Рішення № 92158682, 09.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6689/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

представника позивача - Сиротенка В.С.

представника відповідача - Атаманенка М.С.

третьої особи - ОСОБА_1

представника третьої особи - Сивак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», про зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (з урахуванням уточненої позовної заяви та ухвал суду від 11.03.2020 року, від 24.06.2020 року та від 02.09.2020 року) до виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», в якому позивач просить зобов`язати виконавчий комітет Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27.11.2003 року № 675, а саме пункти 3-5 цього рішення.

Ухвалами суду від 02.12.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; від 26.12.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 11.03.2020 року: провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», третя особа – ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» про зобов`язання вчинити певні дії, – закрито; від 30.03.2020 року: зупинено провадження у справі; від 24.06.2020 року: поновлено провадження у справі; залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ»; від 02.09.2020 року: провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ», про зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про зобов`язання виконавчого комітету Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27.11.2003 року № 675, а саме пункти 1, 2 цього рішення, – закрито; у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду – відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в заявах по суті справи, із зазначенням, по суті, що основним обґрунтуванням зазначених позовних вимог була неправомірність первісно оскаржених позивачем пунктів рішення відповідача, а саме протиправність п.п. 1-2, щодо яких судом прийнято ухвалу про закриття провадження у справі, при цьому щодо решти оскаржуваних пунктів рішення, позивач вважає їх протиправними, виходячи з того, що відповідно до змісту п. 4 рішення, не зрозуміло, з яких підстав його прийнято тощо.

В судовому засіданні представник відповідача не визнав адміністративний позов повністю, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у заявах по суті справи, із зазначенням таких обставин:

- пунктом 3 оскаржуваного рішення вирішено рекомендувати всім водоспоживачам, підприємствам та організаціям незалежно від форм власності встановити засоби обліку води. Вказаний пункт несе рекомендаційний характер, оскільки встановлення засобів обліку води вже передбачалося відповідними актами законодавця у сфері водопостачання, а враховуючи те, що оскаржуване рішення приймалося саме у даній сфері, виконавчий комітет Одеської міської ради лише зазначив про відповідну можливість встановлення таких засобів обліку води, яку відобразив у власному рішенні. Зазначений пункт оскаржуваного рішення лише нагадує відповідним споживачам послуг водопостачання та комунальних послуг. При цьому, будь-яких обґрунтувань протиправності пункту 3 оскаржуваного рішення позивач не наводить;

- пунктом 4 оскаржуваного рішення визначено, що поливний сезон, в тому числі полив вулиць, прибудинкових територій та зелених насаджень у місті починається 1 квітня та закінчується 30 вересня кожного року. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Водного кодексу України (в редакції від 11.06.2003 року, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) до відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Поряд з цим, згідно з п. 5 ч. а) ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції від 01.08.2003 року, діючій на момент прийняття оскаржуваного рішення) до відання виконавчих органів сільських селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води;

- на момент прийняття рішення на території України діяли «Строительные нормы и правила. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения» 2.04.02-84, затверджені постановою Державного комітету СРСР по справам будівництва від 27.07.1984 року № 123 (далі - СНіП). Так, вказаними СНІП, зокрема, врегульовані питання розрахунку витрат води на полив відповідно до цільового призначення, враховуючи площу ділянок за видами благоустрою, поливний сезон, а також передбачені відповідні норми водоспоживання, які є загальнообов`язковими для врахування у сфері водопостачання. Зокрема, в таблиці 2 розділу 2 СНіП передбачено, що: «При відсутності даних про площі за видами благоустрою (зелені насадження, проїзди і т.п.) питоме середньодобове за поливний сезон споживання води на поливання в розрахунку на одного жителя слід приймати 50-90 л/добу, залежно від кліматичних умов, потужності джерела водопостачання, ступеня благоустрою населених пунктів та інших місцевих умов». Враховуючи наведені СНіП та передбачені законодавцем повноваження органів місцевого самоврядування у сфері водопостачання, з метою раціонального користування питної води, забезпечення надання якісних і правильних нарахувань за спожиті послуги з водопостачання виконавчий комітет Одеської міської ради встановив поливний сезон у м. Одесі з 1 квітня по 30 вересня кожного року;

- встановлення поливного сезону у містах виконавчими комітетами місцевих рад є сталою практикою, так, наприклад, рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 26.02.2020 року № 185 встановлено весняно - осінній поливний сезон 2020 року в м. Нікополі з 10 квітня до 20 вересня; рішенням виконавчого комітету Білозерської сільської ради від 29.03.2018 року № 24 встановлено поливний сезон з 15 квітня по 30 вересня 2018 року;

- оскаржуваним рішенням врегульовано питання щодо забезпечення необхідного рівня та якості послуг населенню, раціонального використання води шляхом встановлення поливного сезону. При цьому, будь-якого обґрунтування протиправності пункту 4 оскаржуваного рішення позивач у позовній заяві не наводить;

- пунктом 5 оскаржуваного рішення покладено контроль за виконанням цього рішення на заступника міського голови Прокопчука В.А. Розпорядженням Одеського міського голови від 09.02.2012 року № 77-01р затверджено Інструкцію з діловодства у виконавчих органах Одеської міської ради. Згідно п. 186 Інструкції контроль за виконання документів здійснюється з метою забезпечення своєчасного та належного їх виконання. Пунктом 186 Інструкції безпосередній контроль за виконанням документів покладається на службу контролю – спеціальний підрозділ або посадову особу, відповідальну за здійснення контролю. Відповідно до п. 196 Інструкції контроль за виконанням документів включає взяття документів на контроль, визначення форм і методів контролю, перевірку ходу своєчасного доведення документів до виконавців, контроль за станом виконання, зняття документів з контролю, направлення виконаного документа до справи, облік, узагальнення та аналіз результатів виконання документів, інформування керівництва про хід та результати їх виконання. У свою чергу, відповідно до п. 2.2.9 Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31.10.2005 року № 754, контроль за виконанням рішення виконкому покладається на одного з членів виконкому особисто, про що повинен свідчити останній пункт рішення виконкому;

- як вбачається з вищенаведеного пункт 5 оскаржуваного рішення направлений виключно на організацію внутрішньої роботи виконавчого комітету Одеської міської ради та жодним чином не може порушувати права, свободи та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник третьої особи – ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вважаючи позов обґрунтованим та доведеним.

В судовому засіданні представник третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених відповідачем, та викладених у письмових поясненнях цієї третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками справи, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

27.11.03 р. відповідачем, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водоспоживання», з метою приведення норм водоспоживання у відповідність до фактичного споживання води, враховуючи норми водоспоживання, розроблені науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків), виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання» (т.1 а.с.96), яким вирішив, зокрема:

3. Рекомендувати всім водоспоживачам, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності, встановити засоби обліку води.

4. Визначити, що поливний сезон, в тому числі полив вулиць, прибудинкових територій та зелених насаджень у місті, починається 01 квітня та закінчується 30 вересня кожного року.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови Прокопчука В.А.

Не погоджуючись (з урахуванням ухвали суду від 02.09.2020 року) з пунктами 3-5 рішення відповідача від 27.11.2003 року № 675, позивач звернуся до суду з вимогою зобов`язати виконавчий комітет Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27.11.2003 року № 675, а саме пункти 3-5 цього рішення.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема (т.1 а.с.27-31):

- квитанції Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» за березень 2017 року;

- договору на послуги водопостачання та водовідведення № 1255д від 06.07.2004 року;

- державного акту на право приватної власності на землю серія Р1 № 484131.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвал суду відповідачем суду також надано, зокрема, копії (т.2 а.с.115-123):

- листа Департаменту архівної справи та діловодства від 15.09.2020 року № 3075-11.1-29 на № 02.2-14/2746 від 14.09.2020, яким повідомлено наступне:

- департаментом було надано копію рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2003 р. № 675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання» з наявним додатком. В сформованій справі, яку було передано до департаменту підшито тільки рішення з додатком. Матеріали, що містять норми водоспоживання, розроблені науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків) відсутні. Згідно п.п. 2.2.5; 5.2.3. Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31 жовтня 2005 року № 754, із змінами та доповненнями (від 22.12.2011 р. № 758) відповідальність за підготовку рішення несе керівник виконавчого органу на якого покладено організацію підготовки проекту рішення виконкому; оригінали розпорядчих документів підшиваються у справи в хронологічному порядку й зберігаються в загальному відділі департаменту документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради протягом двох років, після чого передаються на збереження архівному сектору департаменту документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради;

- до департаменту документи за 2003 рік були передані 18 березня 2008 року згідно опису справ та акту приймання-передавання справ на державне зберігання від загального відділу департаменту організаційно-кадрового і документального забезпечення та контролю Одеської міської ради. В справі № 5758 підшиті рішення з № 659 по № 680, в т.ч. № 675 (аркуш 278-279), які були надані юридичному департаменту Одеської міської ради;

- Опису № 8 справ постійного зберігання за 1996 – 2004 р. Фонд № 151, затверджений керуючим справами виконкому Одеської міської ради;

- рішення відповідача «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Одеської міської ради» від 12.07.2000 року. № 403;

- Регламенту виконавчого комітету Одеської міської ради, як додатку до рішення виконкому Одеської міської ради від 12.07.2000 року № 403;

- Інструкції з діловодства у виконавчих органах Одеської міської ради, як додатку до рішення міськвиконкому Одеської міської ради № 731 від 28.11.2000 року.

Судом також встановлено, що ухвалою суду від 08.09.2020 року: витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Центр проблем екології» (м. Харків) норми водоспоживання, розроблені науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків), діючі станом на 27.11.2003 року.

23.09.2020 року на електронну адресу суду надійшов лист, вхід. № ЕП/15160/20, від директора ТОВ НВО «ЕССА», в якому зазначено, що ТОВ НВП «Центр проблем екології» більше не знаходиться за адресою, директор даного підприємства помер, та, що надати відповідь згідно запиту немає можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР); «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року № 2918-III (далі – Закон № 2918-III).

Відповідно до пп. 2 п. а ст. 28 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно з ст. 13 Закону № 2918-III до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать:

затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;

затвердження та реалізація місцевих програм у сфері питної води та питного водопостачання, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і місцевих програм;

надання згоди на розміщення на відповідній території нових або реконструкцію діючих об`єктів, діяльність яких може завдати шкоди джерелам та системам питного водопостачання;

прийняття рішень з проведення державної екологічної та санітарно-епідеміологічної експертизи проектів господарської діяльності, що можуть негативно вплинути на якість питної води та системи питного водопостачання;

здійснення контролю за якістю питної води, використанням та охороною джерел і систем питного водопостачання;

складання протоколів про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про накладення штрафів, а так само застосування інших санкцій до підприємств питного водопостачання у разі порушення ними законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;

забезпечення інформування населення про якість питної води та стан питного водопостачання, порядок розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;

визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги;

обмеження, тимчасова заборона діяльності підприємств у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання в межах своїх повноважень;

встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді;

встановлення зон санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання;

обмеження або заборона використання підприємствами питної води для промислових цілей;

вирішення інших питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи, з таких підстав.

Як встановлено судом вище, 27.11.03 р. відповідачем, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водоспоживання», з метою приведення норм водоспоживання у відповідність до фактичного споживання води, враховуючи норми водоспоживання, розроблені науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків), виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання» (т.1 а.с.96), яким вирішив, зокрема в частині, яка розглядається судом:

3. Рекомендувати всім водоспоживачам, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності, встановити засоби обліку води.

4. Визначити, що поливний сезон, в тому числі полив вулиць, прибудинкових територій та зелених насаджень у місті, починається 01 квітня та закінчується 30 вересня кожного року.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови Прокопчука В.А.

Так, по-перше, п. 3 рішення відповідача від 27.11.2003 року № 675 вирішено лише та виключно рекомендувати всім водоспоживачам, підприємствам та організаціям незалежно від форми власності, встановити засоби обліку води. Отже, виконання п. 3 рішення відповідача від 27.11.2003 року № 675 – не є обов`язковим для виконання, та відповідно, невиконання його, в тому числі позивачем, як водоспоживачем, не могло створити та не створило для позивача негативних наслідків.

Крім того, суд звертає увагу позивача та третьої особи на стороні позивача, що відповідно до п. 10 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. № 1497 (далі – Правила № 1497), плата за надані послуги вноситься щомісячно за нормами і тарифами, встановленими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями з розрахунку на 1 кв. метр житла на одного мешканця та за нормами на ведення особистого підсобного господарства або за показаннями засобів обліку води і теплової енергії, встановленими на вводі у будинок чи у квартиру (приватний будинок), та тарифами за 1 куб. метр води або 1 Гкал теплової енергії.

Також, відповідно до п. 1.1 Положення про порядок розрахунків за комунальні послуги між виробниками (постачальниками), виконавцями і споживачами послуг водопостачання, водовідведення і теплопостачання в умовах використання засобів обліку споживання води і теплової енергії в житловому фонді та підвищення економічної зацікавленості споживачів у їх встановленні за власні кошти, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 р. № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1995 р. за № 480/1016 (далі – Положення № 55), Положення № 55 визначає порядок розрахунків між виробниками (постачальниками), виконавцями та споживачами комунальних послуг (холодного і гарячого водопостачання, водовідведення та центрального опалення) у разі використання засобів обліку споживання води і теплової енергії в побуті та умови підвищення економічної зацікавленості споживачів у встановленні цих засобів за власні кошти.

З наведеного вбачається, що п. 3 рішення відповідача від 27.11.2003 року № 675 відповідає змісту положень п. 10 Правил № 1497 та п. 1.1 Положення № 55, які діяли на момент прийняття відповідачем рішення від 27.11.03 р.

По-друге, п. 4 рішення від 27.11.2003 року № 675 вирішено визначити, що поливний сезон, в тому числі полив вулиць, прибудинкових територій та зелених насаджень у місті, починається 01 квітня та закінчується 30 вересня кожного року.

Як вбачається зі змісту рішення від 27.11.2003 року № 675, його прийнято:

- відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водоспоживання»,

- з метою приведення норм водоспоживання у відповідність до фактичного споживання води,

- враховуючи норми водоспоживання, розроблені науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків).

Як наведено вище, зокрема, відповідно до ст. 13 Закону № 2918-III до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать, зокрема: вирішення інших питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України.

Отже, визначення періоду поливного сезону входить до повноважень відповідача.

Щодо мети та врахованих відповідачем норм водоспоживання, розроблених науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків), при прийнятті рішення, слід зазначити, що за змістом вони стосуються безпосередньо п.п. 1, 2 рішення від 27.11.2003 року № 675.

Крім того, на доведення обставин щодо причин фактичної відсутності у відповідача норм водоспоживання, розроблених науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків), на виконання ухвали суду відповідачем суду надано копії, зокрема:

- листа Департаменту архівної справи та діловодства від 15.09.2020 року № 3075-11.1-29 на № 02.2-14/2746 від 14.09.2020, яким повідомлено наступне:

- департаментом було надано копію рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2003 р. № 675 «Про впорядкування розрахунків за спожиті послуги водопостачання та затвердження експлуатаційних норм водоспоживання» з наявним додатком. В сформованій справі, яку було передано до департаменту підшито тільки рішення з додатком. Матеріали, що містять норми водоспоживання, розроблені науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків) відсутні. Згідно п.п. 2.2.5; 5.2.3. Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 31 жовтня 2005 року № 754, із змінами та доповненнями (від 22.12.2011 р. № 758) відповідальність за підготовку рішення несе керівник виконавчого органу на якого покладено організацію підготовки проекту рішення виконкому; оригінали розпорядчих документів підшиваються у справи в хронологічному порядку й зберігаються в загальному відділі департаменту документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради протягом двох років, після чого передаються на збереження архівному сектору департаменту документально-організаційного забезпечення Одеської міської ради;

- до департаменту документи за 2003 рік були передані 18 березня 2008 року згідно опису справ та акту приймання-передавання справ на державне зберігання від загального відділу департаменту організаційно-кадрового і документального забезпечення та контролю Одеської міської ради. В справі № 5758 підшиті рішення з № 659 по № 680, в т.ч. № 675 (аркуш 278-279), які були надані юридичному департаменту Одеської міської ради;

- Опису № 8 справ постійного зберігання за 1996 – 2004 р. Фонд № 151, затверджений керуючим справами виконкому Одеської міської ради;

- рішення відповідача «Про затвердження Регламенту виконавчого комітету Одеської міської ради» від 12.07.2000 року. № 403;

- Регламенту виконавчого комітету Одеської міської ради, як додатку до рішення виконкому Одеської міської ради від 12.07.2000 року № 403;

- Інструкції з діловодства у виконавчих органах Одеської міської ради, як додатку до рішення міськвиконкому Одеської міської ради № 731 від 28.11.2000 року.

Отже, відповідачем доведено об`єктивну неможливість надання норм водоспоживання, розроблених науково-виробничим підприємством «Центр проблем екології» (м. Харків).

Крім того, в судовому засіданні представником позивача єдиним обґрунтуванням позовних вимог в частині зобов`язання відповідача скасувати п. 4 рішення від 27.11.2003 року № 675, зазначено те, що позивачу не зрозуміло, з яких підстав його прийнято.

Проте, як встановлено вище, в рішенні від 27.11.2003 року № 675 зазначені підстави його прийняття та незрозумілість їх для позивача, не свідчить про його протиправність та про наявність підстав вважати, що ним порушені права позивача тощо.

Відповідачем з цього питання зазначено, що встановлення поливного сезону у містах виконавчими комітетами місцевих рад є сталою практикою, так, наприклад, рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 26.02.2020 року № 185 встановлено весняно - осінній поливний сезон 2020 року в м. Нікополі з 10 квітня до 20 вересня; рішенням виконавчого комітету Білозерської сільської ради від 29.03.2018 року № 24 встановлено поливний сезон з 15 квітня по 30 вересня 2018 року.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що:

- в постанові Вищого господарського суду України від 10 липня 2007 року по справі № 1/225-04-5649 зазначено: «Більш того, як встановлено апеляційним господарським судом, термін дії дозволу на спецводокористування закінчився 01.01.2003р., поливний сезон у 2003 році розпочався 15.04.2003р. (наказ Одеського обласного управління по водному господарству №41-П від 01.04.2003р. "Про початок поливного сезону у 2003 році"), а з клопотанням про видачу дозволу на спецводокористування №131 відповідач звернувся лише 11.07.2003р. Тобто, майже півроку відповідачем не вживалися заходи щодо отримання нового дозволу на спецводокористування. Встановлене свідчить про наявність вини відповідача у завданні збитків внаслідок самовільного водокористування» (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/802989);

- рішенням Кременчуцької міської ради від 18.12.2017 року № 1432 «Про раціональне ведення водного господарства міста», вирішено п. 10, зокрема, що початок поливного сезону 15 квітня 2018 року, кінець 15 жовтня 2018 року (https://kvk.pl.ua/info/public_info/solutions);

- виконавчим комітетом Бериславської міської ради встановлено період поливного сезону з 21 квітня 2018 року по 30 вересня 2018 року для мешканців міста Берислава для поливу присадибних земельних ділянок (https://berislav-mr.gov.ua/%d0%b2%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%be-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%96%d0%be%d0%b4-%d0%bf%d0%be%d0%bb%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%81%d0%b5%d0%b7%d0%be%d0%bd%d1%83/).

По-третє, п. 5 рішення від 27.11.2003 року № 675 вирішено контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови ОСОБА_3 .

Так, п. 2.2.8 Регламенту виконавчого комітету Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.07.2000 р. № 403, передбачено, зокрема, що контроль за виконанням рішення виконкому покладається на одного з керівників виконкому особисто, про що повинен свідчити останній пункт рішення виконкому.

Позивачем не наведено жодних фактичних та правових підстав для зобов`язання виконавчого комітету Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27.11.2003 року № 675, а саме пункт 5 цього рішення, та як саме даний пункт порушує права позивача.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, учасниками справи суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана відсутність підстав для скасування свого рішення від 27.11.2003 року № 675, а саме пунктів 3-5 цього рішення, отже підстав для зобов`язання виконавчого комітету Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27.11.2003 року № 675, а саме пункти 3-5 цього рішення – немає, отже немає підстав для задоволення позову повністю.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 250, 255, 264, 265, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Одеської міської ради (місцезнаходження: Думська площа, 1, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056919), треті особи: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (місцезнаходження: вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039; код ЄДРПОУ ВП: 26472133), про зобов`язання виконавчого комітету Одеської міської ради скасувати своє рішення від 27.11.2003 року № 675, а саме пункти 3-5 цього рішення, – відмовити повністю.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 9 жовтня 2020 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.