Рішення № 92152443, 30.09.2020, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1071/20

Провадж.№ 2/481/277/2020

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2020 року

Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

за участю позивача ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новобузької міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

17.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду з зазначеним цивільним позовом до Новобузької міської ради Миколаївської області, згідно з яким просив ухвалити судове рішення про визнання права приватної власності на землю в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, площею 579 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 023786 та рішення Новобузької міської ради народних депутатів № 46 від 02.03.1995 року ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І. від 19.08.2020 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

28.08.2020 року ОСОБА_1 виконав вимоги ухвали, та надав до суду уточнюючу позовну заяву, в якій просив визнати за ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, площею 0,0579 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, є власником житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 .

Однак, будучи власником вказаного будинку, він не є власником земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок, дана земельна ділянка перебуває у власності іншої особи - попереднього власника будинку, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому посилаючись на приписи ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, позивач просив визнати право власності на дану земельну ділянку за ним.

Ухвалою судді від 08.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 30.09.2020 року о 11:00 год.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_2 , посилаючись на достатність для цього підстав, заявлені позивачем вимоги підтримав, також і просив їх задовольнити.

Представник відповідача, Новобузької міської ради Миколаївської області, Кучерява О.С., в судове засідання не з`явилася, проте направила до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, пред`явлений до міської ради позов визнала і не заперечувала проти його задоволення.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Дехтяр Л.Ф., в порядку заміщення державного нотаріуса Новобузької державної нотаріальної контори Миколаївської області 13.11.2019 року за р/№4-225, громадянину ОСОБА_1 , належить на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 (а.с.14).

Однак, предметом вказаного свідоцтва слугував лише будинок, питання про передачу у власність земельної ділянки, на якій розташований цей будинок (для обслуговування житлового будинку) при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не вирішувалося.

Вищезазначене домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 0,0579 га, яка належала попередньому власнику будинку – ОСОБА_4 , та значиться за ним відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, серії І-МК №023786 Новобузькою міською радою Миколаївської області на підставі рішення виконкому міської ради народних депутатів від 02.03.1995 року № 46 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер (а.с.11).

Згідно ч. 1 ст. 30 ЗК України, в редакції 1991 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16 зазначено, що чинне законодавство (ст. 120 ЗК та ст. 377 ЦК) імперативно передбачає перехід права власності на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі; враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від свого права, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення. У іншому випадку порушувався б принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права на земельну ділянку незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від земельної ділянки.

З моменту передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 і до цього часу цільове призначення спірної земельної ділянки не змінилося.

З огляду на викладене, у зв`язку з набуттям позивачем ОСОБА_1 на законний підставах, житлового будинку, до останнього, разом з правом власності на житловий будинок, перейшло і право власності на земельну ділянку для його обслуговування.

Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на цю земельну ділянку ґрунтується на законі, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, останній не заявляв, тому суд відносить ці витрати на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 258,259,263-265,268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новобузької міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Новий Буг Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0579 га для обслуговування жилого будинку, розташованої по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано .

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач : Новобузька міська рада Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04056598, юридична адреса: Миколаївська область, м. Новий Буг, площа Свободи, 42.

Повний текст рішення виготовлений 12.10.2020 року.

Суддя С.І.Вжещ