Ухвала суду № 92154425, 02.10.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16042/20

Провадження №2-о/521/277/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2020 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Київська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, згідно якому встановити, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 та відповідно рідною тіткою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цей факт необхідно встановити для оформлення її спадкових прав.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю за необхідне залишити заяву без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.3 ст.94 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV цього Кодексу.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення в цивільній справі в порядку окремого провадження суддею враховано, що ця заява повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.318 цього Кодексу. Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями викладеними в п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» де зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви.

Згідно зі ст.318 ЦПК України в заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документі

Заявником зазначено заінтересованою особою в заяві Київська державна нотаріальна контора у м. Одесі, але нотаріальна контора у даній категорії справ не може бути заінтересованою особою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріус наділений державою обов`язками посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою наданням їм юридичної вірогідності.

Нотаріус не може мати спільних інтересів з особами, які звернулися до нього за вчиненням нотаріальної дії. (ст. 9 Закону).

У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Нотаріус може бути лише відповідачем в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення. При цьому такі вимоги до нотаріуса підлягають розгляду в позовному провадженні за правилами цивільного судочинства, як спір про право.

Враховуючи зазначене, заявнику необхідно визначитись із заінтересованою особою (особами) по справі, якою (якими) можуть бути спадкоємці померлих або за їх відсутності відповідна територіальна громада, та вилучити із заінтересованих осіб Київську державну нотаріальну контору у м. Одесі.

Заявнику необхідно встановити факт родинних відносин задля того, щоб прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При розгляді спорів щодо спадкування належним відповідачем (в даному випадку заінтересованою особою) є особа — учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

Однак, заявником не додано до матеріалів справи відмови нотаріуса саме у вигляді мотивованої постанови про відмову видати свідоцтво про право власності. Це вибачається з Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року з змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення». Про це указано і в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Заявнику необхідно роз`яснити за якою адресою проживав померлий спадкодавець та які особи були зареєстровані та проживали за цією адресою на момент смерті спадкодавця та надати відповідну довідку (форма №1) при можливості.

На виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності).

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен заначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.заявником копії письмових доказів не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням її ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення), заявником не зазначено про наявність у неї або іншої особи оригіналів поданих нею письмових доказів.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не надано відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або заяви до подання заяви, якщо такі здійснювалися.

Так, в Постанові Пленуму Верховного суду України від 1995 року, зі змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в п. 3 указано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Таким чином, заява не відповідає вимогам, викладеним в ст.ст.175, 177 ЦПК України і ці вимоги заявнику треба виконати.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали позивач повинна подати до суду позовну заяву в новій редакції відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, з урахуванням вимог про усунення недоліків, викладених в цій ухвалі.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Київська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про встановлення факту родинних відносин,- залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику до виконання.

Заявник може отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://ml.od.court.gov.ua/sud1519/

Ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Д.Я. Роїк