
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
12 жовтня 2020 року м.Київ №320/1819/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби України у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
у с т а н о в и в:
ГУ ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 17 000 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, податковий орган зазначив, що згідно відомостей бази даних ГУ ДПС у Київській області за ОСОБА_1 рахується борг з нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за результатами проведення фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обліку підакцизної продукції, у розмірі 17000 грн. за порушення відповідачем ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". ППР щодо нарахування фінансових санкції №0000744001 від 28.03.2017 відповідачем не оскаржувалось та є узгодженим, однак у добровільному порядку відповідач зобов`язання не сплачує.
Ухвалою від 12.05.2020 було відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копію даної ухвали відповідач отримав 30.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113332136940.
Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Доказів на підтвердження сплати податкового боргу також відповідачем суду надано не було.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Водночас, суд, рішенням від 03.08.2020, дійшов виноску про недоцільність розгляду справи без проведення судового засідання та вирішив перевести розгляд справи в загальне позовне провадження з призначенням судового засідання.
У призначений для розгляду справи час, 10.09.2020, з`явився працівник ГУ ДПС у Київській області без надання документів, визначених ст.ст.55, 59 КАСУ, якими підтверджені його повноваження щодо участі у розгляді справи в Київському окружному адміністративному суді, у зв`язку з чим у судовому засіданні було оголошено перерву для надання можливості заявникові забезпечити участь його представника у судовому засіданні. Натомість, представник позивача у судове засідання не з`явився без повідомлення причин неприбуття.
На підставі ч. 9 ст.205 КАСУ, ураховуючи неявку всіх учасників справи, повідомлених належним чином про дату та місце проведення судового засідання, суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду поданої позовної заяви, ураховуючи таке:
ухвалою суду від 03.08.2020, судом, на реалізацію повноважень, наданих ч.4 ст. 9 КАСУ від ГУ ДПС у Київській області були витребувані наступні документи: оригінал наказу ГУ ДПС у Київській області від 10.03.2017 на перевірку ФОП ОСОБА_2 ; оригінали направлень на проведення фактичної перевірки №№187-188 від 13.03.2017; відеозапис проведення перевірки; документи, які свідчать про приналежність магазину, який був об`єктом перевірки за адресою: с. Супоївка Яготинського району Київської області, ФОП ОСОБА_2 ; акт фактичної перевірки від 14.03.2017 №89/10-36-40/ НОМЕР_1 у роздрукованому вигляді; дані ІТ «Податковий блок» стосовно здійснення відповідачем реалізації алкогольних напоїв у перевіряє мий період; Витяг з Єдиного демографічного реєстру про реєстрацію відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: с. Свобода Згурівського району Київської області.
Натомість на виконання вищевказаної ухвали суду були подані наступні копії у непридатному для використання вигляді та не засвідчені згідно ст.94 КАСУ:
- копія наказу ГУ ДПС у Київській області про переведення працівників від 05.11.2019;
- виписка з ЄДРПОУ про реєстрацію позивача;
- ідентифікаційні дані відповідача;
- роздруківку із невідомого сайту цитати ПКУ про підстави проведення фактичної перевірки, визначені ст.75 ПКУ;
- ксерокопія рукописного тексту акту фактичної перевірки відповідача у непридатному для читання вигляді;
- лист Безуглівської сільської ради Згурівського району Київської області від 18.08.20, інформація щодо якого поставлена судом під сумнів з об`єктивних причин.
З огляду на зміст та характер наданих документів, суд констатує повне невиконання вимог судового рішення - ухвали від 03.08.2020 про витребування доказів та вказує на таке:
положеннями ч.1-2 ст.72 КАСУ передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, - ч.1 ст.77 КАСУ.
Згідно ч.1 ст.79 КАСУ учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу, ч.4 ст.77 КАСУ.
За приписами ч.8-9 ст.77 КАСУ, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали, ч.6-7 ст.80 КАСУ.
Відповідно до ч.9 ст.80 КАСУ, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Як слідує із змісту позовної заяви у ній йдеться про стягнення суми боргу з відповідача, який був виявлений (встановлений) під час проведення фактичної перевірки. Суд, при вирішенні справи, керується ст.2 КАСУ та, виходячи із завдань адміністративного судочинства та наведених критеріїв перевірки правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, повинен надавати оцінку всім встановленим обставинам, в тому числі і щодо правомірності проведення перевірки та дотримання її процедури, в тому числі і доказам у їх сукупності, щодо наявності визначених Податковим кодексом України підстав для призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 незалежно від того, чи відбулася така перевірка, а за наявності встановлених фактів, які свідчать про відсутність у контролюючого органу компетенції на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання через недотримання підстав та/або умов для цього, здійснити аналіз впливу порушень відповідача на відображення ним обставин, які стали підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Водночас, відповідач всіляко протидіє суду у отриманні доказів. Так, ухвала суду від 03.08.2020 одержана позивачем, що підтверджується трекінгом поштових відправлень, водночас витребувані докази суду не надані без зазначення поважності причин та/або повідомлення суду про причини їх неподання. Позаяк витребувані докази мають суттєве значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, ураховуючи факт відвертого невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язку надати суду документи у судове засідання, суд вважає за необхідне застосувати до поданої позовної заяви наслідки, визначені ч.9 ст.80 КАСУ та залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 80, 242- 246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ - 43141377, м.Київ, вул.Народного ополчення, 5А) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу, - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.
Судове рішення № 92157904, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 12.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/1819/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: