Ухвала суду № 92151424, 12.10.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3426/20 Провадження № 2/450/1670/20

УХВАЛА

про залишення без руху

12 жовтня 2020 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, –

в с т а н о в и в:

08 жовтня 2020 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви, у такій не зазначено місце проживання позивача, власні та третьої особи засоби зв`язку, адресу електронної пошти, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, інформацію про які слід надати суду.

Крім того з матеріалів позовної заяви вбачається, що додані до неї копії додатків для відповідача та третьої особи не завірені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України «Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07 квітня 2003 року».

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Відтак, позивачу також слід надати суду завірені належним чином копії доданих до заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернулася до суду з майновою вимогою про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 71,9 кв.м, житловою площею 47,6 кв.м.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію № 32 від 01 жовтня 2020 року про сплату судового збору у сумі 2710 грн. 60 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано довідку ТзОВ «Технічне бюро «Фаєрмур» № 1866 від 04 вересня 2020 року, відповідно до якої дійсна вартість згаданого вище житлового будинку становить 207106 грн. При цьому з даної довідки неможливо встановити, яким чином здійснювалися розрахунки ринкової вартості майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Спірний будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 . Загальна площа будинку становить 71,9 кв.м, житлова площа дорівнює 47,6 кв.м.

Згідно загальнодоступного сайту Real-estate.lviv.ua, який широко використовується експертами для визначення вартості нерухомого майна, в м. Пустомити Львівської області середня вартість житлового будинку, подібного за характеристиками спірному, становить приблизно 975000 грн., що дорівнює дійсній ціні даного позову.

Відтак, суд прийшов до висновку, що позивачу слід визначити попередній розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру у максимальному розмірі, за ставками для позовних вимог майнового характеру, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у розмірі 1 відсотку від ціни позову, що становить 9750 грн. У випадку переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, переплачена частина буде повернута позивачу.

Отже, загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання зазначеного позову, становить 9750 грн.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (Ashingdane v. the United Kingdom).

Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов`язок неухильного додержання зобов`язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя.

В основу забезпечення справедливого доступу до правосуддя покладено принцип рівності, який розглядається у цьому контексті як гарантії однакового масштабу доступу до судового захисту незалежно від його диференціації, з огляду на недопущення різного ставлення за однакових чи подібних обставин, що посягає на сутність змісту права на судовий захист.

Разом з цим, згідно стандартів Європейського суду з прав людини вимога покрити такі судові витрати, як державне мито, в цивільних справах є сумісною з правом доступу до правосуддя лише якщо, вона не спотворює саму його сутність (Kreuz v. Poland).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2710 грн. 60 коп. у спорі, в якому наявні три позовні вимоги майнового характеру щодо майна вартістю приблизно 975000 грн., за які підлягає сплаті судовий збір у розмірі 9750 грн. Відтак, позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 7039 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З врахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху та зобов`язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали, шляхом надання суду інформації про місце проживання позивача, власні та третьої особи засоби зв`язку, адресу електронної пошти, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, надання суду завірених належним чином копій доданих до заяви документів відповідно до кількості учасників справи, а також доплати судового збору у сумі 7039 грн. 40 коп., який слід сплатити на розрахунковий рахунок UA058999980313131206000013390, отримувач коштів УК у Пустом.р/Пустомитiв.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38047883, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, з зазначенням призначення платежу судовий збір (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Пустомитівський районний суд Львівської області, ЄДРПОУ 38047883.

У випадку, якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви, така вважатиметься неподаною і буде повернута.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Визначити позивачу ОСОБА_1 попередній розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотка від ціни позову, що становить 9750 гривень, а у випадку переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, переплачена частина буде повернута позивачу.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування – залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення описаних недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Пустомитівської міської ради Пустомитівського району Львівської області, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування – вважати неподаною та повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат, до складу яких згідно з ст. 133 ЦПК України входить судовий збір, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Мусієвський В.Є.