
308/7769/20
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , місце роботи, посада: «Турбогаз», плавильник металу, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
31 липня 2020 року о 04 год. 44 хв. гр. ОСОБА_1 в м.Ужгород по вул. Будителів, 2 керував автомобілем марки «Opel Astra» державний номерний знак « НОМЕР_1 » у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у визначеному законом порядку у лікаря нарколога. Згідно висновку лікаря №235, результат огляду позитивний. Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №374329 від 31.07.2020.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №374329 від 31.07.2020, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №235 від 31.07.2020, рапорти поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Закарпатській області Р.Рейпаші від 31.07.2020, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2902451 від 31.07.2020 та диск з відеозаписом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Представництво його інтересів у даному провадженні здійснюється адвокатом Ігнатенком С.С., який подав суду письмове пояснення, в якому просить провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свою позицію обґрунтовує тим, що працівниками поліції не в повній мірі дотримано вимоги Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.11.2015 №1376, та не надано до адміністративної справи допустимих та беззаперечних доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Акцентовано, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 31.07.2020, складеного відносно ОСОБА_1 , підставою для його складання є ніби то «о 04 год. 44 хв. гр. ОСОБА_1 в м.Ужгород по вул. Будителів, 2 керував автомобілем марки «Opel Astra», державний номерний знак « НОМЕР_2 », у стані наркотичного сп`яніння, огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у лікаря нарколога. Згідно висновку лікаря №235, результат огляду позитивний, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.»
Стверджує, що вказаний протокол складений з порушенням норм чинного законодавства. По-перше, протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №374329 від 31.07.2020 року інформації про дату вчинення адміністративного правопорушення не містить. Працівником поліції тільки вказано час вчинення адміністративного правопорушення, однак конкретна дaта вчинення-відсутня. В матеріалах справи є рапорт рядового поліції ОСОБА_2 від 31.07.2020, який просить вважати вірною дату скоєння правопорушення 31.07.2020. Однак, зазначений рапорт рядового поліції ОСОБА_2 та відображені в ньому відомості, як доказ, слід оцінити критично, оскільки такий рапорт у розумінні статті 251 «Докази» КУПАП не є належним і допустимим доказом дати вчинення адміністративного правопорушення.
По-друге, пунктом 9 розділу I Iнструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (затвердженої наказом Mіністерства внутрішніх справ від 06.11.2015 року Ne 1376, далі - Інструкція N 1376) встановлено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» -суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол). У відповідній графі протоколу тільки зазначено без дати, що «о 04 год. 44 хв. водій керував т/з ОРEL ASTRA ДНЗ НОМЕР_3 в м. Ужгород вул. Будителів 2, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку у лікаря нарколога», однак у відповідній графі прізвище, ім`я та по батькові особи, яка керувала транспортним засобом ймовірно в стані наркотичного сп`яніння не вказано. Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно певної особи (в даному випадку відносно ОСОБА_1 ), автоматично відповідну особу суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення не робить.
По-третє, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №374329 від 31.07.2020 містить в собі недостовірні відомості щодо транспортного засобу на якому нібито було вчинено адміністративне правопорушення, а саме у графах «номерний знак» та «належність» вказано номерний знак транспортного засобу « НОМЕР_4 », який належить « ОСОБА_3 ». Тоді як у володінні ОСОБА_1 перебуває інший транспортний засіб, який має номерний знак « НОМЕР_1 », та який належить особі з іншим прізвищем: « ОСОБА_4 ».
По-четверте, за приписами частин 4 та 6 статті 266 КУПАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують yвагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. п. 8, 12 1нструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разi наявності пiдстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Iнструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров 'я. При цьому, звертає увагу суду на те, що саме оформлене належним чином направлення на огляд водія транспортного засобу є законною підставою проведення відповідного огляду, відтак час складання такого направлення у кожному випадку повинен передувати часу проведення медичного огляду на стан сп`яніння. Згідно наявного у справі висновку щодо результатів медичного огляду особи з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №235 від 31 липня 2020 року /a.c. 2/ вбачаються дві обставини: - перша- датою і точним часом огляду вказано: 31.07.2020 року о 05 год. 00 хв. (п. 7 висновку). Аналогічно часом складання акту медичного огляду особи, який вказано у пункті 1 цього висновку, вказано: о 05 год. 00 хв. -друга - висновок видано лікарем Комунальним некомерційним підприсмством «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» (код ЄДРПОУ 03294574). В той час, адвокатом ОСОБА_1 внаслідок направлення адвокатських запит з`ясовано, що працівниками поліції направлення за встановленою формою для проведення підприємства медичного огляду лікарями Комунального некомерційного саме «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» (код ЄДРПОУ 03294574) взагалі не оформлялося. Фактично у відповідь на адвокатський запит адвокатом було отримано письмове направлення на ОСОБА_1 з виявлення стану алкогольного, огляд метою наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції від 31 липня 2020 року (копія додається), яке складено вже після проведення медичного огляду (час складання цього направлення «5 год 10 хв», тоді я к час медичного огляду «5 год 00 хв»).
Звертає увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено в той же час «5 год 10 хв», що й направлення на медичний огляд. Згідно вказаного направлення на медичний огляд, яке працівники поліції складали для приховання факту порушення встановленого законом порядку та послідовності проведення медичного огляду особи на стан сп`яніння після його проведення, того закладу, який проводив медичний огляд ОСОБА_1 (тобто Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей», код ЄДРПОУ 03294574) не стосується. Як вбачається із самого направлення від 31.07.2020 року, ОСОБА_1 було направлено для проведення медичного огляду до такого закладу охорони здоров`я як «ЗОНД», що є скороченим найменуванням Закарпатського обласного наркологічного диспансера, код ЄДРПОУ 03294574, проте такий заклад охорони здоров`я медичний огляд не проводив. Тобто, медичний огляд особи на стан сп`яніння було проведено лікарями Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» за відсутності належним чином оформленого направлення на проведення такого огляду.
По-п`яте, відповідно до пунктів 7-12 розділу II Інструкція № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повiрку робочого засобу вимірювальної техніки.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. За змістом пунктів 15 та 16 розділу II Інструкція №1452/735, дiагноз, який вноситься до акту медичного огляду, встановлюється за результатами лабораторних досліджень.
В даному випадку Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський обласний центр психічного та медицини залежностей», лікар якого проводив огляд ОСОБА_1 , своїм листом №67/A від 15.09.2020 року повідомило: «дослідження бiологічного середовища (сечі), відібраного у даного громадянина ОСОБА_1 здійснювалося за допомогою імуноферментної тест-системи для швидкої діагностики наркотичних речовин в сечі (швидкий тест), яка не являсться медичним обладнанням чи вимірювальною технікою, а є виробом медичним, що призначений для діагностики «in vitrо». В той час, відповідно до інструкції експрес-тестів для виявлення тетрагідроканнабінола (ТНC), який с головним психоактивним компонентом канабісу, в зразках сечі, які використовуються для діагностики «іn vitro» (Роздруківка інструкції до експрес-тесту моделі «Z02502CE», «DIAQUICK» THC Dipstick , отримана із сайту http://www.diameb.ua/manuals/rus/Z02502СE.pdf «призначення»), що даний аналіз використовусться тільки як якісний попередній аналітичний результат тесту. Більш точний альтернативний хімічний метод повинен бути використаний для того, щоб підтвердити аналітичні результати. Також у розділі «обмеження» Інструкції до експрес-тесту, який призначений для швидкої діагностики «in vitro» на наявність наркотичний речовин в сечі, вказано: хоч тест і є дуже точний, існує вірогідність помилкових результатів із-за наявностi в сечі впливаючих речовин (п. 2), тест є якісним аналізом сечі і не призначений для визначення рівнів кількісної концентрацiї або рівня інтоксикації (п. 3), тест не розрізняє наркотики і певні лікарські речовини (п. 6).
3 наведеного слідує, що швидкі тести сечі, які були використані лікарем під час проведення медичного огляду не є беззаперечним доказам перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.
За таких обставин, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та ч.3 ст.62 Конституції України, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не є доведеною належними та допустимими доказами.
Заслухавши пояснення представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час вчинення правопорушення.
Санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, в редакції Закону, що діяв на момент вчинення правопорушення, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
22.11.2018 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»(закон про кримінальні проступки №2617-VІІІ), згідно з яким стаття 130 КУпАП більше не передбачала адміністративну відповідальність за управління автомобілем в стані сп`яніння. Така відповідальність перейшла до категорії кримінальних проступків, відобразившись у статті 286-1 КК України.
Закон про кримінальні проступки мав набрати чинності 01.07.2020.
17.06.2020 року прийнято закон про внесення змін до закону про кримінальні проступки №720-ІХ (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»), згідно з яким у розділі І Закону про кримінальні проступки вилучені положення, які змінювали статтю 130 КпАП та включали до КК статтю 286-1.
Закон про зміни до закону про кримінальні проступки №720-ІХ, набрав чинності 03.07.2020 року. Комітетом Верховної Ради України надані роз`яснення щодо окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за № 720-ІХ від 17.06.2020 року, за змістом яких, враховуючи положення частини п`ятої статті 94 Конституції України Закон № 720-IXнабрав чинності 3 липня 2020 року, а саме в день його опублікування.
Отже, під час розгляду даної справи, судом береться до уваги та застосовується норма закону, якою передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 2.9 «а» даних Правил передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п.6 Розділу І Інструкції оглядна стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
Відповідно до п. 4. Розділу І ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 12. Розділу ІІ у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо заперечень, викладених представником ОСОБА_1 , адвокатом Ігнатенком С.С. у поясненні по справі суд констатує наступне.
Стосовно неналежного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №374329 від 31.07.2020 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що гр. ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. У протоколі містяться підписи поліцейського, який склав протокол, підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також додані до протоколу додатки.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Щодо доводів про не зазначення у протоколі дати вчинення правопорушення, то така згідно рапорту поліцейського від 31.07.2020 є «31.07.2020». Вказаним рапортом жодним чином не встановлюються інші обставини вчинення адміністративного правопорушення, які б суперечили викладеним у протоколі обставинам. Стосовно інших недоліків оформлення протоколу, то вони не є суттєвими та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 в учиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Доводи про порушення самої процедури освідування ОСОБА_1 у лікаря, та незгоду з проведеним відносно нього за допомогою імуноферментної тест-системи для швидкої діагностики наркотичних речовин в сечі, без проведення лікарем клінічних і лабораторних досліджень, суд відхиляє з таких підстав.
Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачено пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17. 12. 2008 (з наступними змінами та доповненнями).
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 ні акт, а ні висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №235 від 31.07.2020, з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа, яка має спеціальні знання та кваліфікацію, і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
У зв`язку з наведеним доводи сторони захисту про недопустимість в якості доказу результатів проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням швидких тест-систем у зв`язку з наявністю похибки в їх показниках, є безпідставними.
Доводи сторони захисту про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення ОСОБА_1 на огляд в заклад охорони здоров`я, яким такий огляд проведено (Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей»), оскільки таке оформлено на «ЗОНД», а також його оформлення після ніби то проведення самого огляду, суд також не бере до уваги, оскільки його відсутність не є беззаперечним доказом порушення з боку працівників поліції порядку направлення водія для огляду на стан сп`яніння та не спростовує проведення такого уповноваженим закладом та відносно такої особи, а відтак і не спростовує висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння. Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров`я та медицини залежностей» є правонаступником Закарпатського обласного наркологічного диспансеру (ЗОНД).
Щодо неналежності доказу – відеозапису, у зв`язку з неможливістю перегляду всіх відеофайлів, які містяться на DVD-диску, який містить відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції суд констатує наступне.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, що оформляв матеріали про адміністративне правопорушення.
З переглянутого відеозапису вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції, у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху – водій керував транспортним засобом, на якому в темну пору доби не освітлювався задній номерний знак. На відеозаписі чітко видно номерний знак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 – НОМЕР_1 . У зв`язку наявністю у ОСОБА_1 ознак стану наркотичного сп`яніння (зіниці не реагують на світло) працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.
Відсутність відеофайлів щодо самого проведення медичного обстеження на стан сп`яніння чи не можливість їх відтворення (перегляду) також не спростовує доведеність вини ОСОБА_1 в учиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Отже, судом досліджені та перевірені доказами обставини, які беззастережно свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п.58) суд наголошує, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»- ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.34,35,40-1,280,283-284,289 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - суду невідомий) на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287цьогоКодексу.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник
Судове рішення № 92150073, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 08.10.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/7769/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: