Ухвала суду № 92154348, 09.10.2020, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2701/20

Номер провадження 2/504/2028/20

УХВАЛА

09.10.2020смт.Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» про зобов`язання припинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія». В позові просить суд зобов`язати обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» припинити вимагати від ОСОБА_1 з`явитися для укладення з обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» договору невідомого змісту та відшкодування вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, а також погрози щодо припинення водопостачання та водовідведення.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.10.2020 року провадження у справі відкрито.

07.10.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі у спосіб заборони Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» припиняти водопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

З посиланням на ст.ст. 149, 150 ЦПК України, ЗУ «Про питну воду та водопостачання», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , позивач зазначає, що відповідач здійснив реальну погрозу припинити водопостачання до належного позивачу житлового будинку, колодязь в якому розташовані лічильники води в місці приєднання до трубопроводу, знаходиться на дорозі загального користування у вільному доступі. Виконання цієї погрози є технічно можливе та може призвести до порушення прав позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Оглянувши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, приходжу до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову обов`язково вказується предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Разом з тим, подаючи позов з матеріально правовою вимогою зобов`язати відповідача припинити вимагати від позивача з`явитися для укладення договору невідомого змісту та відшкодування вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення, а також припинити погрози, щодо припинення водопостачання та водовідведення, позивач визначив захід забезпечення позову у спосіб заборони відповідачу припиняти водопостачання, що жодним чином не співвідноситься із заявленими позовними вимогами та є не співмірним з такими. Визначений позивачем захід забезпечення позову жодним чином не сприятиме, як виконанню можливого майбутнього рішенню суду про зобов`язання відповідача припинити певні вимоги адресовані позивачу та жодним чином не сприятиме ефективному поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, щодо саме зобов`язання припинити ставити вимоги позивачу.

Окрім того, відповідно до ст. 23 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

За таких обставин, суд вважає за недоцільне вжиття заходів забезпечення позову у спосіб заборони вчинення дій, тобто здійснення певної поведінки, за умови, що здійснення такої поведінки є обов`язковим приписом закону. При цьому, забезпечення питною водою є однією з гарантій належної життєдіяльності людини і навпаки самовільне припинення водопостачання є діянням наслідком вчинення якого настає відповідальність установлена законом, в т.ч. і кримінально правова.

З огляду на неспівмірність позовних вимог із заходами забезпечення позову, а також невідповідності заходу забезпечення позову предмету такого позову, наявної вимоги закону, щодо безперебійного водопостачання, на даний час, вжиття заходів забезпечення позову суд вважає недоцільним та передчасним, а тому у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.151,153,259-260,353,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» про зобов`язання припинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя Сафарова А. Ф.