Рішення № 92156338, 13.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 р. Справа№200/7918/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі – Оголь В.К.

за участю

представника відповідача – Кододова А.В. (згідно Витягу з ЄРЮОФОП),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління«Південнодонбаське№ 1» (ЄДРПОУ: 34032208, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.03.2020 року № Ю-322-00,-

В С Т А Н О В И В:

ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просиловизнати протиправним та скасувати вимогу від 04.03.2020 року № Ю-322-00на суму 33508064,80 грн.В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що платники єдиного внеску звільняються від виконання своїх обов`язків на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 23.09.2020 року.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 13.10.2020 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно облікових даних позивача за ним обліковувалась заборгованість в розмірі 33508054,80 грн. Отже податковий орган згідно вимог чинного законодавства сформував спірну вимогу.

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його представника.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 34032208, місцезнаходження юридичної особи: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач – Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826), створений на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19.06.2019 року, місцезнаходження юридичної особи: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59.

04.03.2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-322-00, відповідно до якої станом на 29.02.2020 року упідприємства обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 33508064,80 грн.

17.03.2020 року позивач подав скаргу на спірну вимогу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 24.07.2020 року вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-322-00 залишена без змін, а скарга підприємства без задоволення.

Наявність у позивача станом на 29.02.2020 року заборгованості з єдиного внеску у розмірі 33508065 грн. підтверджується інтегрованою карткою платника.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464).

Так, абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 2464 передбачено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Позивач наголошує, що згідно пункту 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 він був звільнений від виконання своїх обов`язків.

Відповідно до статті 9-4 цього Закону платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Проте судзазначає, що з 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи”.

Отже, пункт 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.

З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що до 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

З огляду на наведене, позивач з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно внаслідок проведення антитерористичної операції був звільнений від своєчасного виконання обов`язків платника єдиного внеску.Проте, оскільки пункт 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно, на час формування відповідачем спірної вимоги - 04.03.2020 року відсутні будь-які підстави щодо звільнення позивача від сплати єдиного внеску.

Таким чином, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 року № Ю-322-00 на суму 33508064,80 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню, оскільки сформована відповідачем у період, коли позивач не був звільненим від сплати єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надані, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.03.2020 року № Ю-322-00.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»(ЄДРПОУ: 34032208, 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, 4) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправною та скасування вимоги від 04.03.2020 року № Ю-322-00 відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 13 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш