Рішення № 92149286, 12.10.2020, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1020/20 Номер провадження №2-а/318/13/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. м. Кам`янка-Дніпровська

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: суддя Васильченко В.В., секретар Александрова А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Шепеля Ігоря Олександровича, Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області з вказаним вище адміністративним позовом в обґрунтування якого посилається на те, що 28.04.2020 року щодо нього винесено постанову серії ЕАК № 2455484 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та призначено штраф у розмірі 255 грн. Відповідно до вказаної постанови, водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_1 ) керуючи транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200 державний номерний знак НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 ) в населеному пункті м. Запоріжжя по Набережній прибережній автомагістралі, де дозволена максимальна швидкість 50 км/год., рухався зі швидкістю 74 км/год., чим перевищив дозволену швидкість на 24 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним приладом вимірювання швидкості Trucam TC 000571, чим допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху – Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.). В постанові про адміністративне правопорушення від 28.04.2020 серія ЕАК № 2455484 зазначено, що до постанови додається відеофіксація та бодікамера 0077.

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що рішенням Запорізької міської ради № 68 від 18.12.2019 р., яке оприлюднене на офіційному сайті 03.02.2020 р., збільшено швидкість руху транспортних засобів вздовж Прибережної автомагістралі до 70 км/год. в період з 01 квітня до 01 листопада. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП швидкість руху транспортного засобу повинна перевищувати встановлене обмеження на 20 км/год. (70 км/год. + 20 км/год. = 90 км/год.), а він рухався зі швидкістю 77 км/год., у зв`язку з чим не перевищував встановлені обмеження більш, як на 20 км/год.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2455484 від 28.04.2020 року, винесену щодо ОСОБА_1 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 19.05.2020 року прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження у справі.

У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2 справу перерозподілено на суддю ОСОБА_3 . Ухвалою від 03.09.2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження на 11.09.2020 року. У зв`язку із участі судді в онлайн-підготовці, розгляд справи перенесено на 12.10.2020 року.

11.09.2020 р. від сторони позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому зазначено, що між ним та захисником ОСОБА_4 28.04.2020 р. укладено договір про надання правової допомоги. Станом на 11.09.2020 р. згідно з остаточним розрахунком адвокатом Луньовим С.М. йому було надано правову допомогу на суму 5885 грн. 60 коп. Дану суму ним було сплачено згідно з актом виконаних робіт від 11.09.2020 р. Тому, позивач просить стягнути з відповідачів на його користь судові витрати у вказаному розмірі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Луньов С.М. не з`явилися, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги просили задовольнити.

Станом на 12.10.2020 рік відзив на адміністративний позов відповідачами не подано, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу приписів ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.

Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 28.04.2020 року відносно ОСОБА_1 інспектором рядовим поліції роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шепель Ігорем Олександровичем винесено постанову серія ЕАК № 2455484 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення в сумі 255,00 грн.

В постанові про адміністративне правопорушення від 28.04.2020 серія ЕАК № 2455484 зазначено: водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_1 ) керуючи транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200 державний номерний знак НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 ) в населеному пункті м. Запоріжжя по Набережній прибережній автомагістралі, де дозволена максимальна швидкість 50 км/год., рухався зі швидкістю 74 км/год., чим перевищив дозволену швидкість на 24 км/год. Швидкість вимірювалася лазерним приладом вимірювання швидкості Trucam TC 000571, чим допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху – Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.).

В постанові про адміністративне правопорушення від 28.04.2020 серія ЕАК № 2455484 зазначено, що до постанови додається відеофіксація та бодікамера 0077.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Разом із тим, рішенням Запорізької міської ради № 68 від 18.12.2019 р., яке оприлюднене на офіційному сайті 03.02.2020 р., збільшено швидкість руху транспортних засобів вздовж Прибережної автомагістралі до 70 км/год. в період з 01 квітня до 01 листопада. Таким чином, адміністративна відповідальність за перевищення обмежень швидкості руху вздовж Прибережної автомагістралі за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає в тому випадку, якщо водій рухається зі швидкістю більше 90 км/год.

Як зазначено в оспорюваній постанові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200 державний номерний знак НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_3 ) в населеному пункті м. Запоріжжя по Набережній прибережній автомагістралі, де дозволена максимальна швидкість 50 км/год., рухався зі швидкістю 74 км/год., чим перевищив дозволену швидкість на 24 км/год., що, з урахуванням викладених вище обставин, виключає в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, а тому винесену постанову не можна вважати обґрунтованою та законною.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стосовно закриття провадження по адміністративній справі, то суд вважає, що така вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст.284 КУпАП вказане питання вирішує орган (посадова особа), який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Адміністративні суди не вирішують справу про адміністративне правопорушення, а розглядають позови щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст.245 КАС України до повноважень суду при вирішенні справи не відноситься прийняття рішення щодо закриття провадження по адміністративній справі.

Також ОСОБА_1 було заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 5885,60 грн.

При вирішенні вказаного питання суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вказані витрати, згідно із ст. 134 КАС України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 ст. 134 КАС України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, ч. 7 ст. 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Факт понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 5885,60 грн. підтверджено наданими позивачем у копіях: договором про надання правової допомоги від 11.09.2020 р., а також квитанцією від 11.09.2020 р.

Доводів щодо не співмірності вказаних витрат зі складністю справи, ціною позову, а також обсягу часу та наданих адвокатом послуг відповідачем під час усього розгляду справи не наведено.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимог скаржника про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у вказаному розмірі.

На підставі ст.ст. 247, 251, 252, 268, 283, 284 КУпАП, керуючись ст.ст. 9, 72, 73, 77, 132, 134, 139, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області рядового поліції Шепеля Ігоря Олександровича, Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.04.2020 року серії ЕАК № 2455484, складену інспектором роти 2 батальйону 3 УПП Запорізькій області ДПП Шепель І.О. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у виді штрафу на суму 255,00 грн. у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) з інспектора рядового поліції роти 2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Шепель Ігоря Олександровича та Департаменту Патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646; 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) судові витрати, а саме судовий збір у сумі 840,80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5 044,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення з урахуванням п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 р., який набрав чинності 15.12.2017 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: В. В. Васильченко