2 за митною декларацією UA500060/2019/031350. Позивач зазначив, що твердження відповідача про наявність розбіжностей та відсутність відомостей суперечать наданим позивачем повідомленням за вих. № 278/1 від 07.10.2019р. поясненням та раніше наданим документам, та не є підставою для коригування митної вартості товару. Щодо доводів органу доходів та зборів про розбіжності, які містять подані декларантом документи, то позивач зазначив, що такі доводи не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у міститься у вказаних документах, а саме: щодо твердження органу доходів та зборів про відсутність умов поставки згідно Інкотермс в інвойсі, то зазначення умов поставки товару Інкотремс в інвойсі не вимагаються; щодо твердження органу доходів та зборів про розбіжності заявленої митної вартості товару від вартості товару, вказаної у митних деклараціях країни відправлення, - такі висновки також не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказана у відповідній копії митної декларації країни відправлення вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки оформлення митними органами Швеції здійснюється в грошовій одиниці Швеції - шведської крони; щодо твердження органу доходів та зборів про відсутність всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості товару у звіті експерта про визначення ринкової вартості, то звіт виконаний експертом, який має відповідний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, що підтверджує його повноваження, а тому наданий звіт є вірним. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі повідомлялись про розгляд вказаної справи, відзив на позовну заяву до суду надано не було.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що 18.06.2019р. між компанією NOBINA SVERIGE AB(Швеція) та Товаристваом з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” був укладений контракт № 30428941 купівлі-продажу пасажирського автобусу MAN А 21, 2006 року випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , за ціною, встановленою у п. 2.2. Контракту, в саме- 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) євро (а.с.15-18).

05.10.2019р. декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500060/2019/031350 з метою митного оформлення імпортованого товару за вищезазаначеним контрактом (а.с.33).

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ТОВ «АВТОБУС 365» було надано до Одеської митниці ДФС: контракт № 30428941 від 18.06.2019р.(а.с.15-18).; рахунок-проформа № 2295 від 18.06.2019р(а.с.19).; інвойс № 30428941 від 18.06.2019р.(а.с.20); сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А2348275 від 14.06.2019р.(а.с.21); платіжне доручення № 64 від 26.06.2019р.(а.с.22); платіжне доручення № 41 від 16.07.2019р.(а.с.23); звіт № 10/1 від 04.10.2019р. про визначення ринкової вартості КТЗ MAN A21L10NSCITY, (VIN) - НОМЕР_2 , 2006р.в. (а.с.24); ідентифікація дорожнього транспортного засобу (а.с.25); договір доручення (про надання послуг митного брокеру) № 0404 від 23.05.2019р.(а.с.12-14); копія митної експортної декларації країни відправлення від 14.06.2019р.(а.с.32).

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №№UA500060/2019/000169/2 (п.33) митним органом було встановлено, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) у інвойсі від 18.06.2019р. №30428941 не вказані умови поставки, згідно Інкотермс; 2) в експортній митній декларації 19SEE8GNSH18C54Q12 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару, також слід зазначити, що код товару в експортній декларації 872101900 відповідає моторному транспортному засобу з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення дизелем або напівдизелем, що використовувались, однак в поданій до митного оформлення МД вказано код товару 8702901900, що відповідає моторному транспортному засобу з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням, що використовувалися; - наданий звіт про визначення ринкової вартості №10/1 від 04.10.2019р. не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, а саме експерт посилається на подібні автобуси, але стандарт не вказує, однак в наданих декларантом документах вказано Євро 5.

Також, у вказаному рішення зазначено, про те, що у зв`язку з встановленням вищевказаних розбіжностей було зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: переклад копії митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацією біржових організацій про вартість товару або сировини.

Повідомленням ТОВ «АВТОБУС 365» №278/1 від 07.10.2019р. на запит (повідомлення) митного органу стосовно митного оформлення митної декларації №UА500060/2019/031350 було надано пояснення відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса-центральний» про те, що: - в інвойсі № 30428941 від 18.06.2019р. не зазначаються умови поставки товару Інкотремс; - в експортній митній декларації 19SEE8GNSH18C54Q12 вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки звернувшись за поясненням до продавця товару, було отримано інформацію про те, оформлення митними органами Швеції здійснюється у грошовій одиниці Швеції-Шведської крони і станом на момент оформлення ТЗ (Швеція) офіційний курс Шведської крони до Евро становив близько 10, 6 Шведської крони-1 євро; враховуючи даний розрахунок, зазначена митними органами Швеції сума у розмірі 27122 Шведських крон в експортній декларації відповідає 2500Євро.; код товару в експортній декларації вказується експортером та з боку товариства було вказано МД код товару 8702901900, який є вірним; -наданий звіт про визначення ринкової вартості № 10/1 від 04.10.2019р. виконаний експертом, який має відповідний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, що підтверджує його повноваження, а тому наданий звіт вважаємо вірним (а.с.30-31).

