Рішення № 92155277, 13.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 жовтня 2020 р. Справа № 120/4744/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що досягнувши 55-річного віку, 17.03.2020 він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом із тим, рішенням №025650002895 від 20.03.2020 йому було відмовлено у призначенні відповідного виду пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 14.09.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що до пільгового стажу позивача було зараховано періоди його роботи варником бітуму в Філії «Калинівська дорожня експлуатаційна дільниця» з 13.06.2003 по 05.08.2004, з 13.08.2004 по 31.05.2005, з 01.09.2005 по 16.10.2006, з 21.10.2006 по 30.10.2006, з 26.05.2010 по 21.10.2010, з 23.10.2010 по 09.11.2010, з 12.11.2010 по 23.11.2010, з 01.12.2010 по 04.05.2011, з 06.05.2011 по 29.07.2012, з 01.08.2012 по 27.03.2013, з 30.03.2013 по 27.04.2014, з 29.04.2014 по 05.05.2014, з 08.05.2014 по 16.03.2016, з 19.03.2016 по 20.06.2016, з 02.03.2018 по 25.02.2019, з 27.02.2019 по 12.11.2019, з 16.11.2019 по 11.02.2020, що фактично становить 11 років 25 днів. Разом із тим, для зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 06.08.2004 по 11.08.2004, з 12.08.2004 по 12.08.2004, з 17.10.2006 по 20.10.2006, з 24.11.2006 по 24.11.2006, з 02.04.2008 по 02.04.2008, з 22.05.2009 по 22.05.2009, з 22.10.2010 по 22.10.2010, з 10.11.2010 по 10.11.2010, з 24.11.2011 по 30.11.2010, 05.05.2011 по 05.05.2011, з 30.07.2012 по 31.07.2012, з 28.03.2013 по 29.03.2013, з 28.04.2014 по 28.04.2014, з 06.05.2014 по 07.05.2014, з 17.03.2016 по 18.03.2016, з 26.02.2019 по 26.02.2019, з 13.11.2019 по 15.11.2019 законні підстави відсутні, з огляду на його перебування у відпустці без збереження заробітної плати. Крім того, представник відповідача також вказав на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 31.10.2006 по 25.05.2010 з огляду на відсутність документального підтвердження проведення та затвердження результатів проведення чергової атестації робочих місць. Таким чином, зазначив, що пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 11 років 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , з 13.05.2003 останній прийнятий на роботу у Філію «Калинівська дорожня експлуатаційна дільниця» слюсарем.

13.06.2003 позивача переведено на посаду варника бітуму 2 розряду.

31.07.2003 ОСОБА_1 - присвоєно 3 розряд за тією ж професією (варник бітуму).

01.09.2009 позивачу присвоєно 4 розряду за тією ж професією (варник бітуму).

21.06.2016 ОСОБА_1 переведено на посаду охоронника бітум бази та АБЗ.

02.03.2018 позивача переведено на посаду варника бітуму, де позивач і продовжує працювати.

В той же час, досягнувши 55-річного віку, 17.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із тим, рішенням №025650002895 від 20.03.2020 позивачу відмовлено у призначенні відповідного виду пенсії, у зв`язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу роботи.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

В свою чергу, п.10 цього Порядку передбачає, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведенні атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україну від12.08.93 №637.

Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи, за наслідками розгляду поданих позивачем матеріалів, а також проведеної зустрічної перевірки достовірності поданої позивачем довідки №179 від 21.12.2019, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи варником бітуму в Філії «Калинівська дорожня експлуатаційна дільниця» з 13.06.2003 по 05.08.2004, з 13.08.2004 по 31.05.2005, з 01.09.2005 по 16.10.2006, з 21.10.2006 по 30.10.2006, з 26.05.2010 по 21.10.2010, з 23.10.2010 по 09.11.2010, з 12.11.2010 по 23.11.2010, з 01.12.2010 по 04.05.2011, з 06.05.2011 по 29.07.2012, з 01.08.2012 по 27.03.2013, з 30.03.2013 по 27.04.2014, з 29.04.2014 по 05.05.2014, з 08.05.2014 по 16.03.2016, з 19.03.2016 по 20.06.2016, з 02.03.2018 по 25.02.2019, з 27.02.2019 по 12.11.2019, з 16.11.2019 по 11.02.2020, що фактично становить 11 років 25 днів та є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах (необхідно 12 років 6 місяців).

В той же час, відповідач вказує на відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 31.10.2006 по 25.05.2010 (3 роки 6 місяців 25 днів), з огляду на відсутність документального підтвердження проведення та затвердження результатів проведення чергової атестації робочих місць.

Надаючи оцінку даним твердженням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Так, як слідує із довідки №179 від 21.12.2019 про підтвердження наявного трудового стажу, виданої Філією «Калинівська дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», вперше атестація робочих місць була проведена Філією «Калинівська дорожня експлуатаційна дільниця» в 2001 році, згідно наказом №11п від 30.10.2001 – висновок №16 від 13.11.2001.

У відповідності до переліку професій Калинівської ГРДД (додаток до наказу №11п від 30.10.2001), працівникам, яким підтверджено право на пільгове забезпечення, за наслідками проведеної атестації передбачено посаду варника бітуму.

В подальшому, чергові атестації робочих місць були проведені у 2010 році (наказ №28 від 26.05.2010) та 2015 році (наказ №58 від 26.05.2015).

При цьому, процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Пунктом 4.2. Порядку №383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

За правилами п.п. 4.3, 4.4, 4.5 Порядку №383, у разі підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 Порядку № 383.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 Порядку № 383.

Якщо ж атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку №383, встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі Порядок № 442) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

Тобто, період роботи з 21.08.1992 року, тобто після набрання чинності Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 зараховується до пільгового стажу виключно за результатами атестації робочих місць.

Отже, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку №442, та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій передбачено, що періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442, та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Нормами Порядку №442 встановлено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговім пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відтак, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за переліком, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження результатів атестації умов праці, проведеної після 21 серпня 1992 року.

В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача лише наступних 5 років, після вперше проведеної атестації робочих місць згідно наказу №11п від 30.10.2001 (висновок №16 від 13.11.2001).

При цьому, у відповідності до переліку професій Калинівської ГРДД (додаток до наказу №11п від 30.10.2001), за наслідками проведеної атестації підтверджено посаду варника бітуму, робота на якій дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

В подальшому, чергові атестації робочих місць були проведені у 2010 році (наказ №28 від 26.05.2010) та 2015 році (наказ №58 від 26.05.2015). За наслідками проведених чергових атестацій також було підтверджено посаду варника бітуму, як таку, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що відповідачем не заперечується факт роботи позивача на посаді варника бітуму у спірний період з 31.10.2006 по 25.05.2010 (3 роки 6 місяців 25 днів), суд приходить до висновку, що не зарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу позивача лише через порушення роботодавцем терміну проведення чи/або не проведення чергової атестації робочих місць (у 2006 році) є необґрунтованим, адже доказів того, що у зазначений вище період на даному підприємстві докорінно змінились умови і характер праці за посадою варник бітуму, представником відповідача не надано, а матеріали справи не містять.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи варником бітуму з 31.10.2006 по 25.05.2010 (3 роки 6 місяців 25 днів) у Філії «Калинівська дорожня експлуатаційна дільниця».

При цьому, лише зарахування даного періоду роботи з 31.10.2006 по 25.05.2010 (3 роки 6 місяців 25 днів) до пільгового стажу позивача, в сукупності із періодами його роботи, зарахованими відповідачем, а саме: з 13.06.2003 по 05.08.2004, з 13.08.2004 по 3 1,05.2005, з 01.09.2005 по 16.10.2006, з 21.10.2006 по 30.10.2006, з 26.05.2010 по 21.10.2010, з 23.10.2010 по 09.11.2010, з 12.11.2010 по 23.11.2010, з 01.12.2010 по 04.05.2011, з 06.05.2011 по 29.07.2012, з 01.08.2012 по 27.03.2013, з 30.03.2013 по 27.04.2014, з 29.04.2014 по 05.05.2014, з 08.05.2014 по 16.03.2016, з 19.03.2016 по 20.06.2016, з 02.03.2018 по 25.02.2019, з 27.02.2019 по 12.11.2019, з 16.11.2019 по 11.02.2020 (11 років 25 днів), свідчить про наявність у ОСОБА_1 більш ніж 12 років 6 місяців пільгового стажу за Списком №2, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В даному ж випадку, враховуючи те, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, суд приходить до висновку, що він має право на призначення відповідного виду пенсії саме з 02.01.2020 (дня, наступного за днем досягнення 55 років).

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №025650002895 від 20.03.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 02.01.2020 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 );

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).

Повний текст рішення складено 13.10.2020.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна