Рішення № 92155373, 13.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2020 р. Справа № 120/4458/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивачка просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання подання до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 3000,00 грн.;

- зобов`язати відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 3000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 07.06.2016 між нею та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за № 689.

Позивачкою було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 3000,00 грн.

Оскільки придбання у власність нерухомого майна позивачкою було здійснено вперше, 09.04.2020 вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою у якій просила повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 3000,00 грн.

Листом відповідача від 23.04.2020 № 0200-0502-8/17422 № 2815/10-1-50/05 позивачку повідомлено, що законодавчо не визначено перелік документів та уповноважений орган, який підтверджує, що особа придбаває житло вперше. У зв`язку із тим, що відсутній правовий механізм перевірки інформації по факт придбавання особою нерухомості вперше, правові підстави для надання повідомлення до органів Державної казначейської служби України про повернення сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час придбавання нерухомого майна в органі Пенсійного фонду України відсутні.

Не погоджуючись із відмовою у поверненні сплаченого збору, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою від 28.08.2020 відкрито провадження у справі та відповідно до ст. 262 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України. Також ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

16.09.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи відзив відповідач зіслався на відсутність нормативних актів, які б визначали обов`язок Пенсійного фонду повернення сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування особам, які вперше придбали житло та порядок його здійснення. Оскільки документального підтвердження правових підстав для звільнення позивача від сплати або повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування ні в зверненнях до Пенсійного фонду, ні в позовній заяві надано не було, тому на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, відсутні правові підстави для повернення сум сплаченого збору.

Копію ухвали про відкриття провадження від 28.08.2020 Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області отримало 14.09.2020, що підтверджується розпискою про вручення. Однак, своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень в 5-ти денний строк з дня отримання копії позовної заяви та відзиву на позовну заяву третя особа не скористалась.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, надавши їм правову оцінку, суд встановив наступне.

07.06.2016 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу.

Згідно п. 1 Договору Продавець передає у власність Покупцеві квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 4 Договору продаж вчинено за 300000 грн., які Покупець повністю сплатила до підписання договору (а.с.19).

З операції купівлі - продажу нерухомого майна позивачка сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі - продажу, що становить суму у розмірі 3000,00 грн. Факт сплати збору підтверджується квитанціями від 07.06.2016 № 0.0.563418490.1 та № 0.0.563463657.1 (а.с.15).

09.04.2020 позивачка звернулася до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3000,00 грн. у зв`язку з придбанням житла вперше (а.с.10-13).

Листом від 23.04.2020 № 0200-0502-8/17422 повідомлено позивачку, що у зв`язку з тим, що відсутній правовий механізм перевірки інформації по факт придбавання особою нерухомості вперше, правові підстави для надання повідомлення до органів Державної казначейської служби України про повернення сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час придбавання нерухомого майна в органі Пенсійного фонду України відсутні (а.с.14).

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і стосуються повернення сплаченого збору.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено положеннями Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Згідно з п. 9 ст. 1 Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Як вбачається з наявних у справі копій договору купівлі-продажу квартири від 07.06.2016, нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за № 689, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.06.2016 № 60804418, позивачкою придбано у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-22).

Факт сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 3000,00 грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) підтверджується квитанціями від 07.06.2016 № 0.0.563418490.1 та № 0.0.563463657.1 (а.с.15).

Згідно з наявною у справі Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.06.2016 № 60804418, відсутні інші відомості про придбання позивачкою житла, крім вищевказаної квартири, що дає суду підстави для висновку про придбання позивачкою житла вперше.

Відповідач не надав доказів, які б спростували вказані аргументи позивачки і надані нею докази про придбання позивачем житла вперше.

Беручи до уваги твердження позивачки, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що вона вперше придбала житло, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" і п. 15-1 Порядку № 1740 була звільненою від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17).

На час придбавання позивачем житла і звернення до відповідача із заявою чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов`язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.

Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про протиправний характер оскаржуваної бездіяльності відповідача.

Аналізуючи процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладений на Пенсійний фонд України.

Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно з п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Положеннями п. 10 Порядку № 787 передбачено, що заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. У разі відсутності такого нормативно-правового акта платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

З огляду на встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з того, що згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у формуванні та направленні до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3000,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) сплаченого згідно квитанцій від 07.06.2016 № 0.0.563418490.1 та № 0.0.563463657.1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 840,80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37979858)

Суддя Богоніс Михайло Богданович