У межах проведення консультації з декларантом відповідно до п.5 ст.55 Митного кодексу України, враховуючи інформацію викладену у повідомленні товариства від 08.10.2019р. до електронної митної деклрації №UA500060/2019/031350, повідомлено, що митну вартість товарів буде скориговано. Оскільки відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 кодексу застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів і зборів та декларантом з метою обгрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості-за ціною договору щодо подібних (аналогічих) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим 7000 Євро за одиницю (МД від 22.07.2019 №UA400030/2019/024952, №UA400030/2019/024953), ніж заявлено декларантом 2500 Євро за одиницю.(а.с.35-36)

Разом з тим, Одеською митницею ДФС прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00654 (а.с.37).

Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 09.10.2020р. підставою для витребування додаткових документів стало те, що надані декларантом документи містять розбіжності, а саме:

1) у інвойсі від 18.06.2019р. №30428941 не вказані умови поставки, згідно Інкотермс;

2) в експортній митній декларації 19SEE8GNSH18C54Q12 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару, код товару в експортній декларації 872101900 відповідає моторному транспортному засобу з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення дизелем або напівдизелем, що використовувались, однак в поданій до митного оформлення МД вказано код товару 8702901900, що відповідає моторному транспортному засобу з двигуном внутрішнього згорання з іскровим запалюванням, що використовувалися;

3) наданий звіт про визначення ринкової вартості №10/1 від 04.10.2019р. не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, а саме експерт посилається на подібні автобуси, але стандарт не вказує, однак у наданих декларантом документах вказано Євро 5.

Як встановлено під час з`ясування офіційних обставин справи 18.06.2019р. між компанією NOBINA SVERIGE AB (Швеція) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” був укладений контракт №30428941 купівлі-продажу пасажирського автобусу MAN А21, 2006 року випуску, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 , за ціною, встановленою у п. 2.2. Контракту, в саме- 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) євро (а.с.15-18).

Пунктом 3.4 вказаного контракту встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 7 днів з моменту оплати, на умовах DAT Одеса.

При цьому, суд наголошує, що рахунок-фактура (інвойс) — вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Затвердженої форми рахунку- фактури чи рахунку — проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

В свою чергу, з наданого позивачем до митного органу інвойсу від 18.06.2019р. №2295 (а.с.19) вбачається, що вказаний документ містить посилання на відповідний контракт та суму, яка підлягала сплаті за товар.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що посилання на відсутність в інвойсі від 18.06.2019р. №30428941 умов поставки, є безпідставними.

Щодо поставлення під сумнів наданого звіту про визначення ринкової вартості №10/1 від 04.10.2019р. із зазначенням того, що він не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, суд зазначає, що вказаний звіт здійснений відповідним спеціалістом, діючого на підставі Сертифіката суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ №1266/16, а вищевказані висновки митного органу ґрунтуються лише на суб`єктивному судженні працівника митного органу.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що такий звіт не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер; звіт про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, а тому він не містить інформацію про ціноутворення, позаяк вказані дії виходять за межі професійної діяльності оцінювача.

Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду 24 квітня 2019 року по справі №820/638/17.

Крім того, не заслуговують на увагу твердження митного органу про розбіжності заявленої митної вартості товару від вартості товару, вказаної у митних деклараціях країни відправлення. Зокрема, вказана у відповідній копії митної декларації країни відправлення вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки оформлення митними органами Швеції здійснюється в грошовій одиниці Швеції - шведської крони. Враховуючи те, що станом на момент оформлення у Швеції пасажирського автобусу офіційний курс шведської крони до євро становив близько +-10,6 шведських крон за один євро, то у відповідній експортній митної декларації вказана вартість товару у розмірі 27122 шведських крон є еквівалентом вартості товару у розмірі близько 2500 євро, яка відповідає вартості товару, вказаної у п. 2.2 контракту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” надано до Одеської митниці ДФС відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів, відповідачем зазначено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим, ніж заявлено декларантом та зазначено посилання на інші митні декларації, за якими митна вартість товару є більшою. Однак, відповідачем вказано лиш номер, дату та ціну по митній декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні.

Також суд звертає увагу на те, що за наявності інформації щодо митного оформлення аналогічного, на думку відповідача, товару митний орган не застосував метод - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а необґрунтовано обрав саме резервний метод. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятих митницею рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000169/2 від 09.10.2019р. за митною декларацією №UA500060/2019/031350 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500060/2019/00654;

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з платіжного доручення №00077396 від 08.05.2020р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у загальному розмірі 4204,00 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365", суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці Держмитслужби, яка здійснює повноваження та функції Одеської митниці ДФС, після її реорганізації шляхом приєднання на користь позивача 4204,00 грн. сплаченого судового збору.

Щодо заявленного представником позивача в уточненнях позовних вимог від 03.07.2020р. стягнення компенсації витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн., судом встановлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В свою чергу, ч. 5 -7 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

01.02.2020р. між адвокатським об`єднанням «МІТРАКС ЮГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОБУС 365» укладено договір про надання правової допомоги №23-1 (а.с.74).

Відповідно до положень п.4. 1, 4.1., 4.5 договору №23-1 про надання правової допомоги виконавець надає послуги замовнику відповідно до замовлення останнього, відомості про надані послуги та додаткові витрати виконавця фіксуються в акті прийому-передачі на підставі даних про фатично надані обсяги послуг за замовленням за звітний період. Щомісяця, в останній день відповідного календарного місяця виконавчець надає замовнику акт прийому – передачі за звітний місяць. Замовник зобов`язаний підписати акт прийому-передачі протягом 2-х днів з моменту отримання чи в той же строк направити виконавцю вмотивовану відмову у випадку, якщо зазначені а акті прийому-передачі послуги не відповідають фактично наданим виконавцем послуги.

На підтвердження понесення витрат на правову домогу у вищезазаначеному розмірі до суду надано: замовлення про надання правової допомоги від 13.04.2020р.(а.с.78); розрахунок гонорару про надання правової допомоги від 13.04.2020р. (а.с.79); додаткова угода від 26.03.2020р. (а.с.82); рахунок на оплату №426 від 20.03.2020р.(а.с.83); платіжне доручення №00079941 від 19.06.2020р. про спату 5000,00грн.(а.с.84) та акт прийому-передачі наданої правової допомоги.

Відповідно до наявного у матеріалах справи розрахунку гонорару за надання правової допомоги від 19.02.2020 р., на виконання умов п.5.2 Договору №23-1 про надання правової допомоги від 01 лютого 2020 року, ТОВ “АВТОБУС 365” зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню “МІТРАКС ЮГ” гонорар у розмірі 10 000,00 грн., з яких:

- надання усних та письмових консультацій, висновків, дослідження актуальної судової практики, підготовка правової позиції з питання стосовно справи №420/3033/20 – 2500,00 грн.;

-збирання доказів для подання заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, здійснення запитів для отримання відповідних доказів стосовно справи №420/3033/20 – 2500,00 грн.;

-складання та подання: заяв по суті справи, заяв та клопотань з процесуальних питань, відповіді на відзив, апеляційної скарги, відповіді на апеляційну скаргу, заперечень, заяв та будь-яких інших процесуальних документів передбачених КАС України, необхідних для здійснення захисту інтересів замовника та ознайомлення з матеріалами справи, збирання та витребування доказів стосовно справи №420/3033/20 – 2500,00 грн.;

-представництво інтересів замовника в Одеському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді стосовно справи №№420/3033/20 – 2500,00 грн.

Суд враховує, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду від відповідача не надходило.

В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. по справі №61-3416св18.

Враховуючи вищевикладене та те, що до суду не надано докази вчинення будь - яких запитів для отримання відповідних доказів стосовно справи №420/3033/20, з наданого до суду розрахунку гонорару взагалі неможливо встановити витрачений час на вчинення відповідних дій адвоката, а стягнення судових витрат за надання правової допомоги під час представництва інтересів у П`ятому апеляційному адміністративному суді є взагалі передчасними, суд, при вирішенні питання розподілу судових витрат враховує положення ч.9 ст.139 КАС України та вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача компенсації витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365”- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000169/2 від 09.10.2019р. за митною декларацією №UA500060/2019/031350.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС №UA500060/2019/00654.

Стянути з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, м. Одеса, вул.Гайдара 21, корп.А ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОБУС 365” (код ЄДРПОУ 42855926, вул. Старокиївська 3, с.Курісове, Лиманський район, Одеська область) судовий збір у розмірі 4204,00грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.