
Дата документу 29.09.2020
Справа № 937/3027/20
Провадження № 2/937/1851/20
2020 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2020 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Дараган Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Данчук К.В.
учасники справи:
позивач – акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідачка – ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначено, що 15 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою було укладено договір. Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит у сумі 500 гривень 00 копійок, у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою за користування кредитом 36 % річних. Однак, відповідачка свої зобов`язання за кредитом виконує не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість по кредиту, яка до теперішнього часу не погашена і станом на 31 березня 2020 року становить суму в розмірі 18038 гривень 83 копійок, що складається з наступного: сума в розмірі 5460 гривень 97 копійок – заборгованість за кредитом, сума в розмірі 1962 гривні 96 копійок – заборгованість по відсоткам, нарахованими на прострочений кредит на підставі ст. 625 ЦК України, сума в розмірі 9517 гривень 81 копійка – заборгованість за пенею, сума в розмірі 250 гривень 00 копійок – штраф (фіксована частина), сума в розмірі 847 гривень 09 копійок – штраф (процентна складова). Позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 18038 гривень 83 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102 гривні 00 копійок.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
В судове засідання представник позивача не з`явився, разом із позовною заявою представником позивача було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Також представником позивача подано відповідь на заяву, в якій зазначено, що анкета-заява про приєднання до Умов і Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг. Кредитний договір був укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним, при укладенні договору сторонами були обговорені всі істотні умови. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними і допустимими доказами. Також зазначені порядок і формула нарахування пені та штрафів.
В судове засідання відповідачка не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає частково в частині в частині заборгованості за тілом кредиту.
Також відповідачкою подано заяву із запереченнями на позовну заяву, в якій зазначено, що позовні вимоги вона визнає частково в частині заборгованості за тілом кредиту. В підписаній відповідачкою заяві процентна ставка не зазначена, також у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання, тому відсутні підстави для стягнення цих складових заборгованості. Крім того, позивач посилається на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті www.privatbank.ua, як на невід`ємні частини кредитного договору. Однак, позивачем не доведено, що саме з ці витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Згідно заяви від 15 липня 2008 року, відповідачка звернулася до ЗАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку із чим нею було підписано вказану заяву. В заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг і згодна з його умовами.
Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору, укладеному з ОСОБА_1 , від 15 липня 2008 року, відповідачка була ознайомлена з фінансовими умовами надання платіжної картки «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми сплати за користування кредитними коштами, що підтверджується її підписом. В довідці зазначені умови користування кредитними коштами, в тому числі: тип картки; тип кредитної лінії; пільговий період (нарахування відсотків здійснюється за ставкою 0,01 % річних) – до 55 днів; базова процентна ставка на місяць – 3 %; розмір щомісячних платежів; строк внесення щомісячних платежів; комісії за зняття кредитних і власних коштів, надання безготівковий платіж, надання інших послуг; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості – пеня = пеня 1 (базова процентна ставка за договором) / 30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту) + пеня 2 (1 % від заборгованості, але не менше 10 гривень на місяць, нараховується 1 раз на місяць; за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму в розмірі 50 гривень і більше); штраф при порушенні строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням, передбаченим договором, більше ніж на 120 днів – 250 гривень + 5 % від суми позову; вартість надання інших банківських послуг за карткою.
До вказаних вище заяви та довідки позивачем додано витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позову, відповідач станом на 31 березня 2020 року має заборгованість в розмірі 18038 гривень 83 копійок, що складається з наступного: сума в розмірі 5460 гривень 97 копійок – заборгованість за кредитом, сума в розмірі 1962 гривні 96 копійок – заборгованість по відсоткам, нарахованими на прострочений кредит на підставі ст. 625 ЦК України, сума в розмірі 9517 гривень 81 копійка – заборгованість за пенею, сума в розмірі 250 гривень 00 копійок – штраф (фіксована частина), сума в розмірі 847 гривень 09 копійок – штраф (процентна складова).
Згідно банківської виписки з карткового рахунку відповідачки, останньою була отримана кредитна картка № НОМЕР_1 , з якої були здійснені витрати кредитних коштів, а також на вказану картку періодично вносилися грошові кошти на поповнення витраченого кредитного ліміту.
ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як було встановлено судом, 15 липня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачкою було укладено кредитний договір, за умовами якого остання шляхом підписання заяви та довідки про умови кредитування отримала кредит у розмірі 500 гривень 00 копійок, у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою за користування кредитом 36 % річних, пені за несвоєчасне погашення заборгованості, яка складається з суми пені 1 (базова процентна ставка за договором) / 30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту) та суми пені 2 (1 % від заборгованості, але не менше 10 гривень на місяць, нараховується 1 раз на місяць; за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму в розмірі 50 гривень і більше), а також штрафу при порушенні строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням, передбаченим договором, більше ніж на 120 днів, у розмірі 250 гривень та у розмірі 5 % від суми позову. Також відповідачка отримала платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
На виконання договору позивач надав відповідачці кредит в сумі, визначеній у договорі, у повному обсязі, видав платіжну картку та відкрив відповідний картковий рахунок, тим самим позивач повністю виконав свої зобов`язання перед відповідачкою за договором.
За умовами договору, відповідачка прийняла на себе зобов`язання повернути кредит в термін, встановлений договором, та сплачувати проценти за користування кредитом. Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення кредиту та сплата процентів за користування коштами в строк, в розмірі та в валюті, які визначені в договорі.
Однак, в порушення умов договору відповідачка не виконала належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ним, має прострочену за кредитом заборгованість, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов`язань.
До того ж, фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку та в повному обсязі позивачу не повернуті, а відповідачкою не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, так само і погашення кредитних коштів.
При цьому судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідачки на те, що в підписаній нею заяві відсутні умови договору щодо процентної ставки та відповідальності у виді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання, оскільки такі посилання є безпідставними, необґрунтованими та повністю спростовуються встановленими в ході судового розгляду обставинами. Так, в судовому засіданні було встановлено, що умовами кредитного договору, викладеними у заяві та довідці про умови кредитування, що підписані відповідачкою, передбачено сплату відсотків за користування кредитом, а також застосування пені та штрафів як виду цивільно-правової відповідальності. Тобто самі такі умови, як вони викладені у підписаних відповідачкою заяві та довідці про умови кредитування, розуміла відповідачка, ознайомилася і погодилася з ними.
Разом із цим, позивач, заявляючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) та відсотків, нарахованих на прострочений кредит на підставі ст. 625 ЦК України, також стягнути пеню в і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач посилався на умови кредитного договору та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Так, умовами кредитного договору, викладеним у відповідній довідці про умови кредитування, що підписана відповідачкою, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені 1 відбувається за кожний день прострочення і нарахування пені 2 відбувається раз на місяць.
У той самий час, згідно умовами кредитного договору, викладеним у той самій довідці про умови кредитування, що підписана відповідачкою, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням, тобто за несвоєчасне виконання будь-якого з грошових зобов`язань по даному договору.
Тобто, вбачається, що наведеними вище умовами кредитного договору передбачено сплату пені та штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання будь-якого з грошових зобов`язань за цим кредитним договором, що є подвійною відповідальністю боржника.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги положення ст. 549 ЦК України, відповідно до яких штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – несвоєчасне виконання будь-якого з грошових зобов`язань за договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду України, викладених у постанові від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15).
Отже, за таких обставин суд приходить до висновку про неможливість одночасного стягнення з боржника пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової), а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки пені задоволенню не підлягають.
Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідачка порушила умови договору, взяті на себе зобов`язання виконує неналежним чином, тому, відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, умов кредитного договору, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитом в розмірі 5460 гривень 97 копійок, суму заборгованості по відсоткам, нарахованими на прострочений кредит на підставі ст. 625 ЦК України, в розмірі 1962 гривні 96 копійок та суму штрафів за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань в розмірі 1097 гривень 09 копійок (штраф (фіксована частина) в розмірі 200 гривень 00 копійок + штраф (процентна складова) в розмірі 847 гривень 09 копійок = 1097 гривень 09 копійок), а у стягненні інших заявлених позивачем сум (заборгованість за пенею) необхідно відмовити з підстав, зазначених вище.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 8521 гривня 02 копійок, а в іншій частині позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 гривні 99 копійок.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 549, 610, 611, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 19, 141, 263 – 265 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 15 липня 2008 року в розмірі 8521 (вісім тисяч п`ятсот двадцять одна) гривня 02 копійок та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 99 копійок, а всього 9514 (дев`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 01 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.
Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя:
Судове рішення № 92149505, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 29.09.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 937/3027/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: