Ухвала суду № 92157391, 12.10.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 жовтня 2020 рокум. Ужгород№ 260/3299/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанов, зобов`язання відновлення становища,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни, в якому просить: 1. Визнати поважними причини і поновити строк на звернений до суду з даним позовом. 2. Відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті, оскільки внаслідок дій, бездіяльності і рішень відповідача, постановою 09.04.2020 р. про арешт-коштів боржника - накладено арешт на зарплатний рахунок, відкритий в ПАТ «ПриватБанк» внаслідок чого ОСОБА_1 позбавлена можливості вільно розпоряджатися сумою перерахованої їй заробітної плати, яка знаходиться на банківському рахунку, що поставило її скрутне матеріальне становище, і коштів для сплати судового збору у неї немає. 3. Дії відповідача які полягають і безпідставному відкритті виконавчого провадження - визнати протиправними. 4. Бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні ним вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо надіслання ОСОБА_1 копій винесених відносно неї постанов ВП № 61778686 - визнати протиправною. 5. Бездіяльність відповідача, яка полягає у нез`ясуванні дійсної адреси проживання ОСОБА_1 та неповерненні виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання - визнати протиправною. 6. Постанови приватного виконавця Київською міського виконавчої о округу Дорошкевич В.Л., винесені в межах виконавчого провадження №61778686: від 09.04.2020 р. про відкриття виконавчого провадження; від 09.04.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 1949,00 грн.; від 09.04.2020 р. про визначення для боржника розміру мінімальних витрат в сумі 300,00 грн.; від 09.04.2020 р. про накладення арешту на майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 22439,00 грн.; від 09.04.2020 р. про арешт коштів боржника; від 12.05.2020 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, визнати неправомірними і скасувати. 7. Зобов`язати приватного виконавця Київського міською виконавчого округу Дорошкевич B.JI. поновити порушені права ОСОБА_1 : вилучити з Єдиного реєстру боржників інформацію щодо ОСОБА_1 , як боржника; вилучити з Єдиного реєстру заборон і обтяжень інформацію про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , внесену ним на підставі постанови від 09.04.2020 р. про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у даній справі є постанови відповідача ВП № 61778686: від 09.04.2020 р. про відкриття виконавчого провадження; від 09.04.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 1949,00 грн.; від 09.04.2020 р. про визначення для боржника розміру мінімальних витрат в сумі 300,00 грн.; від 09.04.2020 р. про накладення арешту на майно боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 22439,00 грн.; від 09.04.2020 р. про арешт коштів боржника; від 12.05.2020 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач вказує, що дізналася про оскаржувані постанови із листа-відповіді приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Дорошкевич В.Л. 24.09.2020 року.

Однак, суд ставить під сумнів дату коли позивач дізналася або могла дізнатися про оскаржувані постанови, оскільки 12 травня 2020 року постановою ВП №61778686 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід від особи, якою є: Філія публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України Закарпатська регіональна дирекція. Отже, 12.05.2020 року на заробітну плату позивача звернуто стягнення, з чого випливає, що позивач могла дізнатись про оскаржувані постанови в травні 2020 року.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

З урахуванням вказаного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обгрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, враховуючи те, що підстави, вказані позивачем для поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з відповідним позовом, визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити інші підстави для його поновлення, зокрема зазначивши дату коли позивач дізнався про оскаржувану вимогу з доказами отримання ним такої.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-ІХ встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102 гривень.

Даний позов містить чотири вимоги немайнового характеру та майнові на суму 24388,00 грн., а тому позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 4204,00 коп.

З огляду на викладене, суддя дійшла до висновку про необхідність надання позивачеві строку для усунення недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у сумі 4204 грн. 00 коп. Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.

Щодо клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору суддя зазначає таке.

В силу положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необгрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

В постанові Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи вищевикладене суддя зазначає, що позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано жодного документи на підтвердження її матеріального становища.

Крім того, Законом України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

З огляду на вказане, позивачу слід надати актуальні станом на дату подання позовної заяви відомості про наявність у неї субсидії на сплату житлово-комунальних послуг, інших видів державної допомоги, довідки про наявність банківських рахунків та коштів на них, довідку про доходи, отриману в територіальному органі ДФС, довідку про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, інформацію щодо наявності нерухомого та рухомого майна тощо або ж надати документ про сплату судового збору в сумі 4204,00 грн.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді/м.Ужгород/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом: 1) подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску; 2) оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанов, зобов`язання відновлення становища залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде їй повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Я. М. Калинич