Рішення № 92157618, 12.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року Справа № 280/3930/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 39396146)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3366,76 грн., які зарахувати: Отримувач: Токмацьке УК/Токмак/18050400; Банк - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; р/р UA -19899998031407069900008014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день складення позову відповідач має податковий борг з єдиного податку в розмірі 3 366,76 грн. у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, та суми штрафних санкцій. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак податковий борг самостійно не сплачений, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 17.08.2020.

17.08.2020 судове засідання відкладено на 05.10.2020.

У судове засідання 05.10.2020 учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяв або клопотань процесуального характеру не подали. Відповідача викликано у судове засідання шляхом направлення судової повістки на офіційну адресу, а також шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України (за посиланням https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/983813/).

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області 28.05.2009, номер запису: 21020000000002901, перебував на податковому обліку в Токмацькій об`єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, припинив підприємницьку діяльність 13.04.2018 на підставі власного рішення, номер запису: 21020060003002901.

На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 15.03.2017 №753/К відповідач з 01.04.2017 здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування (2 група платників єдиного податку).

За даними інтегрованої картки платника податків відповідачу нараховано до сплати єдиний податок 372,30 грн з терміном сплати до 20.03.2018, а також 372,30 грн з терміном сплати до 20.04.2018. З урахуванням наявної переплати станом на 01.03.2018 в розмірі 154,52 грн, сума податкового зобов`язання з єдиного податку становить 590,08 грн.

Станом на дату звернення до суду податкове зобов`язання з єдиного податку в розмірі 590,08 грн. не сплачено.

Крім того, 18.03.2019 фахівцями Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати єдиного податку за період з 20.07.2016 по 20.04.2018, за результатами якої складений акт від 18.03.2019 №329/08-01-54-07/ НОМЕР_1 .

Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення відповідачем п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України (далі – ПК України), а саме несвоєчасно сплачено до бюджету єдиний податок.

Акт перевірки направлений відповідачу 20.03.2019 засобами поштового зв`язку та повернувся відправнику 25.04.2019 з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

На підставі висновків акта перевірки, 08.04.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0008115407, яким позивачу визначено до сплати штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов`язання/авансових внесків з єдиного податку в сумі 2 776,68 грн. Податкове повідомлення-рішення направлене на адресу відповідача 09.04.2019 засобами поштового зв`язку та повернулося відправнику 11.05.2019 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Станом на дату звернення до суду грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 08.04.2019 №0008115407, не сплачено.

Таким чином, загальна сума несплаченого відповідачем податкового зобов`язання становить 3 366,76 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих ПК України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до приписів п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 1 та 2 п.291.4 ст.291 ПК України встановлено, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

Згідно з п.п.298.1.1 п.298.1 ст.298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до вимог п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПК України, суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Пунктом 293.1 ст.293 ПК України встановлено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. (пункт 293.2 ст.293 ПК України).

Як встановлено судом, відповідач з 01.04.2017 здійснював діяльність за спрощеною системою оподаткування (2 група платників єдиного податку) за ставкою 12% розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Пунктом 295.2 ст.295 ПК України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п.295.8 ст.295 ПК України у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов`язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.300.1 ст.300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно з п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи, що податкове повідомлення-рішення, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання з єдиного податку, фактично вважається врученим, суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов`язання є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що Головне управління ДФС у Запорізькій області у встановленому порядку направило відповідачу податкову вимогу №572-23-53 від 15.06.2016, яка хоча і не отримана особисто відповідачем, але вважається врученою.

Однак, за даними інтегрованої картки платника податків станом на 01.03.2018 у відповідача обліковувалась переплата в розмірі 154,52 грн., отже визначена податковою вимогою №572-23-53 від 15.06.2016 сума податкового боргу була відповідачем погашена в повному обсязі.

Суд зазначає, що в силу вимог п.59.5 ст.59 ПК України направлення податкової вимоги додатково не вимагається лише у випадку зміни податкового боргу, який не погашений в повному обсязі. Натомість, в разі погашення податкового боргу в повному обсязі та виникнення нового податкового боргу у подальшому контролюючий орган зобов`язаний направити на адресу платника податків нову податкову вимогу з вимогою про його сплату.

До матеріалів справи не надано доказів виконання контролюючим органом вимог п.59.1 ст.59 ПК України щодо направлення на адресу відповідача податкової вимоги про сплату податкового боргу, про стягнення якого заявлено позовні вимоги.

Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи, що контролюючий орган не виконав свого обов`язку щодо направлення на адресу відповідача податкової вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу, у зв`язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ 43143945

Відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко