Рішення № 9214526, 22.01.2008, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-13 7/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2008 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Петуніна І.В.,

при секретарі Прокопенко І.М.,

за участю прокурора Перекупка І. Г.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Димтиров

справу за позовом прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної

міської лікарні до ОСОБА_1 про стягнення суми, витраченої

на лікування особи, потерпілої від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Димитров звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Димитровської центральної міської лікарні витрат на лікування особи, потерпілої від злочину.

В обгрунтування вимог вказав, що вироком Димитровського міського суду Донецької області від 9 листопада 2007р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України який засуджений до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України на 2 роки. Згідно вказаного вироку, ОСОБА_1, 27.06.2007р. вчинив незаконні дії щодо ОСОБА_2, причинивши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно-мозкова травма з переламом кісток своду черепа, травматичної екстракції 1, 2, 4 зубів зправа, 2, 3, 4 зубів зліва на верхній челюсті, з саднами та гематомами м’яких тканей голови, які супроводжувалися явищами ушибу головного мозку, внаслідок чого ОСОБА_2 з 26.06.2007р. по 13.07.2007р. перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Димитровської ЦМЛ і на його лікування, згідно довідки Димитровської міської лікарні було витрачено 1067, 66 грн. В ході розгляду кримінальної справи питання про відшкодування шкоду Димитровській ЦМЛ не вирішувалося. У зв’язку з вищевикладеним просить стягнути вищевказану суму з відповідача на користь Димитровської ЦМЛ.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Відповідач позовні вимоги позивача визнав повністю і не заперечував, щоб з нього на користь Димитровської центральної міської лікарні була стягнута витрачена на лікування потерпілого сума в розмірі 1067, 66 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно вироку Димитровського міського суду Донецької області від 9 листопада 2007 року відповідач ОСОБА_1, визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і його засуджено до 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки (арк.спр. 3-5). Згідно вироку суду, відповідач ОСОБА_1 27 червня 2007 року, приблизно у 22.30 години, знаходячись за адресою: м. Димитров, вулиця Ватутіна, біля БК ім. Артема перебуваючи у стані алкогольного

сп’яніння, навмисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс два удари руками у голову ОСОБА_2 від яких ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно довідки Димитровської центральної міської лікарні потерпілий ОСОБА_2 з 29.06.2007року по 13.07.2007року знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні зазначеного закладу і на його лікування витрачено 1067, 66 грн. бюджетних коштів, виходячи з розрахунку: червень Ік/дн х 73, 94 грн.=73, 94 грн; липень 13 к/дн х 76, 44 грн. = 993.72 грн. за період знаходження потерпілого в лікарні (арк.спр. 6). Питання відшкодування шкоди в кримінальному порядку не вирішувалось.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р. „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися лише на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду. Ця ж вимога зазначена і в ст. 1206 ЦК України, згідно якої особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати закладу охорони здоров’я витрати на лікування потерпілого від цього злочину.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи те, що обставини, встановлені вироком суду, знову не доводяться, суд вважає, що вимоги прокурора в інтересах Димитровської центральної міської лікарні про стягнення із ОСОБА_1 на користь ДЦМЛ витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 1067, 66 грн. обгрунтовані, законні і підлягають задоволенню. Тому суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму, задовольнивши позов в повному обсязі.

У відповідності з ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

На підставі ст. 1206 ЦК України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 р. „ Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат", керуючись ст. ст. 10, 15, 57, 60, 88, 130, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора м. Димитров в інтересах Димитровської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про стягнення суми, витраченої на лікування особи, потерпілої від злочину задовільнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Димитровської центральної міської лікарні (розрахунковий рахунок 35419002001957 в банк УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 01990855) витрати на лікування в розмірі 1067, 66 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 у доход держави судовий збір в розмірі 51 грн. та на користь УДК у м. Донецьк витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.