Рішення № 92148945, 30.09.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3729/20

2/310/1631/20

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2020 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді…….Дністрян О.М.,

при секретарі…………...Уставицькій Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом. Свій позов мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , який за життя склав заповіт, відповідно до якого він заповів їй все своє майно. Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадкоємиця обов`язкової частки у спадщині - дружина померлого ОСОБА_4 , яка відмовилась від своєї частки у спадщині, подавши до Бердянської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття обов`язкової частки у спадщині. Спадкове майно, після смерті ОСОБА_3 складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1000 гектарів для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 , кадастровий номер:2310400000; 11:017:0505. 29 березня 2017 року Бердянською державною нотаріальною конторою Запорізької області була відкрита спадкова справа № 143/2017 після смерті батька. 04 лютого 2020 року Бердянською державною нотаріальною конторою їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Крім того, Бердянською державною нотаріальною конторою, на підставі постанови від 12.02.2020 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що державний акт на право приватної власності на землю, виданий 21 вересня 1994 року головою Бердянської міської ради, має лише серію ЗП, але не має нумерації, як це передбачено п.2.6 наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 року № 28 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умови оренди), який діяв на момент видачі державного акта на право приватної власності на землю. Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку кадастровий номер: 2310400000:11:017:0505 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 05.06.2020р. відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

30 червня 2020 року підготовче провадження у справі було закрито, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Міскевич А.Л. до початку судового засідання через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача, сповіщений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. До початку розгляду справи подали заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.02.1959 року (а.с.18), ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 від 09.03.2017 року – а.с.9).

За життя ОСОБА_3 було складено заповіт, відповідно до якого все його майно, де в воно не заходилось та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати та на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8) .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,1000 гектарів для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2310400000:11:017:0505.

Як вбачається з копії спадкової справи №143/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , наданої на запит суду Бердянською державною нотаріальною конторою, 29.03.2017р. з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_2 .

Крім того, 13.04.2017р. з заявою про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулась дружина померлого – ОСОБА_4 , яка мала право на обов`язкову частку у спадщині.

Таким чином, ОСОБА_2 своєчасно звернулася за прийняттям спадщини до нотаріальної контори після смерті батька ОСОБА_3

04.02.2020р. державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області Солоповою О.О. було видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.02.2020 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_3 загальною площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_3 , кадастровий номер якої 2310400000:11:017:0505, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька - ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що у наданий спадкоємицею Державний акт на право приватної власності на землю серії ЗП, виданий 21 вересня 1994 року головою Бердянської міської ради народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №161, не відповідає вимогам щодо форми акта, визначеної чинним законодавством, а, відповідно, не підтверджує належність земельної ділянки АДРЕСА_1 спадкодавцеві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення виконкому Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області №210 від 28.04.1994 року «Про надання в користування та в приватну власність земельних ділянок», земельна ділянка АДРЕСА_1 передана в приватну власність ОСОБА_3 (а.с.15-17).

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія ЗП, виданого 21.09.1994 року, ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради Ради народних депутатів від 28.04.1994 року №210, п.2.1.24 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,1000 гектарів, яка розташована: АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) – а.с.6.

Як вбачається з листа Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №0-8-0172-1327/116-20 від 12.03.2020р., станом на 31.12.2012р. згідно даних книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю за гр. ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Документ, що посвідчує право – державний акт серії ЗП №б/н зареєстрований 21.09.1994 року (а.с.7). Що також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2304936312018 від 20.12.2018р. (а.с. 12).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язані звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частина 5 ст.1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

На підставі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 131 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням цільового призначення Аналогічні роз`яснення містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, де зазначено, що відповідно до ст.. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належала на праві власності земельна ділянка АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер: 2310400000:11:017:0505.

При цьому у Державному акті на право власності на землю серії ЗП, виданого 21 вересня 1994 року головою Бердянської міської ради народних депутатів та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №161, не зазначено його номер.

Позивач ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не має можливості отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.02.2020р.), чим порушуються її права згідно ст. 1297 ЦК України щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та законного набуття права власності на нерухоме майно і його наступної державної реєстрації.

Виходячи з встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 у визначеному законом порядку прийняла спадщину після смерті батька – ОСОБА_3 , а відтак – має право на спадкове майно.

Оскільки позивач виконала всі необхідні умови для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про власність», ст. 1220, 1221, 1222, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 82, 200, 206, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд –

В и р і ш и в :

Позову заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1000 га, для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), кадастровий номер: 2310400000:11:017:0505, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач – Бердянська міська рада Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Бердянськ, пл.. Єдності, 2, код ЄДРПОУ 20525153.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2020 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Дністрян