Рішення № 92155536, 13.10.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року ЛуцькСправа № 140/12885/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Луцького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (далі – Луцький РВ УДМС України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо неоформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ); зобов`язання оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до вказаного Положення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що після досягнення 25 років своєчасно не звернулася для вклеювання до паспорта нової фотокартки, внаслідок чого такий паспорт вважається недійсним. Тому вона 10 липня 2020 року звернулася до Луцького РВ УДМС України у Волинській області із заявою та усіма необхідними документами щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, а не у формі пластикової картки типу ID-1, що містить безконтактний електронний носій, що обумовлено її релігійними переконаннями. Відповідач листом від 01 серпня 2020 року №0719-172/0719-1-20 роз`яснив порядок видачі паспортів на території України у зв`язку із прийнятою постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року №795, проте паспорт у формі паспортної книжечки не оформив.

З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17, позивач просила їх застосувати при вирішенні даного спору та позов задовольнити.

Ухвалою судді від 08 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.19-23). В обґрунтування цієї позиції зазначив, що частиною четвертою статті 21 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” передбачено всім визначеним законодавством категоріям громадян, починаючи з чотирнадцятирічного віку, виготовлення паспорта громадянина України тільки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Положення №2503-ХІІ має переживаючу дію та згідно з пунктом 1 розділу V “Перехідні положення” вказаного Закону поширюється на тих осіб, які отримали паспорт у формі книжечки до прийняття цього Закону; на нові правовідносини, які виникли вже після прийняття Закону, дія Положення не поширюється.

Відповідач вказав, що ОСОБА_1 звернулася до Луцького РВ УДМС України у Волинській області із письмовою заявою, в якій вказала, що не має наміру оформляти паспорт типу ID-картки та просила оформити паспорт громадянина України у формі книжечки. Проте жодних правових підстав для оформлення паспорта у формі книжечки немає, оскільки видачу таких паспортів припинено згідно з вимогами чинного законодавства. Крім того, усі бланки паспортів у вигляді книжечки були передані Управлінню ДМС України у Волинській області для знищення. Заявник для оформлення паспорта не подала усіх необхідних документів, не заповнила заяву встановленого зразка та звернулася за оформленням документа, видача якого припинена. За відсутності необхідних документів відсутня і протиправна відмова щодо неоформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, так само відсутні підстави для зобов`язання видати такий паспорт. Зауважив, що згода на обробку персональних даних надається особою як для виготовлення паспорта у формі книжечки, так і для виготовлення паспорта у вигляді ID-картки. ОСОБА_1 на її звернення, яке не є заявою про надання адміністративної послуги, було надано обґрунтовану відповідь у письмовій формі з посиланням на чинне законодавства.

З урахуванням наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від сторін не надходили клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Луцьким районним відділом Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області 23 червня 2011 року ОСОБА_1 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.4-5).

10 липня 2020 року позивач звернулася до Луцького РВ УДМС України у Волинській області із заявою, в якій просила вклеїти фотокартку в паспорт у формі книжечки у зв`язку із досягненням 25-річного віку; одночасно повідомила про відмову від отримання паспорта у вигляді картки через релігійні переконання (а.с.7). На зазначену заяву відповідач листом від 01 серпня 2020 року №0719-172/0719.1-20 з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України” повідомив позивача про обов`язковість обміну паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі картки, якщо особа, яка досягла 25- чи 45-річного віку, не звернулася в установленому законодавством порядку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку (а.с.8-9).

При вирішенні даного публічно-правового спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року №2235-III “Про громадянство України” (далі – Закон №2235-14), документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Відповідно до статті 5 Закону №2235-14 постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (Положення №2503-ХІІ).

Пунктом 3 Положення №2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

06 грудня 2012 року набрав чинності Закон України від 20 листопада 2012 року №5492-VI “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (далі Закон – №5492-VI, зі змінами), який визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно із підпунктом “а” пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед них - паспорт громадянина України.

Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №302 (далі – Постанова №302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Разом з тим, згідно з пунктом 1 розділу V “Перехідні положення” Закону №5492-VI документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

Пунктами 8, 18 вказаного Положення №2503-ХІІ установлено, що термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.

Варто зауважити, що відсутність у паспортному документі громадянина нової фотографії, вклеєної після досягнення ним 25- чи 45-річного віку, створює підстави вважати цей паспортний документ недійсним. Разом з тим, паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорта недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №200/6627/19-а.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 у місячний термін після досягнення 25-років не звернулася до відповідача для вклеювання до наявного у неї паспорта у вигляді паспортної книжечки нової фотокартки, яка відповідала б її віку.

Відповідно до пункту 16 Положення №2503-ХІІ обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Разом з тим, згідно з підпунктом 6 пункту 6 Порядку №302 якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, проводиться обмін паспорта. Крім того, підставами для обміну паспорта є також закінчення строку дії паспорта; непридатність паспорта для подальшого використання (підпункти 4, 5 пункту 6 Порядку №302).

На підставі аналізу наведених вище норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що підпункт 6 пункту 6 Порядку №302 визначає звернення особи із заявою про вклеювання до паспорта нової фотокартки пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку як підставу для обміну паспорта зразка 1994 року. Пунктом 16 Положення №2503-XII така підстава для обміну паспорта не передбачена. З цього випливає, що обмін паспорта у ситуації з позивачем може мати місце, якщо вона вільно погоджується на такий обмін. В іншому випадку примус з боку держави, який здійснюється проти волі особи, є невиправданим втручанням у коло її приватних інтересів, зокрема мати паспорт у формі книжечки.

03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302”, відповідно до якої пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: “Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року”.

Згідно із пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591 (далі – Порядок №456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”, постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302”, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року №353 “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України”.

Отже, чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому суд також не бере до уваги викладені у відзиві на позов доводи відповідача про те, що звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги, оскільки такі мотиви не були викладені у листі Луцького РВ УДМС у Волинській області від 01 серпня 2020 року №0719-172/0719.1-20. Посилання у відзиві на передачу бланків паспортів у формі книжечки зразка 1994 року до Управління ДМС України у Волинській області згідно з накладною (вимогою) від 13 квітня 2017 року №17-3 з урахуванням викладених вище висновків суду теж не може слугувати підставою для відмови відповідачем у видачі паспорта у формі книжечки.

Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Так Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.

Отже, за правовою позицією Верховного Суду дії органу міграційної служби, які полягають у відмові видати паспорт громадянина України у формі книжечки, є такими, що порушують конституційні права осіб, які в силу своїх релігійних переконань не бажають оформляти паспорт у формі ID-картки. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в оформленні та видачі (здійсненні обміну) позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, територіальним підрозділом якого є відповідач, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн, що підтверджуються квитанцією про сплату від 27 серпня 2020 року №47642, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.3, 16).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Луцького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Градний Узвіз, 4) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Луцького районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови в оформленні та видачі (здійсненні обміну) ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Зобов`язати Луцький районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати (здійснити обмін) ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Градний Узвіз, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 37821586) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк