Рішення № 92157223, 07.10.2020, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/156/20

Провадження №2/167/135/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2020 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Сіліча І.І.

секретаря судового засідання - Матвійчук Л.О.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Рожище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Позов обгрунтовує тим, що 06.05.2018 року близько 13 год. 00 хв. в с.Переспа по вул.Ковельській, Рожищенського району трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «BMW 525», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , який здійснив наїзд на неповнолітнього пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримала важкі тілесні ушкодження. Постановою СВ Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області від 27.11.2018 року кримінальне провадження №12018030180000146 від 07.05.2018 року закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «BMW 525», номерний знак НОМЕР_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, згідно полісу №АМ/2745805 в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», а тому страховою компанією було виплачено страхове відшкодування в розмірі 200 000,00 грн. Зазначає, що ОСОБА_5 продовжувала лікування та реабілітацію, витрати за які несла її матір ОСОБА_1 . Загальний розмір понесених позивачем витрат складає 113 663,11 грн., які складаються з: витрат за реабілітацію в ТзОВ «ВОК «Вернигора» в сумі 99 908,49 грн. та витрат за придбані ліки в сумі 13 954,62 грн. Також, в результаті смерті дочки позивач зазнала моральних страждань та їй була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що трагічна загибель доньки в юному віці повністю та назавжди змінила звичайний спосіб життя позивача, порушився її душевний спокій, зберігається загальний пригнічений стан, страх та відчай. Враховуючи наведене просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь витрати на лікування та реабілітацію в сумі 113 663,11 грн. та моральну шкоду в розмірі 50 000, 00 грн.

10.03.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнає, зазначає, що дорожньо-транспортна пригода трапилась по вині пішохода ОСОБА_5 , яка перебігала проїзджу частину дороги в невстановленому місці, зліва направо по ходу руху автомобіля, він не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. У зв`язку з чим постановою старшого слідчого СВ Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Тарасюка В.М. від 27.11.2018 року кримінальне провадження закрито. Оскільки згідно полісу №АМ2745805 транспортний засіб відповідача було застраховано, то страховою компанією на користь позивача перераховано кошти в розмірі 200 000,00 грн. із яких: 184 510 грн. за лікування, 9 225,52 грн. моральна шкода та 6 263,48 грн. стійка втрата працездатності. Крім того, відповідачем добровільно сплачено на лікування ОСОБА_5 кошти в розмірі 44 250 грн., з яких 40 250 грн. перераховано платіжним дорученням та 4000,00 грн. отримано братом потерпілої ОСОБА_6 , про які позивач у позовній заяві не вказує. Також зазначає, що із змісту позовної заяви та доданих документів не зрозуміло, які реальні витрати були понесені позивачкою на лікування та реабілітацію дочки та на що потрачено кошти отримані в рахунок страхового відшкодування. А твердження позивача, що витрати в сумі 113 663,11 грн. перевищують ліміт відповідальності страховика жодними доказами не підтверджуються. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідач звертає увагу на те, що дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок порушення ОСОБА_5 п.4.14 а,б,г Правил дорожнього руху у зв`язку з чим дана обставина впливає на розмір моральної шкоди. Кім того, до виплат, які відшкодовано позивачу страховою компанією входить також моральна шкода. Враховуючи наведене просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача позов не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, зазначив, що оскільки в період проходження реабілітації та лікування ОСОБА_5 була повнолітньою, а правовідносини щодо відшкодування шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я не допускають правонаступництва, тому позивач не може звертатись в суд про відшкодування шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказах у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що 6 травня 2018 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW 525», номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, рухаючись автодорогою М 19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече в с.Переспа по вул.Ковельській, Рожищенського району, Волинської області в напрямку м.Ковель, Волинської області допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_2 , яка перебігала в невстановленому місці проїзну частину зліва направо по ходу руху автомобіля. В ході ДТП автомобіль марки «BMW 525», номерний знак НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень, а ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку №666 від 25.09.2018 року встановлено, що у потерпілої виявлено наступні тілесні ушкодження: важка ЗЧМТ у вигляді забою головного мозку важкого ступеню з ураженням стовбурових структур, травматичним паренхіматозним крововиливом в праву півкулю мозочка, забійним геморрагічними вогнищами в правій лобній частці, таламусі зліва, пінеральній ділянці, дифузним набряком головного мозку, ДАП, апалічним синдромом, бульварним синдромом та спастичним тетрапарезом, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

За фактом вказаної ДТП 07.05.2018 року зареєстровано кримінальне провадження №12018030180000146 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР (а.с.97).

Постановою слідчого СВ Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Тарасюка В.М. від 27.11.2018 року кримінальне провадження №12018030180000146 від 07.05.2018 року закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Слідчим зроблено висновок, що ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 , шляхом екстреного гальмування з моменту винекнення небезпеки для руху (а.с.8-10).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Переспівської сільської сільської ради Рожищенського району Волинської області 25.10.2019 року (а.с.29).

Факт родинних відносин між потерпілою ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 , як дочкою та матір`ю, підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 30.05.2001 року Переспівською сільською радою Рожищенського району Волинської області (а.с.14).

На момент вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, яка є страховим випадком, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як власника транспортного засобу «BMW 525», номерний знак НОМЕР_1 , застрахована згідно полісу №АМ/2745805 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (а.с.13).

21.12.2018 року представник ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_7 звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявами про виплату страхового відшкодування пов`язаного з лікуванням ОСОБА_5 в розмірі 184 510,44 грн. та про виплату страхового відшкодування пов`язаного із стійкою втратою працездатності у розмірі не менше 67 014,00 грн., що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитині-інваліду, які отримує законний представник ОСОБА_1 - мама потерпілої (а.с.11-12).

Платіжними дорученнями №7 від 22.05.2019 року та №5 від 22.07.2019 року, ПрАТ «УПСК» перераховано на рахунок представника ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_7 200 000,00 грн. (а.с.166, 168).

Також, судом встановлено, що в період з 01.07.2019 року по 28.07.2019 року ОСОБА_5 проходила реабілітацію в ТзОВ «ВОК «Вернигора», загальний розмір понесених позивачем витрат на лікування дочки склав 113 663,11 грн. (а.с.15-28).

Судом встановлено, що в період проходження реабілітації та лікування ОСОБА_5 була повнолітньою і за життя особисто або через представника в суд із позовом про відшкодування витрат на лікування не зверталась.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Аналізуючи зазначені норми закону, спадкування - це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав і обов`язків спадкодавця до його спадкоємців. Сукупність цих прав і обов`язків і є спадщиною. До складу спадщини не входять деякі особисті немайнові права спадкодавця, зокрема право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Якщо особі було завдано каліцтво або інше ушкодження здоров`я і вона після цього через деякий час померла, право на надання відшкодування шкоди припиняється, оскільки нікому іншому воно належати не може.

Ураховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки правовідносини щодо відшкодування шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я у справі нерозривно пов`язані з особою ОСОБА_5 , тобто правонаступництва не допускають, а тому в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування витрат понесених на лікування та реабілітацію в розмірі 113 663,11 грн. слід відмовити.

Відносно вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

За змістом частини першої та п`ятої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою, згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31 березня 1995 року, необхідно розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абзацу 1 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Судом встановлено, що внаслідок трагічної смерті доньки ОСОБА_5 її матір, позивач у справі ОСОБА_1 зазнала душевних та моральних страждань, спричинених смертю рідної людини.

З приводу аргументів сторони позивача щодо стягнення з відповідача на її користь відшкодування завданої моральної шкоди, також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з смертю близької людини (члена сім`ї) як негативного наслідку ДТП.

Суд вважає, що внаслідок ДТП, в якій неповнолітня ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження в результаті яких померла, відповідачем ОСОБА_3 була завдана позивачу ОСОБА_1 моральна шкода, оскільки вона понесла моральні (душевні) страждання внаслідок тривалого лікування дочки, а потім її втрати. Також суд враховує незворотність наслідків, що настали для потерпілої - втрата дочки, в результаті чого остання зазнала і зазнає величезних душевних страждань, докладає зусиль для відновлення життєвих відносин, внаслідок чого було порушено її нормальні життєві (сімейні) зв`язки та усталений спосіб життя.

Враховуючи настання тяжких наслідків в результаті ДТП (втрата дочки позивача), тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, понесені позивачем цілком природні душевні страждання, викликані смертю близької їй людини, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 суму моральної шкоди в розмірі 50 000, 00 грн.

Відповідно до частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладають у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позивач ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при подачі позову про відшкодування шкоди, завданої злочином, а позовні вимоги задоволено частково, то пропорційно до задоволених позовних вимог з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.

На підставі ст.ст.15, 23, 1168, 1187, 1216, 1218, 1219 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 79-84, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Представник відповідача: ОСОБА_8 , юридична адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 12.10.2020 року.

СУДДЯ: І.І.Сіліч