Окрема ухвала № 92158118, 13.10.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

13 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3370/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження (без виклику сторін) справу за позовом адвоката Красноруцького Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Красноруцький Олександр Миколайович (далі- представник) із позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Марківське ОУПФУ) в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області № 24 від 13.08.2020 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п.2 частини 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05 грудня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 03.03.2001 по 29.12.2011 - майстром ділянки навантаження в ДП ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» ДХК «Свердловантрацит», яке на підставі Наказу Міністерства палива і енергетики № 117 від 07.03.2003 було реорганізоване у ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» та з 30.12.2011 по 21.03.2017 - майстром ділянки навантаження, майстром на ділянці допоміжного виробництва в ВП ГЗФ «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», який на підставі Наказу ТОВ ДТЕК Свердловантрацит» № 405 від 21.12.2012 був об`єднаний у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

Під час розгляду справи судом встановлено, що 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 зверталась до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 25 від 11.12.2019 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язати відповідача призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05 грудня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 03.03.2001 по 29.12.2011 майстром ділянки навантаження в ДП ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» ДХК «Свердловантрацит», яке на підставі наказу Міністерства палива і енергетики № 117 від 07.03.2003 було реорганізоване у ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит», та з 30.12.2011 по 21.03.2017 майстром ділянки навантаження, майстром на ділянці допоміжного виробництва в ВП ГЗФ «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», який на підставі наказу ТОВ ДТЕК Свердловантрацит» № 405 від 21.12.2012 був об`єднаний у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 360/1516/20 позов ОСОБА_1 до Марківського ОУПФУ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

визнано протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 11 грудня 2019 року № 25 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2;

забов`язано Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 грудня 2019 року, зареєстровану за № 1970, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 14-19).

При прийнятті вказаного рішення суд зауважив, що в рішенні від 11.12.2019 № 25 зазначено, що відповідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 30 років 4 місяці 15 днів, з них стаж на пільгових умовах за списком № 2 згідно відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування складає 07 років 3 місяці 1 день. Згідно з записами в трудовій книжці з березня 2001 року по березень 2017 року ОСОБА_1 працювала майстром дільниці на Груповій збагачувальній фабриці “Центроспілка”. Згідно Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 Професія «майстер, старший майстер» відноситься до розділу II п. 2б списку № 2. За результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за віком список № 2. Але за даними СПОВ за 2002-2004 роки підприємство вносить відомості по спецстажу списком № 1. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма (ОК 5) згідно сплати страхових внесків. Пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5). Виходячи з цього, вищезазначеного пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказане рішення не містить зазначення періодів роботи позивачки, які не включено до пільгового стажу за списком № 2, конкретних підстав для невключення таких періодів, не зазначено, які саме первинні документи не надано позивачкою, що свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачеві неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.

Також суд зазначив, що оскільки пунктом другим частини другої статті 114 Закону № 1058 прямо визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, трудова книжка позивачки містить всі необхідні відомості, що визначають право позивачки на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками або відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (довідками про застраховану особу ОК-5) є зайвим.

Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5), суд не бере до уваги, оскільки зайнятість позивачки повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спірні періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивачки.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 12.08.2020.

Спірним питанням при вирішенні справи № 360/1516/20 було наявність у позивачки права на призначення пенсії на пільгових умовах згідно із пунктом другим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», стосовно якого судом було надано правову оцінку.

За таких обставин рішенням суду від 12.05.2020 у справі № 360/1516/20 зобов`язано Марківське ОУПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 грудня 2019 року, зареєстровану за № 1970, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, тобто зарахувавши до пільгового стажу позивачки спірні періоди роботи, а саме: з 03.03.2001 по 29.12.2011 - майстром ділянки навантаження в ДП ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» ДХК «Свердловантрацит», яке на підставі Наказу Міністерства палива і енергетики № 117 від 07.03.2003 було реорганізоване у ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» та з 30.12.2011 по 21.03.2017 - майстром ділянки навантаження, майстром на ділянці допоміжного виробництва в ВП ГЗФ «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», який на підставі Наказу ТОВ ДТЕК Свердловантрацит» № 405 від 21.12.2012 був об`єднаний у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».

Проте, рішенням Марківського ОУПФУ від 13.08.2020 № 24 позивачці повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом другим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без зарахуванням до пільгового стажу позивачки спірних періодів роботи, що стало предметом позову у даній справі № 360/3370/20.

Таким чином, відповідачем при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 05.12.2019 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом другим частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та при винесенні оскаржуваного рішення за результатами розгляду зазначеної заяви, не було враховано правову оцінку підстав для зарахування до пільгового стажу роботи спірний період, надану Луганським окружним адміністративним судом у рішенні від 12.05.2020 по справі № 360/1516/20.

На переконання суду, вказані дії відповідача, грубо порушують приписи Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, не виконавши вимоги рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем було грубо порушено вимоги Конституції України та інших законів України, та в свою чергу, на думку суду, такі дії відповідача підривають авторитет держави як правової.

Відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також наголошує, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Пічкур проти України, яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про постановлення окремої ухвали у справі № 360/3370/20 та направлення її Головному управлінню Пенсійного фонду України у Луганській області для розгляду питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, що сприяли порушенню та неналежному виконанню рішення суду від 12.05.2020 у справі № 360/1516/20, яке набрало законної сили.

Керуючись статтями 241, 242, 248, 249, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на вказані порушення закону з метою недопущення їх в подальшому.

Направити окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, будинок 9) для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області строк для наданні відповіді про вжиті заходи протягом 30 днів з дня отримання окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова