Рішення № 92157563, 15.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 вересня 2020 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/2868/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, Ідентифікаційний код: 32573524)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 38025409)

про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості податку на додану вартість

за участі представників сторін:

від позивача – Гаврилова О.Ю.

від відповідача-1 – Куранова С.Г.

від відповідача-2 – Васільченко І.Г.

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1) до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2), в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (ідентифікаційний код: 32573524) пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 3 500 469 гривень 35 копійок за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 04 травня 2020 року провадження у справ відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 09 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 09 червня 2020 року підготовче засідання відкладено на 04 серпня 2020 року.

04 серпня 2020 року ухвалою суду здійснено заміну відповідача 1 на належного.

Разом з тим, 4 серпня 2020 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до 31 серпня 2020 року.

31 серпня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

31 серпня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 15 вересня 2020 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 15 вересня 2020 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що з моменту звернення позивача до суду у справі № 280/4452/18 (17 жовтня 2018 року), відповідачем-1 не вчинено жодних дій для повернення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року, при цьому право позивача на отримання 7 363 251 грн. не заперечувалось та не оспорювалось. Вказує, що 12 лютого 2020 року рішення суду про стягнення ПДВ виконано повістю, а позивачу повернули усю суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 7 363 251 грн. Разом з цим, відповідна сума отримана позивачем в результаті примусового виконання рішення суд. Вказує, що податковим органом самостійно не внесено інформацію до відповідного реєстру ПДВ. Зазначає, що контролюючим органом не виконано обов`язку щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року. Вказує про те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4452/18 було стягнуто пеню за порушення строків відшкодування ПДВ за період з 17 липня 2015 року по 17 жовтня 2018 року позивач фактично вже отримав пеню за цей період в розмірі 8 627 712 грн. 84 коп. Проте, протягом судового розгляду справи № 280/4452/18 до моменту стягнення бюджетного відшкодування ПДВ з 18 жовтня 2018 року по 12 лютий 2020 року пеня продовжувала нараховуватися згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України. Зазначає, що ТОВ «Запоріжалюмінторг» має право на стягнення пені в розмірі 3 500 469 грн. 35 коп., що виникла внаслідок заборгованості з відшкодування ПДВ по декларації за січень 2009 року за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютий 2020 року, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» в судовому засіданні просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№30110 від 30 червня 2020 року), відповідно до якого зазначає, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Такі строки позивачем порушені, через що позовна заява не підлягає задоволенню.

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник відповідача 2 проти позову заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№25859 від 03 червня 2020 року), відповідно до якого зазначає, що процедура примусового стягнення коштів державного бюджету за судовими рішеннями передбачена Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 № 845 (зі змінами) (далі - Порядок № 845). Зазначений порядок передбачає, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів. Вказує, що відповідно до пункту 23 Порядку № 845, стягувач на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної фіскальної служби. Просить суд врахувати такі пояснення при вирішенні справи по суті.

Розглянувши доводи позовної заяви, відзиву відповідача, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.

25 квітня 2019 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/4452/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю «Запоріжалюмінторг»

Так, рішенням суду від 25 квітня 2019 року:

- стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 р. в розмірі 7 363 251 грн.

- стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача пеню за порушення строків відшкодування ПДВ за період з 17 липня 2015 року по 17 жовтням 2018 року у розмірі 8 627 712 грн. 84 коп.

Запорізький окружний адміністративний суд 25 листопада 2019 року видав виконавчий лист про стягнення на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 7 363 251 грн.

12 лютого 2020 року позивач отримав бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року у розмірі 7 363 251 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4452/18 стягнуто пеню за порушення строків відшкодування ПДВ за період з 17 липня 2015 року по 17 жовтня 2018 року та позивач фактично вже отримав пеню за цей період в розмірі 8 627 712 грн. 84 коп.

Проте, протягом судового розгляду справи № 280/4452/18 до моменту стягнення бюджетного відшкодування ПДВ з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року пеня продовжувала нараховуватися згідно пункту 200.23 статті 200 ПК України.

Пеня за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 3 500 469 гривень 35 копійок за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року позивачу відшкодована не була.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Суд зазначає, що факт несвоєчасного перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є спірним у даній справі, зміст спірних правовідносин становить строк, протягом якого платник податку має право на стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, та сума такої пені.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України визначено право платника податків на нарахування пені на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з моменту її виникнення до дня погашення включно.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що строк нарахування пені обмежується датою погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, адже саме з цієї дати припиняється протиправна бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у невиконанні державою взятих на себе зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість.

Зазначене свідчить про безпідставність тверджень контролюючого органу стосовно необхідності застосування до даних правовідносин строку 1095 днів від моменту виникнення права на бюджетне відшкодування, оскільки в даному випадку порушення є триваючим, і може перевищувати такий строк не з вини платника.

Посилаючись на судову практику Верховного Суду у справі №818/3843/17 контролюючий орган допустив хибне трактування правових висновків Верховного Суду.

У справі №818/3843/17 предметом оцінки Верховного Суду був не строк, протягом якого нараховується пеня на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а строк, протягом якого платник податків може звернутись до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення такої пені.

Так, Верховний Суд дійшов правового висновку, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Відповідно до встановлених обставин справи, позивачем було ініційоване судове провадження, у тому числі щодо стягнення пені на суму простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, і даний спір був вирішений в межах справи №280/4452/18, де суд визнав порушення прав позивача, стягнув з відповідача заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість та пеню за період з 17 липня 2015 року по 17 жовтня 2018 року.

Однак, після вирішення вищезазначеного спору, порушення прав позивача продовжилось, і припинилось лише 12 лютого 2020 року з фактичним погашенням такої заборгованості.

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення пені за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року і оскільки зазначений період не перевищує 1095 днів від дня погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені на підставі пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року є обґрунтованими.

Позивач просить стягнути пеню в сумі 3 500 469,35 грн. за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року, що становить 482 дні, обраховану на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України станом на момент виникнення пені – 30%.

Суд погоджується з обчисленням пені позивачем та зазначає, що обчислення пені здійснюється наступним чином: 7 369 251 грн х 30% х 120%:362 х 482 = 3 500 469,35 грн.

Так, норми пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України містять імперативний припис щодо нарахування на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої саме на момент виникнення пені, та не передбачають врахування зміни облікової ставки Національного банку України протягом дії пені.

За таких обставин при обчисленні розміру належної до відшкодування пені підлягає застосування облікова ставка Національного банку України на рівні 30%, а отже правильним є розрахунок пені, здійснений позивачем, в сумі 3 500 469,35 грн.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, Ідентифікаційний код: 32573524) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, код ЄДРПОУ 38025409) про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості податку на додану вартість – задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” (ідентифікаційний код: 32573524) пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 3 500 469 гривень 35 копійок за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15, Ідентифікаційний код: 32573524) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 21020,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено та підписано 12 жовтня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов