Рішення № 92158563, 12.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5906/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

представника позивача: Кешкентія Д.В. (згідно ордеру),

представника відповідача Слободянюк В.О. (згідно Положення та довіреності),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу в частини притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 02.09.2019 року № 601 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» в частині пункту 22, щодо притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України, тимчасово на нього було покладено виконання обов`язків командира роти № 3 батальйону № 4 з 13.03.2019 року по 11.07.2019 року в Управлінні патрульної поліції в Одеській області ДПП, з 08 травня 2018 року. Департаментом патрульної поліції 02.09.2019 року видано наказ № 601 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», на підставі якого до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Наказом №601 зазначено, що він виданий відповідно до ст. 1, 11-13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач зазначає, що наказ не був доведений до ведення особового складу УПП в Одеській області та позивач з ним не був ознайомлений раніше. З тексту наказу Департаменту патрульної поліції від 02 вересня 2019 року № 601 «Про застосування до працівників УІІП в Одеській області ДПГІ дисциплінарних стягнень» вбачається, що позивач, будучи тимчасово виконуючим обов`язків командира роти № 3 батальйону № 4 з 13.03.2019 по 11.07.2019 в Управлінні патрульної поліції в Одеській області ДПП, вчинив дисциплінарний проступок, який виразився у відсутності належного контролю за службовою діяльністю особового складу, що призвело до порушення вимог Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року №111, вимог п.п. 2.1.2., 2.2.1, 2.2.15-посадової інструкції командира роти УПП в Одеській області ДПП, пунктів 1,2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту НПУ, абз. 1-3 п. 1 розд. II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179.

У зв`язку із вищезазначеними порушеннями законодавства, у відповідності до п. 2 ч 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Представник позивача зазначає, що обставинами, які попереджали настанню такого рішення в тексті наказу 601 - не зазначені. Але з приводу обставин проводилась службова перевірка про яку було відомо позивачу в силу адміністративно-розпорядчих функцій, але пояснень до перевірки позивач не надавав. Службова перевірка здійснювалась на підставі рапорту начальника управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП старшого лейтенанта поліції Сігарьова Є.С. від 08.07.2019, про виявлення інформації, яка опублікована в соціальній мережі Fасеbооk поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_2 , щодо порушень, які мають ознаки дисциплінарних проступків, працівниками УПП в Одеській області ДПП, з приводу того, що нібито деякі службовці роти позивача здійснювали спілкування у соціальних мережах на платформі Fасеbооk стосовно їх відносин між особистостями, по службі та у колективі ДПП в Одеській області. Тобто, стосовно тих обставин, на які позивач не впливав та не мав впливу, участі не приймав. Представник позивача зазначає, що вважає зазначене рішення відповідача щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправними, оскільки в наказі не зазначено який саме пункт Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України порушено особовим складом або позивачем. Також, не зазначено в чому конкретно зміст порушення посадової інструкції командира роти УПП в Одеській області ДПП, коли позивач був ознайомлений з посадовою інструкцією командира роти. Представник позивача вказує на те, що ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції» є імперативною нормою та не передбачає будь-якої відповідальності. Представник позивача зазначає, що відповідач не вказав, який саме пункт частини 1 статті 3 Дисциплінарного статут НПУ та які саме етичні норми порушив позивач. Натомість, ОСОБА_1 службову дисципліну не порушував, законодавства дотримувався, присяги не порушував. Професійно виконує свої обов`язки, поважає і не порушує права та свободи людини. Раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 24.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.11.2019 року.

26.11.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов з огляду на який, Департамент патрульної поліції вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Рапортом від 08.07.2019 року № 12215вн/41/2-2019 начальник управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_3 доповів начальнику Департаменту патрульної поліції полковнику ОСОБА_4 щодо виявленої публікації, опублікованої на сторінці у Fасеbооk поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 правління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_2 , щодо можливих неправомірних дій окремих працівників УПП в Одеській області ДПП. Відповідно до наказу ДПП «Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 08.07.2019 року №1166 призначено службове розслідування та доручено його проведення комісії зі складу посадових осіб Департаменту. За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування від 20.08.2019 року.

В ході службового розслідування встановлено, що в управлінні патрульної поліції в Одеській області ДПП існують випадки формального відпрацювання викликів та неналежного реагування на них. Зокрема, деякі екіпажі не відпрацьовують повідомлення, які надходять на логістичний пристрій екіпажу, на місце події не виїжджають, але в електронному рапорті зазначають, наступне: «прибули на місце події правопорушень не виявили, скарг та заяв не надходило, з заявниками зв`язатися не вдалося, двері ніхто не відчинив, тощо». Так, було встановлено порушення заступником командира роти № 1 батальйону № 4 УУП в Одеській області Міщенком Т.М., інспектором роти № 1 батальйону № 4 УПП в Одеській області Лозовським О.В., поліцейським роти № 4 батальйону № 4 Польяновим В.О., поліцейським роти № 2 батальйону № 4 ОСОБА_5 .

Представник відповідача зазначає, що вказаний факт неналежного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події нарядами управління патрульної поліції в Одеській області ДПП - свідчить про відсутність контролю з боку командира роти за своєчасним прибуттям екіпажами на місця подій, а також ужиттям необхідних заходів реагування. Відповідно до наказу ДПП №173 о/с від 12.03.2019 року на період з 12.03.2019 року по 11.07.2019 року на командира роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків командира батальйону № 4 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. 13 травня 2019 року позивач ознайомився з Посадовою інструкцією командира батальйону управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 13.12.2017 року. Представник відповідача зазначає, що роль командира батальйону за таких обставин в організації діяльності екіпажів патрульної поліції знаходиться на неналежному рівні, що призводить до низької ефективності виконання службових завдань патрульними поліцейськими. Заступаючи на патрулювання території обслуговування, функція контролю командира батальйону, як керівника, - відсутня, про що вказують описані у висновку факти.

12.12.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, з огляду на яку представник позивача зазначив, що поліцейські, вказані у висновку службового розслідування від 20.08.2019 року, не були у підпорядкуванні протягом з 13.03.2019 року по 11.07.2019 року у виконуючого обов`язки командира роти № 3 батальйону № 4 ОСОБА_1 , у зазначених осіб були інші керівники: командири роти.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року провадження у справі зупинено до 12.02.2020 року.

12.02.2020 року судом продовжено строк зупинення провадження у справі до 25.03.2020 року.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року продовжено строк зупинення провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

04.09.2020 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, суд поновив провадження у справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.09.2020 року.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд вислухав представника позивача, представника відповідача, розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 (0002752), старший лейтенант поліції, проходить службу в органах Національної поліції на посаді командира роти № 3 батальйону № 4 управління патрульної поліції в Одеській області.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 173 о/с від 12.03.2019 року «Про звільнення від тимчасового виконання обов`язків та покладання тимчасового виконання обов`язків», на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків командира батальйону № 4 управління патрульної поліції в Одеській області на період з 12 березня по 11 липня 2019 року.

Суд встановив, що 08.07.2019 року начальник управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП Є.Сігарьов звернувся із рапортом до начальника Департаменту патрульної поліції, в якому вказав що під час моніторингу соціальних мереж виявлено публікацію за посиланням:

https://www.facebook.сom/zoya.melnik.9/posts/2107622582698669, опубліковану на сторінці у Fасеbооk поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № З управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_2 , щодо можливих неправомірних дій окремих працівників УПП в Одеській області ДПП, що мають ознаки дисциплінарного проступку.

У зв`язку з вищенаведеним, начальник управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП Є.Сігарьов просив призначити службове розслідування за вказаним фактом на підставі абз. 2 ч. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС № 893 від 07.11.2018 року, ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.

Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції № 1166 від 08.07.2019 року, з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відповідно до частин 1-4 ст. 14, частин 1 та 2 ст. 15, пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, пунктів другого та третього розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року № 893, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.

20.08.2019 року начальником Департаменту патрульної поліції затверджено Висновок службового розслідування щодо причин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Одеській області ДПП.

В частині, що стосується службового розслідування відносно ОСОБА_1 , висновок містить наступні обставини.

Так, в ході службового розслідування встановлено, що заступником командира роти № 1 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Міщенко Т.М., інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Лозовським О.В., поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Польяновим В.О., поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП капралом поліції Ратушняком П.А., поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП рядовим поліції Битко Є.С., інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Пархоменко С.Ю., інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Одеській області ДПП Зінько О.В., заступником командира роти № 1 батальйону № 2 УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Горбатовою Г.Ю., інспектором взводу № 2 роти № 1 батальйону № З УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Продай В.В., поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону № З УПП в Одеській області ДПП старшим сержантом поліції Смишляєвим Є.Д., поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Дяченко О.О., поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Романенко С.О., поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону №1 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Вершковим В.Ю. допущені факти формальних відпрацювань викликів.

При перевірці окремих викликів в системі ІПНП встановлено, що екіпажі на місце виклику не прибували, що підтверджується даними GPS-треків, хоча про прибуття та виконання завдання ставилась відмітка. Таким чином, вищевказаними працівниками порушено вимоги пункту 6 розділу II та підпункту 1 пункту 2 розділу IX Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, вимог Посадових інструкцій, ст. 42 Закону України "Про запобігання корупції”, ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п.п 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзаців 1,2, 3 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179.

Приймаючи до уваги вищезазначене, має місце недостатній контроль окремими командирами за функціональними обов`язками підлеглого особового складу став наслідком порушення «Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом від 16.02.2018 року № 111 МВС, вимог п.п. 1.4, 2.1.2, 2.2.1, 2.2.2, Посадової інструкції командира батальйону УПП в Одеській області ДПП, п. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 1, ст.2, ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, ст. 42 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 1, 2, 3 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а саме командиром батальйону № 1 УПП в Одеській області ДПП майором поліції Пашко В.В., командиром батальйону № З УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції Равель Д.В., командиром роти № 3 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП (тимчасово покладено виконання обов`язків командира батальйону № 4 з 13.03.20019 по 11.07.2019 наказом ДПП від 12.03.2019 № 173) старшим лейтенантом поліції Митькиним І.Ю., поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 2 УПП в Одеській області ДПП (на якого тимчасово покладено виконання обов`язків командира батальйону № 2 УПП в Одеській області ДПП з 22.05.2019 по 21.09.2019 наказом ДПП від 22.05.2019 року № 346) сержантом поліції Брославським Р.А.

Відповідно до пункту 24 заключної частини Висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія вважала за необхідне за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відсутності належного контролю за службовою діяльністю особового складу, що призвело до порушення у службовій діяльності в частині неналежного реагування на правопорушення або події, а саме порушення вимог Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 16 лютого 2018 року № 111, , порушення вимог п.п. 2.2.1., 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5. Посадової інструкції командира батальйону УПП в Одеській області, п. 1,2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 42 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до командира роти № 3 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП (тимчасово покладено виконання обов`язків командира батальйону № 4 з 13.03.20019 по 11.07.2019 наказом ДПП від 12.03.2019 № 173) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

На підставі Висновку службового розслідування, 02.09.2019 року начальником Департаменту патрульної поліції прийнято Наказ № 601 «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень», пунктом 22 якого до командира роти № 3 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП (тимчасово покладено виконання обов`язків командира батальйону № 4 з 13.03.20019 по 11.07.2019 наказом ДПП від 12.03.2019 № 173) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

З вказаним наказом позивач ознайомлений 23.09.2019 року, про що свідчить вчинений ним особисто запис про ознайомлення з наказом, скріплений підписом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України “Про Національну поліцію”.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі – Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Приписами ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;

4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;

5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.

Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону України “Про Національну поліцію”, поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах встановлює Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111.

Наряди поліції з метою отримання завдань для реагування на повідомлення про правопорушення або події забезпечуються планшетними пристроями з програмним забезпеченням системи ІПНП (п.3 Р.2 Інструкції).

Пунктом шостим Розділу 2 передбачено, що поліцейський незалежно від місцеперебування після отримання доручення диспетчера або оперативного чергового щодо реагування на правопорушення або подію зобов`язаний негайно здійснити всі необхідні заходи щодо безумовного виконання такого доручення.

Відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5 Посадової інструкції командира батальйону УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 6086 від 13.12.2017 року, командир батальйону:

Здійснює координацію роботи батальйону;

Здійснює безпосереднє керівництво особовим складом батальйону, задіяним для патрулювання визначеної території з метою забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, безпеки дорожнього руху;

Проводить роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобігає надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед поліцейських патрульної поліції, своєчасно виявляє й усуває їх причини;аналізує стан службової дисципліни й об`єктивно доповідає про це начальнику Управління;

Здійснює контроль за виконанням посадових обов`язків працівниками батальйону;

У межах компетенції організовує та контролює виконання працівниками батальйону Конституції України та законів України, акті Президента України, акті Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, актів керівника Національної поліції, наказів і доручень Міністра внутрішніх справ України, наказів і доручень керівництва Департаменту.

Підпунктами 4.1.1 та 4.1.4 Інструкції передбачено, що командир батальйону несе відповідальність за:

Неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків;

Неналежний контроль за виконанням посадових обов`язків підлеглого особового складу та за скоєні ними правопорушення.

ОСОБА_1 ознайомлений з Посадовою інструкцією командира батальйону УПП в Одеській області ДПП та отримав її копію 13.05.2019 року.

Суд встановив, що з огляду на висновок службового розслідування, комісією було встановлено, що заступником командира роти № 1 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенант поліції ОСОБА_6 та інспектором взводу № 1 роти №1 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Лозовським О.В. було допущено формальне відпрацювання виклику 18.05.2019 року, зокрема: в електронному рапорті зазначені працівники проставили відмітку про прибуття на місце події, тоді як при перевірці зазначеного виклику в системі ІПНП встановлено, що екіпаж на місце виклику не прибув, що підтверджується даними GPS-треків та поясненнями вказаних працівників під час службового розслідування. Також, поліцейський взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП капрал поліції Польянов В.О., поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП капрал поліції Ратушняк П.А. при відпрацюванні виклику 03.06.2019 року проставили в електронному рапорті відмітку про прибуття на місце події, тоді як при перевірці зазначеного виклику в системі ІПНП встановлено, що екіпаж на місце виклику не прибув, що підтверджується даними GPS-треків та поясненнями ОСОБА_5 під час службового розслідування.

Суд встановив, що у період з 12 березня по 11 липня 2019 року, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 173 о/с від 12.03.2019 року, ОСОБА_1 виконував обов`язки командира батальйону № 4 управління патрульної поліції в Одеській області.

Тобто, ОСОБА_1 у період з 12.03.2019 року по 11.07.2019 року виконував обв`язки не командира роти № 3 батальйону № 4, а командира батальйону № 4 та, з урахуванням ст. 2 Дисциплінарного статуту, був прямим керівником для всіх патрульних поліцейських батальйону № 4, у тому числі й для заступника командира роти № 1 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , інспектора взводу № 1 роти №1 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП лейтенанта поліції Лозовського О.В., поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП капрала поліції Польянова В.О., поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 4 УПП в Одеській області ДПП капрала поліції ОСОБА_5 .

Згідно з вимогами Посадової інструкції командира батальйону УПП в Одеській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції № 6086 від 13.12.2017 року, позивач повинен був проводити роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобігати правопорушенням серед поліцейських патрульної поліції, своєчасно виявляти й усувати їх причини; здійснювати контроль за виконанням посадових обов`язків працівниками батальйону; у межах компетенції організовувати та контролювати виконання працівниками батальйону, у тому числі, наказів і доручень Міністра внутрішніх справ України.

Суд зазначає, що надані ОСОБА_1 під час службового розслідування пояснення, що наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. с. 114-116) не містять відомостей щодо фактів, які б спростовували висновки комісії за результатами службового розслідування.

Ані під час розгляду справи, ані під час службового розслідування позивач не надав доказів на підтвердження вчинення ним дій з метою усунення порушення зазначеними вище працівниками вимог Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 року №111.

Належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.

Вирішуючи спір, суд враховує, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності став висновок службового розслідування.

При цьому, будь-яких порушень з богу Департаменту патрульної поліції під час проведення службового розслідування та прийнятті спірного наказу, під час розгляду справи судом виявлено не було.

Доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги щодо не ознайомлення позивача з наказом про притягнення до відповідальності, ненадання позивачем пояснень під час службового розслідування, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу в частини притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Департамент патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ: 00034074, адреса: вул. Федора Ернста, будинок. 3, м. Київ, 03048)

Повний текст рішення складений та підписаний судом 12 жовтня 2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.