Рішення № 92148691, 01.10.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/886/20 Провадження № 2/304/313/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2020 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/886/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Перечинської державної нотаріальної контори та Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом до Перечинської державної нотаріальної контори, в якому просять визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності подружжя на об`єкт незавершеного будівництва – квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/2 та в розмірі 1/6 право власності у порядку спадкування, а разом 2/3, а також за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – право власності в порядку спадкування на об`єкт незавершеного будівництва – квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 1/6 за кожною. Свої вимоги мотивують тим, що вони є єдиними спадкоємцями першої черги за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Це підтверджується свідоцтвом про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також свідоцтвами про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У передбачений ст. 1270 ЦК України строк вони звернулися із заявами про прийняття спадщини та у подальшому прийняли таку, а тому є такими, що прийняли спадщину на частки у статутному капіталі товариства та квартиру за адресою, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину. Крім цього до складу спадщини входить ще об`єкт незавершеного будівництва – квартира АДРЕСА_1 , 1/2 частина якого належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_4 , а інша 1/2 частина підлягає поділу рівними частинами у порядку спадкування між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/6 за кожним.

У підготовче судове засідання позивачі не з`явилися, однак позивач ОСОБА_1 та адвокат Бухтоярова О.В. подали заяву, в якій просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просила такі задовольнити, посилаючись на викладені у позові обставини. Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили про розгляд справи без їх участі у прохальній частині позовної заяви.

Представник Перечинської міської ради у підготовче судове засідання також не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та визнав позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права спільної сумісної власності подружжя на об`єкт незавершеного будівництва – квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1/2 та в розмірі 1/6 права власності у порядку спадкування, а разом 2/3, а також за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – права власності в порядку спадкування на об`єкт незавершеного будівництва – квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 1/6 за кожною.

У підготовче судове засідання представник державної нотаріальної контори не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи без участі представника нотконтори.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що стверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 19 березня 2019 року (а. с. 11).

Також встановлено, що 24 лютого 1973 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб, за час якого рішенням виконкому Перечинської селищної Ради народних депутатів від 23 квітня 1991 року № 18 покійному ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку для ведення будівництва одного 2-х квартирного і одного 4-х квартирного житлових будинків кооперативним методом (а. с.47, 48, 49, 50).

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім цього, згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст. 63 цього Кодексу дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як роз`яснено у п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10-1387/0/4-12 від 27 вересня 2012 року «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.

Так, відповідно до ст. 331 ч. 2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

З огляду на викладене, суд вважає обставини справи, на які посилається позивач ОСОБА_1 як на підставу своїх позовних вимог, доведеними, та з врахуванням того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, позов в частині визнання за нею права власності на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництва квартири АДРЕСА_1 слід задовольнити.

Що стосується позовних вимог в частині визнання за позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом, то суд приходить до такого.

Матеріалами справи підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_4 був чоловіком позивача ОСОБА_1 та батьком позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Як спадкоємці першої черги за законом за спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачі прийняли спадщину після його смерті, що стверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 13 червня 2017 року та 02 серпня 2016 року (а. с. 12, 13).

Рішенням виконкому Перечинської селищної Ради народних депутатів від 23 квітня 1991 року № 18 покійному ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку для ведення будівництва одного 2-х квартирного і одного 4-х квартирного житлових будинків кооперативним методом (а. с. 47, 48, 49, 50), а протоколом засідання загальних зборів членів індивідуально-кооперативного будівництва житла при заводі «Стеатит» визначено розподіл квартир між членами кооперативу, зокрема за ОСОБА_4 – квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 103, зворот).

В той же час згідно архівної довідки Перечинської міської ради Закарпатської області від 31 січня 2020 року вих. № Б-63/02-10 в архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації» в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджували б проведену державну реєстрацію 2-ох квартирного житлового будинку (незавершене будівництво) (а. с. 36).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. ст. 1262, 1263 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Так, у судовому засіданні встановлено, що оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи спадкоємцями першої черги за законом прийняли спадщину за ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом строк звернулися із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не відмовилися від спадщини, а тому вважається такими, що прийняли спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1222 цього Кодексу спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже враховуючи те, що позивачі протягом встановленого законом строку прийняли спадщину, однак у них існують перешкоди у оформленні права на спадщину в нотаріальному порядку, суд вважає, що позов і в цій частині підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 328, 331, 377, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Перечинської державної нотаріальної контори та Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право спільної сумісної власності на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництва – квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частину об`єкту незавершеного будівництва – квартири АДРЕСА_1 за кожним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Перечинська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02883972; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область Перечинський район м. Перечин, вул. Ужгородська, № 43.

Відповідач: Перечинська міська рада Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область Перечинський район м. Перечин, пл.Народна, № 16.

Головуючий: Чепурнов В. О.