Ухвала суду № 92145661, 12.10.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15615/20

Провадження № 2-ві/686/25/20

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Козак О.В.,

при секретарі - Слободянюк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Стефанишина Сергія Леонідовича,

встановив:

В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Управління з питань реєстрації ХМР про визнання незаконними дій державного реєстратора, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки та скасування записів про реєстрацію права власності на земельні ділянки.

30.09.2020 року ОСОБА_1 подала до Хмельницького міськрайонного суду заяву про відвід судді Стефанишина С.Л. з посиланням на те, що зазначений суддя також розглядав аналогічну справу за позовом ОСОБА_2 до неї, з тими же самими предметом та підставами позову, і ухвалив рішення про задоволення позову ОСОБА_2 ( з яким вони не погоджуються), в зв`язку з чим у неї викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. Крім того, судді було добре відомо про те, що ОСОБА_2 подала фактично повністю аналогічну позовну заяву, з тим же самим предметом та підставами, але, все одно відкрив провадження по даній справі. До того ж, викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Стефанишина С.Л. те, що суддя під час розгляду попередньої справи між тими самими сторонами відмовив в задоволенні практично всіх законних її клопотань, а саме: 1. Клопотання від 29.05.2018 р. про відкладення розгляду даної справи з 29.05.2018 р. на іншу дату; 2. Клопотання від 29.05.2018 р. про виклик в судове засідання представника реєстраційної служби; 3. Заяву від 29.05.2018 р. стосовно призначення експертизи всіх підписів ОСОБА_3 по даній справі, а не вибіркових та необхідності доручення проведення експертизи замість експертної установи МВС (в системі якої все життя пропрацювала мати позивачки) Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; 4. Заперечення від 06.02.2019 р. стосовно призначення судом експертизи та її результатів, в якій вона просила про призначення повторної експертизи зразків підписів ОСОБА_3 , 5. Клопотання про закриття провадження у даній справі від 15.03.2019 р. Не була вона також ознайомлена з результатами другої експертизи, а її представник позбавлений був можливості виступити в дебатах, через відсутність повідомлення на її адресу про дату і час останнього судового засідання. Переважна більшість судових засідань проходила за їх відсутності, починаючи з 29.05.2018 р. і до ухвалення рішення по справі. А в тих засіданнях, де були присутні її представники, слухав тільки адвоката позивачки, не даючи навіть висловити свою думку з того чи іншого питання її стороні (що може підтвердити звукозапис судових засідань). Зокрема, в цей період вирішувалися питання стосовно призначення експертизи, надсилання зразків підпису експертній установі, тощо. Фактично, вони були позбавлені можливості захисту своїх процесуальних прав в судових засіданнях. Міськрайонним судом, всупереч ст. 104 ЦПК України, не було направлено відповідачці ухвалу про призначення експертизи від 29.05.2018 р. Натомість, суд поставив її перед фактом, запропонувавши їй ознайомитися з результатами експертизи в лютому місяці 2019 р. Все це є підставами недовіри до судді.

Крім того, батько судді (так саме як мати позивачки, і приблизно в той же час) працював в системі МВС Хмельницької області. Тому, доручення проведення експертизи підписів батька позивачки експертам МВС, всупереч її клопотанню, породжує додаткові сумніви в об`єктивності і неупередженості судді. В неї також виникає питання, чому, при наявності багатьох інших судей в Цивільній палаті Хмельницького міськрайонного суду, кожний спір між сторонами розглядає один і той самий суддя? Тому ОСОБА_1 просить відвести суддю Стефанишина С.Л..

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підстави для відводу судді визначені ст.ст.36,37 ЦПК України.

Згідно ст.37 ч.1 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

При цьому, згідно положень цієї ж статті ЦПК України - незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Обставин, визначених законом, при розгляді заяви про відвід не встановлено і доказами не підтверджено. Постановлення суддею процесуальних рішень, вчинення інших дій, передбачених цивільним процесуальним законодавством при розгляді справи не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді та бути підставою для його відводу.

Також є хибним твердження заявника стосовно порушення принципу недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Заявником жодних доказів на підтвердження того, що даний спір є тотожний, суду не надано.

Крім того, слід зазначити, що 18.09.2020 року позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову.

Інших обґрунтувань з посиланням на належні та допустимі докази на підтвердження існування підстав для відводу судді Стефанишина С.Л., визначених ст.ст.36,37 ЦПК України, заявником до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Стефанишина С.Л., слід відмовити, оскільки підстав передбачених ст.ст.36,37 ЦПК України для задоволення відводу головуючому судді, не встановлено.

Керуючись ст.ст.36, 37, 40, 247, 260 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Стефанишина С.Л. по цивільній справі №686/15615/20.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: