Рішення № 9215500, 19.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.10                                                                                 Справа № 13/267

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Стаханівський завод технічного вуглецю”, м. Стаханов Луганської області

до Приватного підприємства Фірми “АВК”, м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 151507 грн. 28 коп.

          Суддя Фонова О.С.

                                         Представники:

від позивача: Маломед В.П., довіреність № 342/16-02 від 01.04.2010;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 128961,76 грн., пені у сумі 20808,38 грн., 3% річних у сумі 1524,01 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 13237,11 грн.

Протягом розгляду справи позивач зменшував розмір позовних вимог і відповідно до заяви від 19.04.2010 просить суд стягнути з відповідача 128961 грн. 76 коп. основного боргу, 12808 грн. 47 коп. пені, 2015 грн. 49 коп. річних, 7721 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань, разом 151507 грн. 28 коп.

Зазначене зменшення позовних вимог відповідає ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 08.04.2010, 19.04.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством “Стаханівський завод технічного вуглецю” (позивач у справі), як Постачальником, та Приватним підприємством Фірмою “АВК” (відповідач у справі), як Покупцем, було укладено договір поставки № 32/323 від 05.08.2008 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору, передбачено, що позивач поставляє, а відповідач приймає та оплачує вулканізовану вальцовану гумову суміш виробництва ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю». Асортимент, кількість, ціна продукції зазначається в специфікаціях або додаткових угодах, що є невід’ємною частиною цього договору.

Сторонами по справі були погоджені та підписані специфікації № 1 від 05.08.2008 з доповненнями, та № 2 від 24.11.2008.

Згідно п. 3.1. Договору відповідач зобов’язався оплатити товар протягом 45 календарних днів з дати відвантаження кожної партії.

В п. 6.10 Договору сторони передбачили, що за прострочення оплати відповідач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за наступними накладними:

№ 1622 від 29.10.2008 в кількості 3,840 т. на суму 59208 грн. 00 коп.

№ 1636 від 04.11.2008 в кількості 1,2 т. на суму 20469 грн. 60 коп.

№ 1644 від 12.11.2008 в кількості 3,656 т. на суму 63017 грн. 52 коп.

№ 1675 від 27.11.2008 в кількості 2,26 т. на суму 46133 грн. 04 коп.

Всього було відвантажено 10,956 т. на суму 188828 грн. 16 коп. Відповідач одержаний товар оплатив частково в сумі 59866 грн. 40 коп. Борг за договором складає 128961 грн. 76 коп.

Наявність боргу, зокрема, підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 01.06.2009.

У зв’язку з несплатою боргу, позивач звернувся з позовом в якому просить суд, з врахуванням зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 128961 грн. 76 коп., 12808 грн. 47 коп. пені нарахованої відповідно до п. 6.10 договору, 2015 грн. 49 коп. 3 % річних, 7721 грн. 56 коп. інфляційних нарахувань відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Пеня, 3 % річних та втрати від інфляції нараховані позивачем на борг, що виник в зв’язку з несплатою товару за накладними № 1644 від 12.11.2008 та № 1675 від 27.11.2008, пеня протягом 6 місяців з моменту прострочення, 3 % річних по 17.08.2009, втрати від інфляції по червень 2009 включно.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 188828 грн. 16 коп., що підтверджується видатковими накладними № 1622 від 29.10.2008, № 1636 від 04.11.2008, № 1644 від 12.11.2008 та № 1675 від 27.11.2008 (а.с.14-18).

Відповідач одержаний товар оплатив частково в сумі 59866 грн. 40 коп., таким чином, борг за договором складає 128961 грн. 76 коп.

Факт наявності боргу в сумі 128961 грн. 76 коп. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та втрати від інфляції, що нараховані позивачем на борг, який виник в зв’язку з несплатою товару за накладними № 1644 від 12.11.2008 та № 1675 від 27.11.2008, пеня протягом 6 місяців з моменту прострочення, 3 % річних по 17.08.2009, втрати від інфляції по червень 2009 включно.

Відповідальність за порушення грошового зобов’язання встановлена сторонами в пункті 6.10 Договору, у вигляді пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення оплати.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 128961 грн. 76 коп., 3 % річних в сумі 2015 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань в сумі 7721 грн. 56 коп., пені в сумі 12808 грн. 47 коп., є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з віднесенням судових витратна відповідача, згідно 49 Господарського процесуального кодексу України.

При зменшенні позовних вимог, судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Фірми «АВК», м. Первомайськ Луганської області, вул. Макаренко, буд. № 8а, ідентифікаційний код 25359819, на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю», м. Стаханов Луганської області, вул. Чайковського, буд. 21, ідентифікаційний код 05389959, борг в сумі 128961 грн. 76 коп., пеню в сумі 12808 грн. 47 коп., 3 % річних у сумі 2015 грн. 49 коп., інфляційні нарахування у сумі 7721 грн. 56 коп., державне мито у сумі 1515 грн. 07 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217 грн. 32 коп., наказ видати.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 23.04.2010.

Суддя                                                                                 О.С. Фонова