Рішення № 92158565, 12.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7445/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо відмови в призначенні пенсії від 04.05.2020 року №155950006760;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області призначити ОСОБА_1 трудову пенсію за віком за наявним страховим стажем, в тому числі за час з 01.01. 2019 р. до дня подання позову.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся 30.04.2020 року до відповідача з заявою №135 про призначення трудової пенсії за віком за наявним страховим стажем, в тому числі за час з 01.01.2019 року, проте, відповідач прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії №155950006760. Як стверджує позивач, відмову мотивовано відсутністю у відповідача відомостей про сплату страхових внесків позивачем за 2019 рік, на підтвердження чого відповідачем 12.05.2020 року надано позивачу службову записку Відділу забезпечення наповнення бюджету №4 Ізмаїльського відділу обслуговування громадян від 12.05.2020 р. № 815/05-16, в якій повідомлялося, що за даними Державної фіскальної служби України позивачем не сплачено Єдиний соціальний внесок за період робота з 01.01.2019 року до 31.12.2019 року. На спростування зазначеного, позивач надав відповідачу лист Головного управління ДПС України в Одеській області від 19.05.2020 року №9775/С/15-32-52-07-11, в якому підтверджувалася сплата позивачем єдиного соціального внеску (платіж 71040000) з січня 2019 року до квітня 2020 року.

04.09.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що рішенням Головного управління від 04.05.2020 року №155950006760 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю страхового стажу для призначення пенсії за віком, який склав лише 26 років 10 місяців. Слід зазначити, що до страхового стажу не враховано період з 01.01.2019 по 31.12.2019, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків за 2019 рік. За твердженням відповідача, за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) рахується заборгованість по єдиному соціальному внеску до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області у сумі 177893,44 грн. (недоїмка ЄСВ), з них донараховано по акту перевірки 153996,12 грн.

03.09.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/5783/19 (суддя Бутенко А.В.), яке набрало законну силу 17.08.2020 року визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС в Одеській області №Ф-288618-52 від 09.10.2019р. в сумі 191688,32грн. (159504,48 грн. недоїмка, 32183,84 грн. – штраф). Отже, на переконання позивача, заборгованості з єдиного соціального внеску у позивача немає, стаж його роботи в 2019-2020 роках має включатися до загального стажу при призначенні пенсії, а позовні вимоги доцільно задовільнити.

11.09.2020 року від представника відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач зазначив, що не володіє інформацією щодо виконання рішення суду по справі №420/5783/19, а тому позивачу необхідно звернутись до Головного управління ДПС в Одеській області.

Процесуальні дії вчинені судом.

Ухвалою суду від 11 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Обставини справи.

ОСОБА_1 30.04.2020 року звернувся до Ізмаїльського відділення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком та додав необхідні для призначення пенсії документи.

За результатом розгляду заяви позивача, відповідачем прийнято рішення №155950006760 від 04.05.2020 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків за період з 01.01.2019 року по 3.12.2019 року, а також відсутності підтвердження сплати страхових внесків за період з 14.04.1995 року по 30.06.1999 року, а також з підстав не оформлення належним чином довідки про заробітну плату.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з наведеної норми вказаного Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, застосовуються, в тому числі, у разі відсутності в трудовій книжці необхідних відомостей про роботу.

Разом з цим, відповідно до 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Отже, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення.

Також, у частині 5 статті 45 Закону передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок сплати страхових внесків визначено постановою Верховної Ради України від 17.06.1993 № 3290-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 17.06.1993.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Аналогічне визначення поняття «страховий стаж» міститься і в абз.1 ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2, ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З вказаного вбачається, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Згідно із приписами ст.26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до п.3-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» №Закону 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди, зокрема ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Висновки суду.

Оцінюючи дії суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено із програми Діловодство спеціалізованого суду, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді, перебувала справа №420/3569/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому, просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем: “Податок на доходи фізичних осіб” №00111304 від 06.03.2019 року та “Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” №00091304 від 06.03.2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року у справі №420/3569/19, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області задоволені повністю, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення:

- про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем: “Податок на доходи фізичних осіб” № 00111304 від 06.03.2019 року;

- про “Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування” № 00091304 від 06.03.2019 року.

По даній справі, ГУ ДФС в Одеській області, подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року у справі №420/3569/19.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 року, апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року по справі № 420/3569/19, повернуто апелянту.

Таким чином, рішення по справі №420/3569/19 набрало законної сили.

Судом також встановлено із програми Діловодство спеціалізованого суду, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді, перебувала справа №420/5783/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-288618-52 від 09.10.2019 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС в Одеській області №№ Ф-288618-52 від 09.10.2019 року. Рішення суду набрало законної сили 17.08.2020 року.

При цьому, судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем відповідно до квитанцій від 28.01.2020 року №21 на суму 46000,00 грн.; від 18.10.2019 року №448 на суму 2800,00 грн.; від 22.07.2019 року №302 на суму 28000,00 грн.; від 17.07.20219 року на суму 3120,00 грн.; від 17.04.2020 року №115 на суму 3118,00 грн. та від 03.08.2020 року на суму 900 грн. сплачено страхові внески.

Окрім того, згідно з довідкою Головного управління ДПС в Одеській області від 19.05.2020 року №9775/С/15-32-52-07-11 позивачем сплачено такі суми страхових внесків: 15.01.2019 року – 7500,00 грн.; 11.02.2019 року – 2800,00 грн.; 11.02.2019 року – 18950,00 грн.; 18.04.2019 року – 2800,00 грн.; 22.07.2019 року – 2800,00 грн.; 18.10.2019 року – 2800,00 грн.; 28.01.2020 року – 46000,00 грн та 17.04.2020 ркоу – 3118,00 грн.

Аналізуючи в сукупності вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що позивачем страхові внески за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року сплачувались належним чином, а відтак, відповідач безпідставно відмовив позивачу у врахуванні вказаного періоду у якості страхового стажу.

За таких підстав, суд доходить висновку про необхідність включення до страхового стажу позивача періоду з 01.01.2019 року до 31.12.2019 року.

При цьому, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що позивач має загальний стаж роботи 26 років 10 місяців.

Суд зауважує, що дії - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

При цьому, судом під час розгляду встановлено, що право позивача на призначення пенсії порушено саме прийнятим рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950006760 від 04.05.2020 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950006760 від 04.05.2020 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

При таких обставинах по цій справі суд не може перебирати повноваження органу Пенсійного фонду щодо призначення позивачу пенсії.

Разом з тим, п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 1 ст.5 та п.4 ч. 2 ст.245 КАС України.

Як вже зазначено судом, згідно з ч. 2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п. 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм вбачається, що саме на відповідача покладається обов`язок щодо перевірки документів, на підставі яких призначається пенсія.

Суд також зазначає, що підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу слугували декілька причин, в тому числі не оформлення належним чином довідки про заробітну плату та зарахування до страхового стажу за період з 13.04.1995 року по 30.06.1999 року.

Враховуючи наведене, суд не може підміняти орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.04.2020 року про призначення пенсії за віком та питання зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, періодів роботи, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №155950006760 від 04.05.2020 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.04.2020 року про призначення пенсії за віком та питання зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , що надає право на отримання пільгової пенсії за віком, періодів роботи, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385), сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.