
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
13 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3370/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження (без виклику сторін) справу за позовом адвоката Красноруцького Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
09 вересня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Красноруцький Олександр Миколайович (далі- представник) із позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ) до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Марківське ОУПФУ) в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області № 24 від 13.08.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 05 грудня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 03.03.2001 по 29.12.2011 - майстром ділянки навантаження в ДП ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» ДХК «Свердловантрацит», яке на підставі Наказу Міністерства палива і енергетики № 117 від 07.03.2003 було реорганізоване у ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» та з 30.12.2011 по 21.03.2017 - майстром ділянки навантаження, майстром на ділянці допоміжного виробництва в ВП ГЗФ «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», який на підставі Наказу ТОВ ДТЕК Свердловантрацит» № 405 від 21.12.2012 був об`єднаний у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».
Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивачки зазначив, що періоди трудової діяльності ОСОБА_1 підтверджуються її трудовою книжкою, зазначені записи виконані належним чином належними посадовими особами, засвідчені їх підписами та скріплені печатками відповідних підприємств.
Робота, яку виконувала позивачка (майстер ділянки навантаження - з 03.03.2001 по 24.03.2013 та майстер на ділянці допоміжного виробництва - з 25.03.2013 р. по 21.03.2017) включена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ від 16.01.2003 № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
05.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Марківського об`єднаного управління ПФУ Луганської області № 25 від 11.12.2019 їй було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, що змусило позивачку звернутись до суду для захисту своїх прав.
Так, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позов ОСОБА_1 до Марківського ОУПФУ задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Марківського об`єднаного управління ПФУ Луганської області від 11 грудня 2019 року №25 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2019.
Рішення набрало законної сили 12.08.2020.
20.08.2020 представник позивачки отримав листа від Марківського об`єднаного управління ПФУ Луганської області за № 1238-31-8/2071 від 20.08.2020, яким повідомлено про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 № 1970 від 05.12.2019 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та винесення рішення № 24 від 13.08.2020 про відмову через відсутність необхідного пільгового стажу роботу з долученням копії цього рішення. На думку представника позивачки, рішення відповідача № 24 від 13.08.2020 прийняте без урахування правової оцінки, наданої у рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 по справі № 360/1516/20 та дублює прийняте попереднє рішення № 25 від 11.12.2019. Підстави відмови у призначенні пенсії, викладені у рішенні № 24 від 13.08.2020 є ідентичними з вказаними підставами, викладеними у рішенні № 25 від 11.12.2019.
Представник позивачки вважає повторну відмову відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 45-46).
Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позовних вимог не визнало, про що 25.09.2020 надало відзив на позовну заяву (а.с. 53-59), в якому зазначено наступне.
Відповідно наданих документів загальний стаж роботи позивачки з урахуванням періодів навчання складає 22 роки 06 місяців 26 днів, з них стаж підземної роботи на пільгових умовах згідно відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування складає 04 роки 00 місяців 00 днів.
Основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, організації (п.9 «Порядку проведення атестації робочих міс за умовами праці», затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 №442).
Підприємства та організації повинні надсилати до органів Пенсійного фонду, за місцем знаходження підприємства, організації один примірник наказу або в кожному конкретному випадку надавати органам пенсійного фон, України витяг із наказу по підприємству, організації.
Згідно із частинами 1,2,3 статті 9 Закону України «Про забезпечення про свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або осо створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України Луганській області № 3226\02-02\1 від 28.03.2017, будь-які документи для призначення (перерахунку) пенсій (довідки, що підтверджують стаж робот довідки, які уточнюють пільговий характер роботи за Списком №1 та № 2, довідки про заробітну плату, завірені первинні документи тощо), видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які перереєстровані на контрольованій території, до роботи не застосовувати.
Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу пенсійного фонду України (форма ОК 5) згідно сплати страхових внесків, пільговий стаж обчислюється згідно відомостей по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5).
Отже, пільговий стаж заявнику зараховано виключно за відомостями і спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5). Виходячи з цього, вищезазначеного пільгового стажу не достатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Тому, вирішено відмовити позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи. Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, позивачка набуде права на пенсію за віком в 60 років.
Враховуючи викладене, з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та практику Верховного Суду, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с. 6-7, 8).
Позивачка має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 05.12.2019 № 925-5000241744, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 9).
05 грудня 2019 року позивачка звернулась до Марківського ОУПФУ із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне строахування» (а.с. 80).
Згідно з протоколом призначення пенсії від 11.12.2019 страховий стаж позивачки складає – 30 років 4 місяці 15 днів, з яких: страховий стаж до 01.01.2004 – 18 років 0 місяців 15 днів, страховий стаж після 01.01.2004 – 12 років 4 місяці 0 днів, робота за списком № 2 – 7 років 3 місяці 1 день (а.с. 72-75).
Рішенням відповідача від 11.12.2019 № 25 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (а.с. 70-71). В обґрунтування рішення від 11.12.2019 № 25 відповідач послався на те, що відповідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 30 років 4 місяці 15 днів, з них стаж на пільгових умовах за списком № 2 згідно відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування складає 07 років 3 місяці 1 день. Згідно записам в трудовій книжці з березня 2001 року по березень 2017 року ОСОБА_1 працювала майстром дільниці на Груповій збагачувальній фабриці “Центроспілка”. Згідно Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 Професія «майстер, старший майстер» відноситься до розділу II п. 2б списку № 2. За результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за віком список № 2. Але за даними СПОВ за 2002-2004 роки підприємство вносить відомості по спецстажу списком № 1. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма (ОК 5) згідно сплати страхових внесків. Пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5). Виходячи з цього, вищезазначеного пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 360/1516/20 позов ОСОБА_1 до Марківського ОУПФУ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 11 грудня 2019 року № 25 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2;
зобов`язано Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 грудня 2019 року, зареєстровану за № 1970, про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 14-19).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що період з 03.03.2001 по 21.03.2017 позивачка працювала на ГЗФ «Центроспілка» (ДВАТ ГЗФ «Центроспілка», ДХК «Свердловантрацит», ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит»), в ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП ДХФ «Центрсоюз» (ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит») на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2. Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Суд у рішенні зазначив, що оскільки пунктом другим частини другої статті 114 Закону № 1058 прямо визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, трудова книжка позивачки містить всі необхідні відомості, що визначають право позивачки на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками або відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (довідками про застраховану особу ОК-5) є зайвим. Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5), суд не прийняв до уваги, оскільки зайнятість позивачки повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці. За таких обставин суд дійшов висновку, що вказані періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивачки.
Рішенням Марківського ОУПФУ від 13.08.2020 № 24 позивачці повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недостатністю пільгового стажу(а.с. 23).
В обґрунтування вказаного рішення зазначено наступне. Відповідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 30 років 4 місяці 15 днів, з них стаж на пільгових умовах за списком № 2 згідно відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування складає 07 років 3 місяці 1 день. Згідно записам в трудовій книжці з березня 2001 року по березень 2017 року ОСОБА_1 працювала майстром дільниці на Груповій збагачувальній фабриці “Центроспілка”. Згідно Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 Професія «майстер, старший майстер» відноситься до розділу II п. 2б списку № 2. За результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за віком список № 2. Але за даними СПОВ за 2002-2004 роки підприємство вносить відомості по спецстажу списком № 1. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма (ОК 5) згідно сплати страхових внесків. Пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5). Виходячи з цього, вищезазначеного пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказане рішення надіслано представнику позивачки із супровідним листом від 20.08.2020 № 1238-31-8/2071 (а.с.22).
Також в матеріалах справи наявна копія рішення Марківського ОУПФУ № 22 від 18.06.2020, яким з підстав, аналогічних, викладених у вищезазначених рішеннях, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Серед іншого також зазначено, що згідно постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 професія «майстер, старший майстер» відноситься до розділу ІІ п. 2б списку № 2. За результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за віком за списком № 2. Але по даним СПОВ за 2002-2004 роки підприємство вносить відомості по спеціальному стажу за списком № 1. З квітня 2012 року по березень 2017 року відомості по спеціальному стажу відсутні. Вказані періоди роботи не зараховані до пільгового стажу, так як пільговий стаж обчислюється згідно відомостей по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (ОК 5). Виходячи з вищевикладеного, зроблено висновок, що пільгового стажу недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 68-69).
В матеріалах пенсійної справи відсутні докази відправлення вказаного рішення позивачці або її представнику.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637), Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі – Порядок № 383), Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, або трудова книжка відсутня, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
При цьому згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Позивачка звернулася з заявою про призначення пенсії за списком № 2.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
Відповідно до пункту другого частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, зокрема, 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року.
Аналогічні положення містяться в пункті «б» статті 13 Закону № 1788.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 360/1516/20 встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 03.07.1987 останню, зокрема:
08.09.1993 прийнято на ГЗФ «Центроспілка» вихователем в д/ясла «Орля»;
11.04.1994 переведено гірником на ділянку навантаження;
24.10.1996 внесено запис про те, що ГЗФ «Центроспілка» перетворена в ДВАТ;
10.12.1996 внесено запис про те, що ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» увійшло до складу ДХК «Свердловантрацит», в якості ДП;
12.07.1999 переведено прийомоздавачем вантажу та багажу;
03.03.2001 переведено майстром ділянки навантаження;
внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком (список № 2);
19.05.2003 внесено запис про те, що ДП ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» реорганізована у відокремлений підрозділ ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит»;
внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовам праці підтверджено право на пенсію за віком (список № 2);
внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовам праці підтверджено право на пенсію за віком (список № 2);
29.12.2011 звільнено за переводом п. 5 ст. 36 КЗпП України до ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП ГЗФ «Центрспілка;
30.12.2011 прийнято по переводу до ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП ДХФ «Центрсоюз» з ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» майстром ділянки «Навантаження»;
внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовам праці підтверджено право на пенсію за віком (список № 2);
внесено запис про те, що ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна», ВП «Шахта « Центроспілка», ВП «Шахта Харківська» та ВП ГЗФ «Центроспілка» об`єднані у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» (наказ № 405 від 21.12.2012);
внесено запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право переходу на пенсію на пільгових умовах за списком № 2, наказ № 12 від 06.04.2013;
внесено запис про те, що роботу продовжує на ділянці допоміжного виробництва;
внесено запис про те, що роботу продовжено у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», наказ № 29/к від 25.03.2013;
внесено запис про те, що робоче місце атестоване з пільгових умов праці, підтверджено право на пільгове забезпечення відповідно до списку № 2, наказ № 12-к від 06.04.2013;
21.03.2017 звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (а.с. 12-13).
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Зазначені вище норми права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, або трудова книжка відсутня, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Вищевказаний Порядок № 637 поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
До матеріалів справи, позивачкою було надано також копії наказів та архівних довідок, які засвідчені печаткою підприємства так званої «Луганской народной республики» (а.с. 24-41).
У відзиві позивач зазначає, відповідно до рекомендації Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 28.03.2017 № 3226/02-02/, будь-які документи надані для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії, видані підприємствами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, які не перереєстровані на контрольованій території до роботи не застосовуються.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Також суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави знаходження підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд також зазначає, що чинним законодавством України не встановлено прямої заборони на використання документів, виданих підприємствами, які тепер перебувають на тимчасово неконтрольованій території України. Крім того, положенням частини 3 статті 44 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить в залежність особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу і призначення пенсії.
Посилання відповідача на те, що підприємства, які видали позивачу довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії позивачу, розміщені на тимчасово окупованій території України, суд не приймає, оскільки відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на пенсійне забезпечення.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду по справі № 175/4336/16-а від 28 серпня 2018 року та по справі № 172/718/17 від 27 лютого 2018 року.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачка набула трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий трудовий стаж роботи.
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні пенсії, орган, що призначає пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви незарахування до пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідачем на підтвердження обґрунтування свого рішення не було надано суду дані СПОВ за 2002-2004 роки щодо внесення підприємством відомостей по спецстажу за списком № 1.
Суд наголошує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів трудової книжки позивачки в період з 03.03.2001 по 21.03.2017 ОСОБА_1 працювала на ГЗФ «Центроспілка» (ДВАТ ГЗФ «Центроспілка», ДХК «Свердловантрацит», ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит»), в ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП ДХФ «Центрсоюз» (ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит») майстром ділянки «Навантаження». У трудовій книжці позивачки наявні відповідні записи про результати атестації робочого місця за умовами праці з посиланням на відповідні накази.
Посади "майстер", "старший майстер" відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, судом встановлено, що у період з 03.03.2001 по 21.03.2017 позивачка працювала на ГЗФ «Центроспілка» (ДВАТ ГЗФ «Центроспілка», ДХК «Свердловантрацит», ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит»), в ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» ВП ДХФ «Центрсоюз» (ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит») на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2.
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Суд зазначає, оскільки пунктом другим частини другої статті 114 Закону № 1058 прямо визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, трудова книжка позивачки містить всі необхідні відомості, що визначають право позивачки на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками або відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (довідками про застраховану особу ОК-5) є зайвим.
Таким чином, посилання відповідача на ту обставину, що пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5), суд не бере до уваги, оскільки зайнятість позивачки повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників у спірний період підтверджується записами в трудовій книжці.
В рішенні суду від 12.05.2020 у справі № 360/1516/20 суд зауважив, що в рішенні від 11.12.2019 № 25 зазначено, що відповідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 30 років 4 місяці 15 днів, з них стаж на пільгових умовах за списком № 2 згідно відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування складає 07 років 3 місяці 1 день. Згідно з записами в трудовій книжці з березня 2001 року по березень 2017 року ОСОБА_1 працювала майстром дільниці на Груповій збагачувальній фабриці “Центроспілка”. Згідно Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 Професія «майстер, старший майстер» відноситься до розділу II п. 2б списку № 2. За результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за віком список № 2. Але за даними СПОВ за 2002-2004 роки підприємство вносить відомості по спецстажу списком № 1. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма (ОК 5) згідно сплати страхових внесків. Пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5).
Суд також зауважив, що вказане рішення не містить зазначення періодів роботи позивачки, які не включено до пільгового стажу за списком № 2, конкретних підстав для невключення таких періодів, не зазначено, які саме первинні документи не надано позивачем, що свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України, і недотримання яких є підставою для скасування такого рішення, оскільки позивачеві неможливо з тексту такого рішення визначити, які саме періоди роботи не включено до пільгового стажу.
Разом з тим, своїм рішенням від 13.08.2020 № 24 відмовляючи у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач зазначає, що відповідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 30 років 4 місяці 15 днів, з них стаж на пільгових умовах за списком № 2 згідно відомостей по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування складає 07 років 3 місяці 1 день. Згідно з записами в трудовій книжці з березня 2001 року по березень 2017 року ОСОБА_1 працювала майстром дільниці на Груповій збагачувальній фабриці “Центроспілка”. Згідно Постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 Професія «майстер, старший майстер» відноситься до розділу II п. 2б списку № 2. За результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за віком список № 2. Але за даними СПОВ за 2002-2004 роки підприємство вносить відомості по спецстажу списком № 1. Загальний стаж роботи визначається за записами трудової книжки або за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма (ОК 5) згідно сплати страхових внесків. Пільговий стаж заявнику зараховується виключно за відомостями по спецстажу індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК 5).
Підстави відмови у призначенні пенсії позивачці, викладені у рішення від 13.08.2020 № 24 є ідентичними із вказаними підставами, викладеними у рішенні від 11.12.2019 № 25. Тобто рішення Марківського ОУПФУ від 13.08.2020 № 24 фактично дублює рішення від 11.12.2019 № 25, яке визнано протиправним та скасовано рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 360/1516/20.
Враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що рішення Марківського ОУПФУ від 13.08.202 № 24 прийняте не на підставі та не у спосіб, передбачений діючим законодавством, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
З висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.04.2019 в справі №159/4178/16-а, вбачається, що при дослідженні обставин справи (оскарження правомірності відмови пенсійного органу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2) необхідно враховувати ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачкою разом зі заявою від 05.12.2019 всіх необхідних документів, при наявності всіх встановлених пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» умов для призначення, пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про те, що позивачка не може бути позбавлена гарантованого Державою пенсійного забезпечення.
На переконання суду, за наявності формальної підстави для відмови позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, законної мети такої відмови, яка спрямована на те, щоб відповідна пенсія була призначена тим особам, які мають на це законне право, в той же час позбавлення позивачки права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за встановлених судом вище обставин, буде не пропорційним втручанням в її право на отримання відповідних пенсійних виплат, гарантоване статтею 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.
При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Надаючи об`єктивну оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 , враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивачки, окрім судового, суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, необхідно також зобов`язати Марківське ОУПФУ призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту другого частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення - 05 грудня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 03.03.2001 по 29.12.2011 - майстром ділянки навантаження в ДП ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» ДХК «Свердловантрацит», яке на підставі Наказу Міністерства палива і енергетики № 117 від 07.03.2003 було реорганізоване у ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» та з 30.12.2011 по 21.03.2017 - майстром ділянки навантаження, майстром на ділянці допоміжного виробництва в ВП ГЗФ «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», який на підставі Наказу ТОВ ДТЕК Свердловантрацит» № 405 від 21.12.2012 був об`єднаний у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1826365507.1 від 07.09.2020 (а.с. 5).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 840,80 грн на користь позивачки.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов адвоката Красноруцького Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 13 серпня 2020 року № 24 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту другого частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зобов`язати Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська обл., смт. Марківка, вул. Центральна, 20) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту другого частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення – 05 грудня 2019 року, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 03.03.2001 по 29.12.2011 - майстром ділянки навантаження в ДП ДВАТ ГЗФ «Центроспілка» ДХК «Свердловантрацит», яке на підставі Наказу Міністерства палива і енергетики № 117 від 07.03.2003 було реорганізоване у ВП ГЗФ «Центроспілка» ДП «Свердловантрацит» та з 30.12.201 по 21.03.2017 - майстром ділянки навантаження, майстром на ділянці допоміжного виробництва в ВП ГЗФ «Центроспілка» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», який на підставі Наказу ТОВ ДТЕК Свердловантрацит» № 405 від 21.12.2012 був об`єднаний у ВП «Шахтоуправління Свердловське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська обл., смт. Марківка, вул. Центральна, 20) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова
Судове рішення № 92158110, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 13.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 360/3370/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: