Ухвала суду № 92149930, 08.10.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7749/20

Провадження № 2-ві/461/8/20

УХВАЛА

Іменем УКраїни

08.10.2020 року Галицький районний суд м.Львова у складі головуючого судді Зубачик Н.Б., за участю секретаря судових засідань Пелех О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Романюку В.Ф. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

07 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючому судді Романюку В.Ф.

Свою заяву мотивує тим, що суддею Галицького районного суду м.Львова Романюком В.Ф. при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 від 21.09.2020 року до відповідачів Львівського міського комунального підприємства «Айсберг», Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради, Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, Західного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії, необґрунтовано і безпідставно відмовлено у відкритті провадження згідно більшості позовних вимог. Вказані обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого судді, просить заяву задоволити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Романюка В.Ф. від розгляду справи №461/7749/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» про відшкодування моральної шкоди передана на розгляд судді Зубачик Н.Б.

У відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

У зв`язку з наведеним, судом вирішено розглянути заяву в судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст.ст.126,129 Конституції України).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення судді і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов`язані з підготовкою, розглядом справ в судових інстанціях, перевіркою справ в апеляційному і касаційному порядку, звернення рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватися в чинному в даний час порядку.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В п.10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , підставою для відводу судді Романюка В.Ф. зазначено обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. Подану заяву просить задоволити, мотивуючи наведеними у ній підставами. Фактично він посилається на дії судді, що стосуються процесуальних рішень, зокрема вказує, що суддею відмовлено у відкритті провадження згідно позовних вимог.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 08.10.2020 року, через необґрунтованість заявленого відводу, справу передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, для вирішення питання про відвід головуючого судді Романюка В.Ф.

Згідно з частиною 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Суд не вбачає підстав для відводу судді Романюка В.Ф., визначених ст. 36 ЦПК України, оскільки заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Романюка В.Ф.

Доводи заявника, викладені у заяві про відвід, зводяться по суті до незгоди з процесуальними діями судді та не свідчать про необ`єктивність або упередженість судді, а відтак у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 36-40, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Романюку В.Ф. в цивільній справі №461/7749/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Айсберг» про відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Зубачик Н.Б.