Рішення № 92158444, 12.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2020 р. № 400/2128/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта", вул. Гречишникова, 52-В, м.Миколаїв,54003

до відповідача:Офісу великих платників податків ДПС, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м.Київ 119,04119

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2020 р. № 0001885313,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КВОРУМ-НАФТА" (далі – позивач ) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду міста Миколаєва з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23.03.2020 № 0001885313 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 740138,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами фактичної перевірки контролюючим органом було складено акт від 27.02.2020, яким зафіксовано порушення порядку оприбуткування газу скрапленого на суму 370 069,00 грн. Даний висновок перевіряючими зроблено внаслідок наявності розбіжностей між даними бухгалтерського обліку товарних запасів та Додатку 11 до податкової звітності з акцизного податку на АЗС ТОВ "КВОРУМ-НАФТА". Зазначив, що співставлення інформації з вказаних джерел є неприпустимим, оскільки вона не може бути співставною через різні підходи при визначенні термінів відображення об`єктів обліку. Позивач вважає, що висновки, які містяться в акті перевірки протирічять встановленим законодавством нормативно-правовими актами нормам і правилам ведення бухгалтерського і податкового обліку, а прийняте податкове повідомлення- рішення відповідача від 23.03.2020 року підлягає скасуванню.Також зазначив, що відповідач не мав законих підстав для проведення фактичної перевірки, відсутні підстави для проведення перевірки, в наказі зазначена підстава для проведення перевірки п.80.2.4 ПКУ, не зазначено належне правове обгрунтування дій суб`єкта владних повноважень, з таких підстав просив позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, зазначив, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами ті іншими нормативними актами України, податкове повідомлення - рішення №0001885313 від 23.03.2020 року винесено правомірно, тому підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою суду від 10.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №400/2128/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

30.06.2020 до суду від представника відповідача Івасишиної Е.П. надійшов відзив на позовну заяву, а також заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.07.2020 задоволено клопотання Офісу великих платників податків ДПС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та призначено справу до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухав пояснення сторін, суд дійшов наступного.

17.02.2020 об 12:30 год посадовими особами Офісу великих платників податків ДПС було проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС ТОВ “КВОРУМ-НАФТА”, що розташована за адресою: м.Миколаїв, пр-т.Жовтневий, буд.236/Б за результатами якої складено акт від 27.02.2020 № 0004/28/10/53/13/329380047.

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ “КВОРУМ-НАФТА” порядку оприбуткування газу скрапленого передбаченого Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально – побутового споживання та автомобільного транспорту , затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002р. №332, пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями);

Не погодившись з висновками акта перевірки позивач звернувся до контролюючого органу з відповідною скаргою від 03.04.2020 року.

27.05.2020 ДПС прийнято рішення №17243/6/99-00-08-05-06-06, яким у задоволенні скарги товариству відмовлено, відповідач повідомив, що встановлені перевіркою порушення, відображені в висновку акта перевірки від 27.02.2020 №0004/28/10/53/13/329380047 є правомірними, а заперечення ТОВ “КВОРУМ-НАФТА” по даних порушеннях - є необґрунтованими.

У зв`язку з виявленими порушеннями, 23.03.2020 Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001885313, яким до ТОВ “КВОРУМ-НАФТА” застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 740138,00 грн

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Щодо доводів позивача про відсутність підстав для проведення перевірки.

Функції контролюючих органів чітко визначені в статті 19-1 Податкового кодексу України, які зокрема визначають здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

За правилами підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшою переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки контролюючим органом регламентовано правовими нормами встановленими статтею 80 Податкового кодексу України.

На підставі пункту 80.2 статті 80 ПК України, встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4

пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України (підпункт 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Отже, саме наявність та існування хоча б однієї з вищевказаних обставин, передбачених положеннями Податкового кодексу України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки.

Водночас доводи позивача про те, що зазначена в оскаржуваному наказі підстава до проведення фактичної перевірки (здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів,свідоцтв, у тому числі свідоцтв про виробництво та обіг підакцизних товарів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ) не передбачена статтею 80 Податкового кодексу України, що прямо вказує на відсутність у контролюючого органу правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки, а також свідчить про незаконність такого наказу контролюючого органу, є передчасним та є наслідком помилкового тлумачення відповідних приписів Податкового кодексу України.

Так, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

Судом встановлено, що спірний наказ Офісу великих платників податків ДПС № 202 від 11.02.2020 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» (код ЄДРПОУ 32938047) відповідає вимогам, що передбачені до їх змісту підпункту 81.1 статті 81 ПК України, а саме останній містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки - здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв; підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, зокрема підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України. Також вказаний наказ містить підпис в.о. заступника начальника ДПС та скріплений печаткою контролюючого органу.

Отже, суд дійшов висновку, що контролюючий орган мав право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій

(відповідно до положень статті 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та рішення керівника контролюючого органу, а наказ №202 від 11.02.2020 є законним, оскільки контролюючий орган діяв у межах передбачених законодавством підстав.

Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17, № судового рішення в ЄДРСРУ 72867069 та постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, № судового рішення в ЄДРСРУ 88832454.

Щодо доводів позивача по суті порушень, викладених в акті перевірки.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/ або за місцем їх реалізації на загальну суму 370 069 грн(надлишок скрапленого газу на

суму 370 069 грн ).

Перевірка проведена в присутності начальника АЗС ТОВ «КВОРУМ-НАФТА» ОСОБА_1 , який був ознайомлений з актом перевірки, але відмовився від його підпису, про що складений акт відмови.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 Закону України від 06.07.1995 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 20 Закон N 265/95-ВР передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 N 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за N 805/15496 (далі - Інструкція).

Суд зазначає в пункті 3 акту перевірки вказано, що підприємством надані пояснення про порядок бухгалтерського обліку ТМЦ, наказ з цього питання, аналітичні регістри бухгалтерського обліку запасів в розрізі АЗС. Крім того, підприємством враховуються та

дотримуються галузеві вимоги стосовно обліку товарних нафтопродуктів, встановлені Інструкцією N 281/171/578/155 від 20.05.2008 Міністерства палива та енергетики України.

В ході перевірки проведено порівняльний аналіз інформації щодо залишків, надходження та реалізації паливно – мастильних матеріалів иа АЗС ТОВ «Кворум Нафта» , які зазначені в Додатку1 до декларації акцизного податку та фактичні залишки, надходження та реалізацію палівно – мастильних матеріалів на АЗС відповідно до журналу обліку нафтопродуктів форми №13-НП та журналу обліку надходження газу на АГЗС та звітів про рух пального на АЗС, які були надані в ході перевірки. Перевіряючими за результатами порівняльного аналізу встановлено, що обсяги газу скрапленого отриманого на АЗС згідно Додатку1 не співпадають з обсягами отриманого (оприбуткованого) газу скрапленого, згідно Журналу №2 та Звітів, та зроблено висновок про встановлення надлишку газу скрапленого, який неоприбутковано за місцем реалізації на АЗС.

Як пояснено в судовому засіданні представником відповідача висновок про неоприбуткування надлишку газу було зроблено також на підставі аналізу змінних звітів ф.17-НП, встановлено, що на підприємстві не здійснюється достовірний облік робочого часу працівників АЗС, які фактично мають при цьому здійснювати певні робочі операції.

Підпунктами 4.2.5.4-4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що для дистанційного керування паливно-роздавальними колонками мають використовуватись технічні засоби, що належать до складу спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів, унесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп`ютерних систем України для сфери застосування на АЗС. Зазначені засоби мають відповідати технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для сфери застосування на АЗС та забезпечувати реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпуску нафтопродуктів.

Місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з використанням РРО.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за той самий проміжок часу.

Виходячи з положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Аналіз наведених вище положень законодавства дозволяє дійти висновку, що єдиним можливим способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою, зокрема, № 17-НП, наданих РРО, з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Судом встановлено, що контролюючим органом при здійсненні фактичної перевірки господарської одиниці ТОВ "Кворум –Нафта»" не було проведено жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків нафтопродуктів на вказаній АЗС, як і не було виявлено жодних відхилень у кількості наявних на АЗС нафтопродуктів від даних обліку позивача.

При цьому, судом враховано, що позивач у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує РРО, який повністю відповідає вимогам статті 12 Закону №265/95-ВР.

Стан ведення бухгалтерського обліку та матеріали перевірки підтверджують наявність обліку запасів на підприємстві та відсутність з його боку порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР. Не може свідчити про порушення порядку оприбуткування газу

скрапленого на суму 370 069,00 грн., наявність розбіжностей між даними бухгалтерського обліку товарних запасів та Додатку1 до податкової звітності з акцизного податку.

Співставлення інформації з вказаних джерел може бути неточною, оскільки вона не може бути співставною через різні підходи при визначенні термінів відображення об`єктів обліку:

- бухгалтерський облік запасів здійснюється в кількісному та сумовому виражені з відображенням події на дату здійснення операції на підставі первинних документів, даних інвентаризації, тощо;

- облік/адміністрування акцизного податку (Додаток1до декларації) здійснюється на підставі інформації про фактичне переміщення, надходження/вибуття обсягів ПММ, зазначеній в акцизних накладних, зареєстрованих у звітному місяці з додержанням порядку, передбаченого Податковим кодексом в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

Вищенаведені відмінності підтверджуються нормами Податкового кодексу України та нормативно-правових актів, виданих на його виконання .

Так, у відповідності до пунктів 231.1. та 231.5. статті 231 Податкового кодексу при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно пункту 231.3. статті 231 Податкового кодексу України платник податку у разі реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу або в тару споживача за готівку кінцевому споживачеві, розрахунки за які проводяться через реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій, платник має право самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних на такі операції (зведені або за щоденними підсумками операцій).

Реєстрація в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, здійснюється відповідно п.231.6. ст.231 Податкового кодексу не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Вказані положення Податкового кодексу покладені в основу Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, а саме:

у декларації акцизного податку (далі - Декларація) відображаються акцизні накладні/розрахунки коригування, які зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) того звітного періоду, за який подається Декларація, в тому числі ті, що складені у двох примірниках - у разі реєстрації в ЄРАН другого примірника того звітного періоду, за який подається Декларація. Тотожні роз`яснення правил заповнення Додатку 11 до Декларації розміщено на офіційному сайті ДПС України у Загальнодоступному інформаційно-довідниковому ресурсі (категорія 114.15).

Зазначені вище правила заповнення декларації акцизного податку та Додатку до неї (виключно на підставі акцизних накладних, зареєстрованих на протязі п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання в Єдиному реєстрі акцизних накладних) призводять до відображення в них інформації про реалізацію пального, фактично здійснену в різних податкових періодах та ні за жодних обставин не можуть відповідати даним бухгалтерського обліку стосовно обсягів реалізації за звітний період і залишків на його початок/кінець.

Таким чином суд приходить до висновку що обставини викладені в акті перевірки щодо наявності надлишків газу скрапленого за цінами реалізації, який не оприбутковано за

місцем їх реалізації на АЗС за період з жовтня2019 по січень 2020р на суму 370 069,00 грн є безпідставними.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 740 138,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23.03.2020 №0001885313 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів свою позицію.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (вул. Гречишникова, 52-В, м.Миколаїв, 54003 код ЄДРПОУ 32938047) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м.Київ 119, 04119 код ЄДРПОУ 43141471) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 23.03.2020 №0001885313.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м.Київ 119, 04119 код ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (вул. Гречишникова, 52-В, м.Миколаїв, 54003 код ЄДРПОУ 32938047) судові витрати в розмірі 11 102,07 грн (одинадцять тисяч сто дві гривні сім копійок) сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №14421 від 02.06.2020р

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга