Ухвала суду № 92154206, 12.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/24883/19

Провадження № 2-п/947/72/20

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заочного рішення

12.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя Куриленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року по цивільній справі № 947/24883/19 за позовом Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2020 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить суд скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року по цивільній справі № 947/24883/19 за позовом Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні, та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він не був належним чином повідомленим про розгляд справи, та зазначає про наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Сторони по справі у судове засіданні не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Дослідивши матеріали додані до заяви, суд доходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 947/24883/19 за позовом Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року позовні вимоги Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області було задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у користуванні Другим Київським відділом державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ( 65080, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1, код за ЄДРПОУ 41407330) майном шляхом виселення з нежитлового приміщення гаража, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 1, код за ЄДРПОУ 41407330) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Як вбачається з відповіді адресно-довідкового бюро, яка надійшла на адресу суду 21.10.2019 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою і направлялась судова кореспонденція, проте, відповідач фактично ухилявся від її отримання, оскільки поштове повідомлення поверталось на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, нехтуючи своїми правами та обов`язками, не з`явився до суду, що дало суду можливість ухвалити заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

З вказаного можливо зробити висновок, що поважність причин неявки відповідача в судові засідання не доведена, так як і не були надані докази, які мали б істотне значення для вирішення справи.

З клопотаннями не звертався, у судове засідання не з`явився, у зв`язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній документами.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року по цивільній справі № 947/24883/19 за позовом Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа Одеська міська рада про усунення перешкод у користуванні – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, він має можливість оскаржити рішення до Одеського апеляційного суду в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ki.od.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.