Ухвала суду № 92157429, 13.10.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/3038/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи, 30" до Ужгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи, 30" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради , в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Ужгородської міської ради щодо неприйняття рішення у місячний строк за заявою (клопотанням) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи 30" від 25 вересня 2019 року (вих №169) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з подальшою передачею у користування і зобов`язати Ужгородську міську раду розглянути заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи 30" від 25 вересня 2019 року (вих №169) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з подальшою передачею у користування в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи, 30" залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

09 жовтня 2020 року до суду надійшла заява позивача б/н від 09.10.20, в якій просить відкрити провадження в даній справі та заявляє, що на його думку строк звернення до суду не пропущено. Зокрема, зауважує, що предметом оскарження є бездіяльність Ужгородської міської ради щодо неприйняття рішення у місячний строк за поданою 25 вересня 2019 року заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування. Отже, спірні правовідносини виникли з приводу триваючого правопорушення, а тому строки звернення до суду не пропущені. Окрім того, позовні вимоги стосуються також зобов`язання вчинити відповідача певні дії, а саме прийняти рішення по суті заяви, а тому строк звернення до суду з даної вимогою взагалі нічим не обмежено.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Вказане узгоджується також з правовою позицією Конституційного Суду України.

Так, зокрема, рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року також визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббіса та інш. проти Великобританії, рішення від 22.10.1996 р., Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980 р.).

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивач оскаржує бездіяльність Ужгородської міської ради щодо неприйняття рішення у місячний строк за заявою (клопотанням) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи 30" від 25 вересня 2019 року (вих №169) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Так, у позовній заяві позивач особисто заявляє, що відповідач отримав заяву 25 вересня 2019 року, що підтверджується талоном про реєстрацію адміністративної послуги, проте у встановлений нормами ст. 123 Земельного кодексу України місячний строк жодного рішення по суті такої заяви не прийняв.

Однак позивач з позовною заявою щодо оскарження такої бездіяльності звернуся до суду тільки 18 вересня 2020 року. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.

На вимогу суду обґрунтувати поважність причини пропуску встановленого ст. 122 КАС України строку звернення до суду позивач заявляє, що такий не пропущено у зв`язку з триваючим характером оскарженого порушення.

Разом з тим, суд не може погодитися з такою позицією позивача з огляду на наступне.

Так, ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України визначає порядок розгляду клопотань про надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування. Вказана законодавча норма передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Позивач в позовній заяві в обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог особисто посилається на вказану правову норму. Більше того, позивач просить суд визнати протиправною не будь-яку бездіяльність відповідача, а саме таку, що стосується нерозгляду в місячний термін поданої заяви. Тому суд вважає, що заявлена позовна вимога безпосередньо пов`язана із встановленим ст. 123 Земельного кодексу України строком розгляду клопотання.

Подаючи 25 вересня 2019 року до Ужгородської міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач очікував, що протягом встановленого місячного терміну (тобто до 25 жовтня 2019 року) така заява буде розглянута, а по її суті буде прийняте рішення, що зазначається позивачем в тексті позовної заяви. Разом з тим, встановлені законодавством обов`язки суб`єктом владних повноважень виконані не були.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець, встановлюючи часові рамки звернення до суду, виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Таким чином, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вказане узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, висловленій в постанові у справі №П/811/207/17 від 08 серпня 2019 року.

Отже, суд вважає, що саме з 26 жовтня 2019 року позивач мав об`єктивно знати про протиправну бездіяльність уповноваженого органу, а тому саме з цього моменту слід відраховувати строк звернення до суду.

Однак у встановлений процесуальними нормами 6-місячний строк Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи, 30" до суду не звернулося.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на триваючий характер правопорушення, оскільки предметом оскарження є конкретна бездіяльність відповідача, а саме не розгляд у місячний строк поданої позивачем заяви, що безпосередньо пов`язано з конкретною датою виникнення такого порушення.

Суд вважає, що пасивна поведінка позивача, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного звернення до суду з метою припинення "триваючого", на думку позивача, порушення термінів розгляду його заяви, не може слугувати достатнім обґрунтуванням для не застосування до спірних правовідносин встановлених процесуальним законодавством строків звернення до суду.

Суд також вважає безпідставним посилання позивача на те, що частина позовних вимог стосуються зобов`язання вчинити відповідача певні дії, а саме прийняти рішення по суті заяви, а тому строк звернення до суду з даної вимогою взагалі нічим не обмежено. Так, суд зазначає, що вказана позовна вимога носить похідний характер, залежить від задоволення першої позовної вимоги (щодо якої розглядається питання своєчасності звернення до суду), а тому не може розглядатися окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Вказане узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду з приводу порядку обрахунку строків звернення до суду, висловленій в постановах у справах №П/811/207/17 від 08 серпня 2019 року та №804/516/17 від 05 листопада 2019 року.

Доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи не містять. Підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними відсутні.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, позовну заяву слід повернути позивачеві з підстави, визначеної п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі наведеного та керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Проспект Свободи, 30" до Ужгородської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін