Рішення № 92157698, 13.10.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2020 р. справа № 300/1371/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О. Л. Тимощука, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Консалтинг ІФ"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1.1. Короткий зміст позовних вимог.

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі, також - позивач) 23.06.2020 звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Консалтинг ІФ" (надалі, також - відповідач), у якій просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 29 282 гривні 00 копійок та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 201 гривня 94 копійки.

Підставою звернення до суду є реалізація права позивача, передбаченого статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", з метою стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у зв`язку із непрацевлаштуванням відповідачем однієї особи із інвалідністю та несплатою вказаної санкції добровільно у встановлений законом строк.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Спростовуючи позовні вимоги, уповноважений представник відповідача зазначив, що пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості. Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Відповідачем вжито усіх вичерпних дій з метою працевлаштування особи з інвалідністю, а тому на нього не може покладатися відповідальність за ненаправлення для працевлаштування такої особи.

1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.06.2020, позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом: 1) зазначення у позовній заяві актуальних юридичної та поштової адрес Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Консалтинг ІФ", які відповідають відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 2) долучення до позовної заяви документу про сплату судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

На виконання ухвали суду, 06.07.2020 надійшла заява із доказами усунення недоліків позовної заяви (а.с.13, 14-17, 18).

Ухвалою суд від 09.07.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання, в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.19-20).

В порядку вимог частини 13 статті 171 КАС України, після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 01.09.2020 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс-Консалтинг ІФ", адреса: 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, будинок 34, офіс 502 копії позовної заяви та доданих до неї документів (а.с.26-27).

На виконання ухвали суду позивачем 04.09.2020 та 08.09.2020 надано заяви із документами, підтверджуючими усунення недоліків позовної заяви (а.с. 29, 30, 31, 32, 33).

Ухвалою суду від 08.09.2020 продовжено розгляд даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.34-35).

До суду від відповідача 29.09.2020 надійшов відзив на позовну заяву та долучені до нього документи (а.с.41-42, 43-70).

Інших документів на адресу суду не надходило.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із первинним направленням позивачем копії позовної заяви не за адресою реєстрації відповідача, залишенням позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі та наданням часу для подання відзиву, судом, з об`єктивних причин, порушено строк розгляду справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Відповідачем, 26.02.2020 до позивача подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, яким передбачено: середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (осіб) – 10; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - «-»; кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» (осіб) – 1; середньорічна заробітна плата штатного працівника – 58564 грн (а.с.4).

Позивачем 12.03.2020 сформовано лист №03-32/249 про перерахування адміністративно-господарських санкцій, у якому повідомлено, що відповідачу необхідно сплатити до 15.04.2020 санкцію в сумі 29282,00 грн (а.с.6).

Через несплату адміністративно-господарської санкції позивачем складено розрахунок суми позову, пред`явленого щодо стягнення заборгованості, яким визначено загальну суму – 29483,94 грн (29282,00 грн+201,94 грн) (а.с.5) та пред`явлено позовну заяву до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені в Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі, також - №875-XII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Закону №875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною другою статті 19 даного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно зі статтею 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону №875-XII" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Абзац третій пункту 2 вказаного Порядку передбачає обов`язок роботодавців подавати центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 Господарського кодексу України "Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин".

Так, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно із частиною третьою цієї ж статті підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 18-1 Закону №875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

В силу приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною 5 статті 242 КС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ.

У відповідності до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, для відповідача повинна становити 1 особу. Однак судом встановлено, що згідно розрахунку Фонду соціального захисту інвалідів, наявного в матеріалах справи, протягом 2019 року фактично жодної особи з інвалідністю на підприємстві працевлаштовано не було.

Виходячи зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України, вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або адміністративно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Відтак, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

На підтвердження вжиття відповідних заходів для працевлаштування інвалідів представником відповідача до відзиву на позов долучено: наказ №006-ОД від 16.04.2018 про внесення змін до штатного розпису, а саме введено посаду кур`єра з окладом 3723 грн, кількість штатних одиниць за посадою – 0,25 (а.с.43); штатний розклад позивача на 2019 рік (а.с.44); звітність форми №3-ПН, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 11.01.2019 (а.с.45-48); звітність форми №3-ПН, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) від 18.04.2018 (а.с.49-52).

Окрім цього позивачем надано підтвердження працевлаштування особи з інвалідністю в 2020 році, що підтверджується наказом №008-Кт від 28.02.2020 про прийняття на роботу (а.с.65) та копією пенсійного посвідчення працевлаштованої особи з інвалідністю (на звороті а.с.66).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 по справі №806/1368/17.

Згідно із пунктом 5 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (надалі, також - Наказ №316), форма звітності №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як зазначалось вище судом, відповідач з метою підтвердження власних доводів щодо вжиття необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю до матеріалів справи долучив копію звітів «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». Отримання вказаний звітів підтверджуються відтиском штемпеля Івано-Франківського центру зайнятості та підписом уповноваженої особи (а.с.45, 49).

Враховуючи наведені обставини, на переконання суду, відповідачем вжито передбачені законодавством залежні від нього заходи для забезпечення відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення правопорушення.

Крім того, жодних доказів безпідставної відмови особам з інвалідністю у прийнятті на роботу до товариства позивачем подано не було.

Таким чином, відповідачем здійснено усі передбачені законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування осіб з інвалідністю на своєму підприємстві, та які підтверджуються відповідними доказами, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним. За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 255, 295, 297, 299, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, адреса: вул. Гуцульська, буд. 9, офіс 1, м. Івано-Франківськ, 76007, код ЄДРПОУ 13662300;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Консалтинг ІФ", адреса: вул. Ак. Сахарова, буд. 34, офіс 502, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 38330723.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.